За перше півріччя 2020 року чистий збиток Групи Нафтогаз склав 11,5 млрд грн – про це повідомляється на сайті компанії.
Фінансовий директор групи Нафтогаз Петер ван Дріл прокоментував ситуацію і пояснив збитки державної компанії пандемією та світовою кризою.
«У складних умовах, спричинених помітним впливом пандемії COVID-19, значним падінням цін на газ та попиту, Нафтогаз зміг забезпечити вагомий грошовий потік. Ми виплатили 39,6 млрд грн дивідендів нашому акціонеру – державі Україна. Надалі ми продовжуємо зосереджуватись на захисті наших людей та надійній операційній діяльності. Пріоритетом групи є дисципліна в управлінні капіталом, зменшення операційних витрат, а також більш ефективна операційна діяльність як складова нашої трансформації», – сказав ван Дріл.
Юрій Вітренко, громадський активіст і колишній виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» (до липня 2020 року) прокоментував інформацію про те, що компанія, що останніми роками стала прибутковою і суттєво поповнювала держбюджет, тепер знову стала збитковою.
“Приїхали? Нафтогаз знову став збитковим. Мінус 11,5 мільярдів грн за півроку! Нам ці цифри довго не показували, затримуючи публікацією звітності у порушення вимог законодавства“, – написав Вітренко у Фейсбук.
За його словами, така ситуація є абсолютно абсурдною і демонструє непрофесіоналізм влади, який намагаються виправдати пандемією.
За словами Вітренка, прибутковість Нафтогазу в попередній період була забезпечена виграною прот Газпрому справою в суді і мільярди доларів, отримані від росіян за позовом. Втім, ці гроші лише приховали проблеми компанії, які ані її керівництво, ані керівництво держави вирішувати не хочуть.
“Найсумніше в цій історії є те, що Нафтогаз прикривається світовою кризою та коронавірусом. При цьому нам маніпулятивно розповідають про рекордні дивіденди, які були сплачені у 2020 році, забуваючи сказати, що вони були заплачені з грошей, які наша команда змусила Газпром заплатити за рішенням Стокгольмського арбітражу ще в минулому році. Це замість того, щоб чесно сказати про власну технологічну відсталість, про критичні проблеми з якістю управління, про нерозуміння та/або відсутність політичної волі щодо реформ, боротьби з корупцією та протистояння з Газпромом“, – розмірковує Вітренко.