Богдан, військовослужбовець 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», провів на передовій у Степногірську 292 дні. Спершу до позицій можна було проїхати технікою, проте згодом російські війська заблокували всі шляхи, залишивши оборонців без можливості безпечного відступу, повідомляє “Наше місто” з посиланням на бригаду.
Дорога до війська і початок служби
Походить Богдан із села Боромля на Сумщині, де війна почалася для нього ще у 16 років під час півторамісячної окупації рідного села. 24 лютого 2022 року він дізнався про початок повномасштабного вторгнення, знаходячись у родини. Незважаючи на спочатку скептичне ставлення, вибухи та присутність ворожих танків швидко підтвердили початок бойових дій.
Після звільнення Боромлі Богдан завершив навчання у будівельному коледжі і у 19 років добровільно вступив до територіального центру комплектування. Військову підготовку проходив в Україні та Франції, після чого був направлений у 128-му бригаду «Дике Поле».
Облаштування позиції та життя на фронті
Позицію у Степногірську довелося облаштовувати з нуля — спочатку там була лише яма, накриття, клейонка та маскувальна сітка. Разом із молодшим побратимом Богдан працював над її укріпленням, щоб контролювати місцевість і відрізняти звуки ворожих безпілотників.
Перші дні були дуже напруженими через безперервну загрозу ворога, який перебував настільки близько, що його можна було чути навіть без видимості. Одного разу, під час виходу за водою, Богдан із товаришем знешкодили двох ворожих солдатів, що завадило подальшому наступу супротивника, про що пізніше стало відомо з радіоперехоплень.
Утримання позиції та вихід
Найбільше випробування настало, коли Богдан залишився сам на позиції 16 днів після загибелі товариша і тривалого очікування на нового напарника. Він облаштував додатковий захист і цілодобово стежив за обстановкою, утримуючи позицію до наказу відступати.
Вихід проходив пішки через «кілзону» — за 16 кілометрів шляху. Військові вийшли з позицій вранці, увечері зустріли пілотів безпілотників, а наступного дня дісталися до точки евакуації. Першим дзвінком Богдана після виходу став дзвінок матері, щоб сповістити про своє життя і безпеку.
Дніпропетровщина підтримує захисників
Бійці «Дикого Поля» отримують допомогу від громади Дніпра — наприклад, завдяки переданим квадроциклам медики змогли евакуювати поранених із зони бойових дій. Воїни наголошують: навіть найменші деталі та швидкість реакції мають величезне значення для виживання на передовій.