Новообрана президентка Молдови Майя Санду вимагає вивести російські війська з Придністров’я. Це допоможе відновити незалежність країни.
В інтерв’ю Teleradio Moldova Санду заявила, що аналогічну точку зору мали всі уряди країни. На посаді президента Молдови вона має намір продовжувати лінію попередників.
Війська Російської Федерації оселилися на території Придністров’я ще на початку 90-х років, коли між центральною владою Молдови і Придністров’ям виник конфлікт. У Кишиневі їх вважають окупаційними силами, – прокоментувала новообрана президентка Молдови ситуацію з Придністров’ям, яке фактично контролюють московські війська.
“Усі наші уряди мали таку позицію: цю оперативну групу(РФ) повинні вивести, а боєприпаси – вивезти. Дуже важливо відновити територіальну цілісність і незалежність Республіки Молдова”, – наголосила вона.
Придністров’я – переважно російськомовний регіон, який займає майже всю молдовську частину лівого берега Дністра (з іншого боку – Україна).
Регіон досі отримує суттєву підтримку з РФ – політичну, економічну та військову. Однак офіційно РФ не визнає Придністров’я як незалежну державу.
Статус Придністров’я для міжнародної спільноти – це частина Молдови. Однак офіційний Кишинів фактично не контролює регіон.
Конфлікт між центральною владою Молдови та Придністров’ям почався ще у 1990 році. 25 серпня 1991 року Придністров’я оголосило про незалежність, але його не визнав ніхто у світі (навіть РФ).
Пік протистояння припав на 1992 рік, між сторонами почалося збройне протистояння, загинули понад 1000 людей. У підсумку підписали мирну угоду, але проблему не розв’язали.
За різними оцінками, у Придністров’ї перебувають від 1 до 2 тисяч російських військових ОГРВ (Оперативна група російських військ). За твердженням росіян, вони там охороняють військові арсенали радянської армії.
Цікаво, що у 2000 році на міжнародному саміті в Стамбулі РФ пообіцяла вивести це угруповання до кінця 2004 року. Досі свого зобов’язання, що й не дивно, не виконала.
23 серпня 2017 року парламент Молдови ухвалив декларацію про виведення російських військ з Придністров’я. Тодішній президент Ігор Додон, утім, рішення парламенту засудив і назвав провокацією.
У червні 2018 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію з закликом до РФ вивести війська з Придністров’я (яку РФ проігнорувала). Схожу резолюцію ухвалили й 22 червня 2019 року (з тими ж наслідками).
2018 року прем’єр Молдови Павло Філіп заявив про намір домовитися з офіційним Києвом про створення коридору через Україну для виведення російських військ із Придністров’я.
За законодавством, інавгурація президента має відбутися не пізніше як через 45 днів після виборів, тобто до 30 грудня 2020 року.
Перемога Майї Санду одночасно є поразкою РФ, адже вона, на відміну від проросійського Додона, є відкрито проєвропейською кандидаткою.
РФ через Ігоря Додона прагне сформувати в Молдові сильну промосковську опозицію, аби не дати державі остаточно розвернутися в бік Європейського Союзу.
Також, за словами президентки Молдови, вона продовжить визнавати суверенітет України щодо Криму так само, як робила це дотепер.
«Моя позиція не змінилася відтоді, коли ми з вами говорили ще у 2016 році. Крим – це частина України. Я поважаю територіальну цілісність і суверенітет України щодо Криму. Я про це говорила, коли була прем’єр-міністром, і запевняю, я говоритиму точно те саме, коли стану президентом», – сказала вона.
Нагадаємо, 15 листопада у Молдові відбувся другий тур виборів, проєвропейський кандидат Майя Санду отримала 57% голосів, а Ігор Додон – 43%. Перший тур виборів відбувся 1 листопада, тоді Майя Санду набрала 36,16%, а Ігор Додон – 32,61% голосів виборців.