Згідно з українським законодавством, питання кримінальної відповідальності неповнолітніх є особливо важливим та регулюється окремими положеннями. У фокусі суспільства часто опиняються випадки правопорушень серед молоді, що викликає закономірні питання: з якого віку настає кримінальна відповідальність в Україні та які саме покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх, які порушили закон? Розуміння цих аспектів є ключовим для забезпечення справедливості, захисту прав дітей та профілактики злочинності серед підростаючого покоління. Детальніше про це розповість «Дніпро Оперативний».
З якого віку настає кримінальна відповідальність в Україні
Згідно зі статтею 22 Кримінального кодексу України, за загальним правилом кримінальна відповідальність настає з 16-річного віку.
Однак, існує ряд злочинів, за які кримінальна відповідальність може наступати з 14 років. До таких злочинів належать:
- умисне вбивство (статті 115-117);
- умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121);
- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122);
- диверсія (стаття 113);
- терористичний акт (стаття 258);
- захоплення заручників (стаття 147);
- зґвалтування (стаття 152);
- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153);
- крадіжка (стаття 185);
- грабіж (стаття 186);
- розбій (стаття 187);
- вимагання (стаття 189);
- умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статті 194);
- пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277);
- угон або захоплення залізничного, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278);
- незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289);
- хуліганство (стаття 296).
Таким чином, в Україні існує загальний вік кримінальної відповідальності (16 років) та знижений вік (14 років) для певного переліку тяжких та суспільно небезпечних злочинів. Діти, які не досягли 14-річного віку, не є суб’єктами кримінальної відповідальності, однак до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру.
Основні види покарань для неповнолітніх
Згідно зі статтею 98 Кримінального кодексу України, до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
- Штраф. Застосовується лише до неповнолітніх, які мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу не може перевищувати п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Громадські роботи. Можуть бути призначені неповнолітнім віком від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні робіт у вільний від навчання чи основної роботи час.
- Виправні роботи. Можуть бути призначені неповнолітнім, які працюють, на строк до двох років. З їхньої заробітної плати здійснюються відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому судом, в межах від 5 до 20 відсотків.
- Арешт. Полягає у триманні під вартою в спеціальних установах для неповнолітніх на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.
- Позбавлення волі на певний строк. Є найбільш суворим видом покарання. Для неповнолітніх встановлені скорочені строки позбавлення волі. Так, неповнолітні, які вчинили злочин у віці до 16 років, не можуть бути засуджені до позбавлення волі на строк понад 7 років. Неповнолітні, які вчинили злочин у віці від 16 до 18 років, не можуть бути засуджені до позбавлення волі на строк понад 10 років. За особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, максимальний строк позбавлення волі становить 15 років.
Крім основних покарань, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Особливості призначення покарання неповнолітнім: пом’якшуючі та обтяжуючі обставини
При призначенні покарання неповнолітньому, суд керується загальними засадами кримінального права, проте враховує ряд особливостей, зумовлених віком та рівнем розвитку особистості. Особливу увагу приділяється пом’якшуючим та обтяжуючим обставинам, перелік яких визначений у статтях 66 та 67 Кримінального кодексу України, але їх застосування до неповнолітніх має свої нюанси.
Пом’якшуючі обставини, які обов’язково враховуються судом при призначенні покарання неповнолітньому, включають:
- Щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.
- Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
- Вчинення злочину під впливом особи, від якої неповнолітній перебував у матеріальній або іншій залежності.
- Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
- Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого.
- Вчинення злочину при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням.
Особливо важливими для неповнолітніх є такі додаткові обставини, які можуть бути визнані судом як пом’якшуючі:
- Неповнолітній вік винного.
- Низький рівень розвитку.
- Складні умови життя та виховання.
- Позитивна характеристика за місцем навчання або проживання.
- Наявність захворювань, особливо психічних розладів, що не виключають осудності.
Щодо обтяжуючих обставин, перелік яких наведений у статті 67 Кримінального кодексу України, їх застосування до неповнолітніх також має певні особливості. Суд з особливою ретельністю оцінює, чи дійсно ці обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку вчиненого неповнолітнім діяння та його особистості. До обтяжуючих обставин належать, зокрема:
- Вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
- Вчинення злочину з особливою жорстокістю.
- Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного.
- Вчинення злочину з використанням малолітньої особи.
- Вчинення злочину з мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату, статевої дискримінації.
- Вчинення злочину у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.
Важливо підкреслити, що суд при призначенні покарання неповнолітньому зобов’язаний врахувати сукупність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, а також особливості особистості неповнолітнього, умови його життя та виховання, щоб обрати справедливе та ефективне покарання, спрямоване на його виправлення та ресоціалізацію.
Права неповнолітніх під час кримінального провадження: на що варто звернути увагу
Під час кримінального провадження неповнолітні мають ряд специфічних прав, які спрямовані на забезпечення особливого захисту їхніх інтересів з огляду на вік та психологічну вразливість. Ось на що варто звернути особливу увагу щодо прав неповнолітніх у кримінальному процесі в Україні:
- Право на спеціальне ставлення. Це означає, що процедури допиту, слідчих експериментів та інших слідчих дій повинні бути адаптовані для забезпечення розуміння неповнолітнім їх суті та наслідків.
- Обов’язкова участь законного представника (батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників або представників органів опіки та піклування) під час проведення будь-яких слідчих дій за його участю, а також у судовому розгляді.
- Обов’язкова участь захисника (адвоката).
- Право на допит у присутності педагога або психолога.
- Обмеження тривалості допиту: не може перевищувати:
- 2 годин без перерви, а загалом – 4 годин на день – для неповнолітніх віком до 14 років;
- 3 годин без перерви, а загалом – 6 годин на день – для неповнолітніх віком від 14 до 18 років. Після кожних 2 годин допиту повинна бути зроблена перерва не менше 30 хвилин.
- Право не свідчити проти себе, членів своєї сім’ї та близьких родичів.
- Право знати свої права та обов’язки.
- Право на оскарження дій та рішень слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
- Право на конфіденційність.
- Право на застосування примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання.
На що варто звернути увагу:
- Активна участь законного представника.
- Якість правової допомоги.
- Психологічний стан неповнолітнього.
- Зрозумілість процесуальних дій.
- Забезпечення найкращих інтересів дитини.
Розуміння цих прав є критично важливим для забезпечення справедливого та гуманного кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Різниця між відповідальністю дорослого та неповнолітнього
Існують суттєві відмінності між кримінальною відповідальністю дорослих та неповнолітніх, що зумовлені особливостями фізичного, психічного та соціального розвитку осіб, які не досягли 18-річного віку. Основні відмінності полягають у наступному:
1. Вік настання відповідальності:
- Дорослі: кримінальна відповідальність для дорослих настає з 18-річного віку за всі злочини, передбачені ККУ.
- Неповнолітні: за загальним правилом, кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16-річного віку. Однак, за вичерпним переліком тяжких та суспільно небезпечних злочинів, зазначених у частині другій статті 22 ККУ, відповідальність може наступати з 14-річного віку. Особи, які не досягли 14 років, не є суб’єктами кримінальної відповідальності.
2. Види покарань:
- Дорослі: може бути застосований повний спектр покарань, передбачених ККУ.
- Неповнолітні: перелік покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх, є обмеженим і визначений статтею 98 Кримінального кодексу України.
До неповнолітніх не може бути застосовано покарання у виді довічного позбавлення волі.
3. Мета покарання:
- Дорослі: метою покарання є кара, виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
- Неповнолітні: основною метою покарання неповнолітніх є насамперед їх виправлення та ресоціалізація, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.
4. Застосування примусових заходів виховного характеру:
- Щодо неповнолітніх, які вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості, а також у певних випадках і тяжкого злочину, суд може застосувати примусові заходи виховного характеру замість кримінального покарання. До дорослих такі заходи не застосовуються.
5. Особливості кримінального провадження:
- Кримінальне провадження щодо неповнолітніх має ряд специфічних особливостей, спрямованих на забезпечення їхніх прав та законних інтересів, врахування їхнього віку та психологічного стану. Обов’язковою є участь законного представника та захисника, а допит проводиться за участю педагога або психолога з обмеженою тривалістю. Судовий розгляд також має свої особливості.
6. Врахування пом’якшуючих та обтяжуючих обставин:
- Хоча перелік пом’якшуючих та обтяжуючих обставин є загальним, при призначенні покарання неповнолітнім суд приділяє особливу увагу таким пом’якшуючим обставинам, як неповнолітній вік, рівень розвитку, умови життя та виховання, вплив дорослих тощо. Обтяжуючі обставини також оцінюються з урахуванням вікових особливостей.
Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: роль сім’ї та держави
Профілактика правопорушень серед неповнолітніх є комплексним завданням, у якому ключову роль відіграють як сім’я, так і держава. Їхні зусилля мають бути скоординованими та спрямованими на усунення причин та умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також на позитивний вплив на формування їхньої особистості та поведінки.
Роль сім’ї у профілактиці правопорушень серед неповнолітніх є першочерговою та визначальною:
- Рання соціалізація та виховання.
- Створення здорової психологічної атмосфери.
- Приклад батьків.
- Контроль та підтримка.
- Правове виховання в сім’ї.
Роль держави у профілактиці правопорушень серед неповнолітніх є не менш важливою та багатогранною:
- Законодавче забезпечення.
- Система профілактичних органів та установ.
- Освітні заклади.
- Організація дозвілля та зайнятості.
- Соціальна підтримка сімей.
- Інформаційно-просвітницька діяльність.
- Взаємодія з громадськими організаціями.
- Контроль за інформаційним простором.
Ефективна профілактика правопорушень серед неповнолітніх можлива лише за умови тісної співпраці сім’ї, держави, освітніх закладів, громадських організацій та всього суспільства. Комплексний підхід, спрямований на усунення причин та умов злочинності, формування позитивних цінностей та навичок у дітей, створення сприятливого середовища для їхнього розвитку, є запорукою зменшення рівня підліткової злочинності та виховання законослухняних громадян.