У Дніпрі відбулася презентація проєкту «Безмежні – історії успіху сильних людей», в якому мешканці області з інвалідністю розповідають про свої особисті виклики та перемоги. Мета ініціативи – формувати суспільну культуру поваги, рівності та безбар’єрності, надихати людей невідкладно рухатися вперед.
Історія чемпіона Антона Коля
Антон Коль народився з порушеннями рухового апарату. Втративши батьків у п’ять років, він провів дитинство в інтернатах. Незважаючи на сумні прогнози, він став шестиразовим чемпіоном світу з параплавання та заслуженим майстром спорту України міжнародного класу.
Антон каже, що його шлях був непростим: спочатку в дитбудинку вперше привели до басейну, де йому сказали, що у нього нічого не вийде, потім у 18 років його перевели до будинку для людей похилого віку, що стало додатковим викликом. Однак він навчався, працював над собою, і спорт став для нього формою самореалізації.
«Потрібно прийняти себе і полюбити власні можливості», – підкреслює Антон.
Професійний та життєвий шлях Ірини Синиціної
Заслужена артистка України Ірина Синиціна відома своїми ролями у Дніпровському театрі ляльок. Її життєвим випробуванням стало відшарування сітківки ока, через що вона втратила зір на одному оці і має обмеження з іншим.
Ірина адаптувалася до нових умов, продовжуючи виступати і впроваджуючи арт- та лялькотерапію як інструменти комунікації з дітьми, які потребують підтримки. Вона наголошує, що навіть прості ігри можуть бути ефективними у розвитку емоційного світу дітей.
Театр як шлях реабілітації ветерана Ігоря Кирильчатенка
Ігор Кирильчатенко, ветеран війни, отримав інвалідність через поранення, але залишився активним у культурному житті Дніпра. Він – актор і режисер театру «Артфронт», який заснував зі своєю дружиною до початку повномасштабного вторгнення.
Після повернення з фронту Ігор продовжує працювати в театрі, який став простором підтримки для людей з інвалідністю та ветеранів. Близько 65% учасників театру мають інвалідність, і через мистецтво вони знаходять сили для зцілення та життєвого відновлення.
«Театр — це не лише мистецтво, а й спосіб вижити і допомогти іншим», – стверджує Ігор.
Фото Валерія Кравченка та відеоподкаст «Безмежні».