1 листопада відбувся перший тур виборів президента Молдови. Перше місце посіла прозахідна опозиціонерка Майя Санду з результатом у 36,1% голосів виборців. Другим став чинний глава держави Ігор Додон, який балотувався як незалежний кандидат, він отримав 32,66% голосів, – повідомляє Українське радіо.
Саме ці два кандидати боролися за посаду президента і 4 роки тому у 2016 році. Історія зробила своєрідне коло, що свідчить про сталість політичної еліти Молдови, тут не так часто з’являються нові політичні проєкти.
Фактично зараз Майя Санду уособлює собою проєвропейський вектор, що ж стосується Ігоря Додона, то тут немає жодного секрету, що РФ робить на нього ставку, як на свого протеже. Ігор Додон у політиці не новачок, він був у лавах комуністичної партії, потім очолював партію соціалістів.
Аналіз ситуації та короткий екскурс у політику Молдови
Минулого року відбувся своєрідний невеличкий переворот, яких призвів до усунення від влади пана Плахотнюка, який очолював демократичну партію. Фактично була створена коаліція з блоку «Акум», який представляє Майя Санду і партії соціалістів, яка підтримує Ігоря Додона, – інформує Українське радіо.
Проте цей союз виявився нетривалим. Як результат Майя Санду і її партія перейшла в опозицію, а Ігор Додон з номінальної фігури перетворився в реальну політичну фігуру, яка впливає і на формування уряду і на формування судової влади, – коментує експерт.
Молдова має у своєму складі республіку Придністров’я. На території невизнаної Придністровської республіки проживає близько 200 тисяч громадян республіки Молдова і всі вони мають право брати участь у виборах президента. . В цілому проголосували понад 14 тисяч виборців з Придністров’я. Це невеликий відсоток – близько 1% від загальної кількості людей, які взяли участь у виборах.
Такий переможний результат опозиціонерки Майї Санду, якого ніхто не зміг спрогнозувати, адже всі соцопитування віддавали перевагу Додону, стався завдяки несподівано високому результату “спойлеру” Усатому, який грав на електоральному полі чинного президента, позаяк він теж промосковський популіст.
За даними ЦВК Молдови на третьому місці опинився Ренато Усатий, який набрав 16,90%.
Його електорат – це значною мірою мешканці тих регіонів країни, де переважає російськомовне населення. Цей електорат досить специфічний і непрогнозований. Частина їх може підтримати Додона із принципу, а частина може не прийти на вибори. Тому сказати, що усі голоси за Усатого підуть до того чи іншого кандидата важко. Є невпевненість, є інтрига.
Для самого Усатого після того, як він будував свою кампанію на критиці Додона переходити на його бік – дуже ризикований крок. А от зробити спробу поставити на Майю Санду з розрахунку на можливі дострокові вибори – цілком прагматичний хід.
Розрив між кандидатами, які пройшли у другий тур – 3,5%. Це невеликий розрив, але по-перше, Майя Санду перемогла в Кишиневі, де мером є соціаліст, другий момент – це активність діаспори, яка була на цих виборах вищою, ніж 2016 року. Можливо діаспора, виходячи з результатів першого туру, мобілізується і проявить ще більшу активність. Тому в Санду є непогані шанси на перемогу. Крім того, їй можуть відійти голоси від правих партій.
Якщо переможе Майя Санду це буде символічна перемога проєвропейського вектору.
Насправді Молдова є парламентською республікою і там президент все ж таки фігура більше номінальна, а реальна влада – у парламенту та уряду. Парламент і уряд контролює Ігор Додон і він продовжить їх контролювати навіть після поразки на президентських виборів.
Тому для Майї Санду постане питання про дострокові вибори і можливість на цій хвилі ейфорії отримати певні переваги.
Щодо України, то Молдова для нас важлива, як країна, яка також має угоду про асоціацію з ЄС і заявила про європейський вектор. Молдова для нас важлива з точки зору того, що вона, як Грузія та Україна потерпіла від російської окупації і має на своїй території сепаратистській анклав, який контролюється РФ, – підсумовує аналіз виборів у Молдові Українське радіо.
