Політика нашого уряду виглядає досить дивною (або непродуманою, безвідповідальною), адже на фоні стрімкого зростання кількості нових випадків коронавірусу (2 дні поспіль маємо більше 4000 за добу) карантин в освітніх закладах чомусь не запроваджують. Весною, коли кількість хворих була в десятки разів меншою карантин був запроваджений і заклади освіти перейшли на дистанційне навчання. Чому ж подібні заходи не запроваджують зараз?
Подібним питанням задається і заступник міського голови Дніпра, директор департаменту охорони здоров’я населення дніпровської міськради Андрій Бабський, зазначаючи, що якщо на школи та садочки місцева влада може вплинути і запровадити карантин, то на дніпровські виші – ні.
“В Дніпрі закривають шкільні класи і цілі школи на карантин. А у вишах ніби ніхто і не хворіє. Цікава ситуація – студенти і викладачі напевно давно привиті від ковіду...”, – написав Андрій Бабський.
Один із працівників дніпровського вишу, що побажав лишитись невідомим, розказав про те, що в ряді закладів вищої освіти у Дніпрі вже зафіксовіані випадки захворювання на коронавірус як серед студентів, так і серед викладачів. Втім, МОН та МОЗ не поспішають давати вказівок щодо запровадження карантину. За словами співбесідника-викладача, уряд не наважується запроваджувати непопулярні карантинні заходи напередодні виборів, перекладаючи у своїх листах відповідальність на адміністрацію навчальних закладів. Та ж, у свою чергу, доручила вирішувати питання про перехід до дистанційної форми навчання деканам та завідувачам кафедр.
«В Україні фактично 1,2 млн студентів, і важливо, щоб навчальний процес для них проходив у безпечних умовах. Рішення про те, чи будуть студенти вчитися дистанційно, чи будуть ходити в університет, треба приймати з огляду на епідеміологічну ситуацію в кожному конкретному регіоні. Звичайно, що всі рішення треба приймати з огляду на безпеку наших дітей», – відзначив Прем’єр-міністр ще перед початком навчального року.
Видання Наше місто підтверджує, що випадки захворювання на коронавірус уже є навіть у студентських гуртожитках – враховуючи спільність користування кухнею та санітарними приміщеннями у більшості гуртожитків, можна припустити, як швидко вірус розповсюдиться серед усіх їх мешканців.
Замість оперативної реакції і переходу на дистанційне навчання, центральна влада і керівництво вишів продовжує наражати студентів і викладачів на небезпеку.
Зрозуміло, що в цій ситуації, у випадку спалаху захворюваності у дніпровських вишах, відповідальність нестимуть згадані декани та керівники кафедр – дуже зручно для зе-влади.