23-річний Микита служить у 128-й окремій важко механізованій бригаді «Дике Поле» разом із батьком, проте на бойових позиціях вони не перетинаються і бачаться лише під час рідкісних вихідних.
Шлях у війську
До повномасштабного вторгнення Микита отримав професію верстатника-фрезерувальника і планував працювати у цивільній сфері вдома, на Дніпропетровщині. Проте 24 лютого 2022 року плани змінилися через початок війни.
«Ми спочатку не одразу зрозуміли, що почалася війна – телефонів у нас не було. Побачили масовий рух цивільних машин, а потім командири відкрили кімнату зі зброєю», – згадує Микита.
Бойовий досвід та спеціалізації
- Він брав участь у бойових операціях на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині.
- Працював у підрозділі протиповітряної оборони з ПЗРК та великокаліберними кулеметами.
- Пізніше був переведений на Запорізький напрямок, де опанував нові спеціальності: оператора FPV-дронів, розвідника БпЛА та ремонтника безпілотників.
Знання з цивільної професії допомагають Микиті ремонтувати та модернізувати дрони прямо на позиції.
Сімейна служба та взаємопідтримка
Батько Микити також служить у тій же бригаді, і ще один родич працює у цьому підрозділі. Хоча вони несуть службу на різних позиціях і не можуть бути поруч під час боїв, існує правило — при обстрілах перевіряти стан один одного.
Навіть коротке підтвердження допомагає зберігати зв’язок і підтримувати бойовий дух.