Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому законопроєкт, ініційований Зеленським, про виплату компенсацій бізнесу, який зазнав збитків під час карантину.
Він складається із трьох законів, що змінюють закон Про соціальне забезпечення, а також Податковий кодекс та закон Про бюджет на 2020 рік.
Всі законопроєкти розглядали за скороченою процедурою і, фактично, схвалили конституційною більшістю, – вони набирали від 297 до 305 голосів “за”, – повідомляє bbc.
Ініціатори податкових змін вважають, що вони дозволять “підтримати платників податків, які зазнають втрат внаслідок встановлення за рішенням уряду обмежувальних протиепідемічних заходів”.
Йдеться про певні податкові послаблення, зокрема, про податкові канікули для ФОПів І групи та списання податкових боргів до 3060 грн, а також про можливість отримати одноразову допомогу у 8 000 грн.
При цьому, за оцінками, що містяться у матеріалах, поданих разом із законопроєктами, списання податкового боргу стосуватиметься 4 млн боржників, яким “вибачать” 1,3 млрд грн боргів.
Відтермінування сплати податкового боргу на суму, меншу за 6 800 грн, – це ще близько 310 млн грн.
Списання штрафних санкцій у разі сплати основної суми податкового боргу за пів року оцінюється у 12 млрд грн.
Все це, на думку науково-експертного управління, може негативно вплинути на обсяги бюджетних надходжень наступного року. При цьому компенсаторів цих втрат в законі не передбачено.
Наприклад, через те, що спрощенці І групи матимуть змогу не платити податки впродовж пів року (а не лише під час карантину), однозначно призведе до “просідання” місцевих бюджетів, але про додаткові дотації для них із державного бюджету не йдеться.
Так само без джерел покриття залишаться і платежі, які недоотримає і без того дефіцитний Пенсійний фонд.
Але це, очевидно, буде вже справою бюджету 2021 року, який поки що так само не пройшов остаточне затвердження у парламенті.
Автори закону Про соціальну підтримку яким і запроваджується карантинна допомога бізнесу, визнають, що всі ці виплати “потребуватимуть додаткових витрат державного бюджету”.
Разом із тим, навіть у профільному комітеті парламенту відзначили, що “на даний час кошти фонду COVID-19 повністю розподілені”.
А у Головному науково-експертному управлінні Ради звертають увагу: попри те, що закони про підтримку бізнесу безпосередньо стосуються бюджету, точних розрахунків, скільки це коштуватиме, немає. Як заявив в інтерв’ю ВВС News Україна міністр фінансів Сергій Марченко, знайти кошти буде важко, але можливо.
Проте є й кілька обмежень щодо того, хто може отримати цю підтримку.
По допомогу від держави можуть звертатися лише “застраховані особи”, тобто ті, хто отримує зарплати не “у конвертах” і сплачує податки, зокрема, і ЄСВ (єдиний соціальний внесок).
Підтримка (крім податкових пільг) діятиме “в період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів”, тобто лише під час карантину. Згодом міністерство економіки у своєму повідомленні уточнило, що програми підтримки діятимуть “у разі запровадження жорсткого карантину”.
На неї можуть розраховувати ті підприємці, основною сферою діяльності яких є саме той бізнес, що постраждає від обмежень.
Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль, представляючи закони у парламенті, заявив про імовірність того, що уряд утримається від запровадження жорсткого карантину до кінця цього року, і, очевидно, запровадить його вже на початку наступного року.
Крім того, одноразову допомогу пропонується фінансувати із коронавірусного фонду, а він діє лише до кінця цього року. Тож після ухвалення законів у підприємців та держави є менш як місяць, щоб оформити, виплатити та отримати допомогу.
Без чіткої відповіді залишилося і питання, скільки все це коштуватиме і чи вистачить у бюджеті грошей, аби профінансувати пакет і покрити нестачу коштів через тимчасові податкові пільги.
Кому нададуть допомогу
Згідно із законом Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання, один раз по матеріальну допомогу можуть звертатися:
- наймані працівники тих підприємств, які тимчасово припинили працювати через карантин,
- фізичні особи-підприємці (ФОП), економічна діяльність яких підпадає під такі заходи, у зв’язку із втратою ними частини доходів,
- суб’єкти господарювання задля збереження робочих місць, щоб виплати найманим працівникам одноразову матеріальну допомогу під час карантину,
- юридичні особи, аби відшкодувати витрати на сплату ЄСВ.
Допомога для найманих працівників та підприємців становить 8 тисяч гривень.
Якщо ж по допомогу звертається роботодавець, то компенсація буде “в межах” 8 тисяч на одного працівника і розраховується “пропорційно робочому часу працівника, якого скорочено або заплановано скоротити”.
Щоб отримати допомогу, працівники та підприємці мають написати заяву через державний портал електронних послуг (“Дія”) і вказати персональні дані та рахунок, на який необхідно переказати кошти.
А роботодавці мають подавати заяву на отримання одноразової допомоги для працівників до місцевого центру зайнятості.
Які умови отримання допомоги
Здавалося б, все просто. Але щоб отримати 8 тисяч допомоги, і наймані працівники, і їхні роботодавці, і ФОПи мають відповідати низці критеріїв.
Працівник, ФОП чи юридична особа повинні ще станом на 31 жовтня 2020 року належати до тієї сфери діяльності, на яку впливають карантині обмеження (наприклад, сфера громадського харчування, розваг, обслуговування). І цей перелік визначатиметься урядом.
Найманий працівник не зможе отримати допомогу, якщо підприємство не сплачувало за нього ЄСВ хоча б за третій квартал цього року. Якщо у липні-вересні людина не працювала або працювала неофіційно, допомоги вона не отримає. Так само на допомогу не можуть претендувати ті, хто працюють за сумісництвом або мають зарплату у понад 30 тисяч грн на місяць.
Для ФОП також є своє обмеження. Вони не зможуть отримати допомогу, якщо зареєструвалися менш, ніж три місяці до того, як закон набуде чинності, або ж сплачували ЄСВ менше, ніж три місяці, або припинили діяльність до того, як закон набув чинності.
Допомоги також не буде, якщо вони одночасно є ще й найманими працівниками.
Сума компенсації розраховуватиметься як одна десята від ЄСВ, сплаченого за 10 місяців до того, як закон набув чинності. А форму заяви на таку компенсацію та порядок її отримання визначатиме уряд.
Розраховувати на допомогу не варто, якщо суб’єкт мав заборгованість зі сплати ЄСВ.
Додаткові заходи з підтримки життя бізнесу під час карантину
- можливість подовжити оренду державного чи комунального майна на місяць після завершення карантину, якщо якийсь бізнес призупинив працювати через карантин, а строк оренди для них завершився саме під час карантину,
- заборонено стягувати орендну плату за договорами оренди державного і комунального майна, якщо діяльність якогось бізнесу була заборонена на час карантину,
- не анулюватимуться ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у разі несвоєчасної сплати ліцензіатами чергового платежу за ліцензії “під час дії карантину та після його закінчення”,
- час, коли застрахована особа отримувала допомогу по частковому безробіттю, включати до страхового стажу особи.
Передбачається списання або відтермінування у сплаті податків та податкових боргів:
- сума податкового боргу платника податків, за якою не застосовуються штрафні санкції, збільшується з 60 (1020 грн) до 180 (3060 грн) неоподатковуваних мінімумів,
- відтерміновується до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, якщо їхній податковий борг на 1 грудня 2020 року не перевищує 6800 грн,
- списується податковий борг (зокрема, штрафні санкції і пеня) платників податків, що не перевищує 3060 грн станом на 1 листопада 2020 року, його спишуть автоматично,
- списуються штрафні санкції та пеня, нараховані на податковий борг, що виник станом на 1 листопада 2020 року, якщо впродовж пів року від ухвалення закону про соціальну підтримку на час карантину підприємець сплатить цей борг та поточні податки,
- подовжуються на три місяці терміни для списання єдиного соціального внеску для так званих “сплячих ФОПів”.