У Дніпрі фахівці зазначають, що діти можуть втікати з дому через різні причини, серед яких — нестача уваги, тиск, вплив однолітків та жорстоке ставлення. Ці питання обговорила Наталя Біла, психологиня Дніпровського міського центру соціальних служб, надаючи поради батькам, як запобігти такій ситуації.
Вікові особливості поведінки дітей під час війни
- Діти до 3 років часто проявляють порушення сну, тривожність і надмірну прив’язаність до матері.
- Від 4 до 6 років з’являються страхи темряви, самотності, гучних звуків; можливий регрес у поведінці та залежність від ґаджетів.
- У віці 7-10 років діти починають усвідомлювати загрози і переживають страх за близьких, часто уникають школи через розлуку.
- Підлітки 11-17 років найбільш вразливі — у них з’являються депресивні стани, агресія, ризикована поведінка та гостре відчуття відповідальності за сім’ю.
Основні причини втечі дітей з дому
- Нестача уваги з боку батьків, що змушує дитину шуканти інші способи привернути увагу.
- Протест проти тиску та надмірних вимог у сім’ї.
- Вплив друзів із ризикованою поведінкою.
- Жорстоке ставлення чи неповага до дитини.
Як допомогти та підтримати дитину
Психологиня наголошує на важливості спокійного спілкування, без звинувачень та осуду. Якщо дитина погрожує втечею, слід зберігати спокій і проявляти увагу. Батькам рекомендують:
- Виявляти готовність вислухати дитину.
- Обговорювати причини змін у поведінці з повагою та розумінням.
- Підтримувати дитину, зберігати сімейні традиції та розмовляти про події зрозумілою для неї мовою.
- За необхідності звертатися до психолога разом із дитиною для відновлення довіри.
Важливо, щоб дитина почувалася в безпеці і знала, що її цінують, адже це допомагає виховувати життєстійкість навіть у складні часи.