Вже місяць, відомий український письменник-мариніст(письменник, що описує море) Антон Санченко опановує нову стихію, – щодня робить новинні дайджести для українців. Ось як пояснює письменник свою нову місію на інформаційному фронті:
“Сьогодні місяць, як я щодня роблю новинні дайджести, які насправді були побічним продуктом однієї роботи для одних добрих людей, які перебазуються далі, а мене з собою не беруть. Тобто я писав огляди новин на прохання знайомих і до того, але місяць тому формат склався остаточно і я став робити це регулярно, бо всі мої проблеми на певний час вирішили добрі матроси. Я навіть прожив цей місяць у каюті, геть як справжній моряк. Головна вимога до формату – він за кількістю знаків має влазити в месенджер, щоб читати його на виїздах, і після нього матрос не має вистрибнути за борт. Більше того, вони не заперечували, щоб я викладав це в себе на сторінці, і виявилося, що цікаве матросам – цікаве і вам. Це дуже важливий фідбек. І я з біса вдячний.”
Багато українців зараз перебувають у нервовій напрузі, шукаючи новин по різноманітних джерелах, наражаючись на небезпеку отримати фейкову або неточну інформацію, яка спричинить стрес, а може навіть і серцевий напад. Тож, на наше щастя, є чудовий письменник Антон Санченко, який ретельно відбирає для нас найважливішу інформацію за день у доволі стислому форматі. Його мистецтво подачі новин нагадує описи морської стихії, яка навіть в буремні часи заворожує своєю величчю і магічною красою, а заправлена вся підбірка соковитим українським південним гумором, який розраджує і не дає зажуритися й впасти у депресію. Сторінку письменника можна знайти тут.
Антон Санченко народився в Херсоні. Закінчив середню школу в Києві 1983 року. 1986 року закінчив Херсонське мореходне училище. Працював начальником радіостанції в Керчі, Херсоні, Одесі, Стамбулі та Піреї.
У подальшому, 2005 року Антон Санченко закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Оповідання Санченка друкувалися в журналах, газетах, на літературних інтернет-сайтах. 2008 року у видавництві «Факт» вийшла збірка оповідань «Баркароли» та роман-придибашка «Весілля з Європою».
У 2010 році вийшла електронна книга оповідань Антона Санченка «Нариси бурси» — одна з перших електронних книг в українській літературі, а 2011 у видавництві «Темпора» .
У видавництві «К.І.С.» — колективний переклад книги «Навколосвітня подорож вітрильником наодинці» капітана Джошуа Слокама.
У 2016 вийшла книга «Земля Георгія».
Ось приклад новинного дайджесту від Антона Санченка за 12 квітня:
- 1. Мой номер 1442 (с) Сергій Корольов
- 2. «Азов» повідомив, що росіяни використали хімічну зброю в Маріуполі. Троє постраждалих з симптомами отруєння бойовим газом. Закордонні дипломати чекають на підтвердження інциденту від своїх джерел. Безвідносно до висновків щодо типу газу, ввечері хтось таки розганяв у соцмережах панічну хвилю. Стримуйтеся, чекайте заяв речників ЗСУ, рахуйте до 100.
- 3. В Росії затриманий Владислав Сурков, він же Асланбек Дудаєв. «Батько» постмодернізму в російській політиці, завдяки якому певні рішення, в тому числі воєнні, були схожі на цитати як не з «Дня бульдозериста» Пелевіна, то з «Дня опричника» Сорокіна. Навіть Кримом керувати вони поставили Аксьонова, однофамільця автора антиутопії «Острів Крим». А суверенний Чебурнет їм придумав покійний Дмитрій Горчев, думав, що над ними стібеться. Ось де має бути справжній жах російського письменника – не в тому, що тебе зіграє Безруков, а що прийде Сурков і втілить твої алкогольні чи конопляні марення в життя. Про те, що ДНР/ЛНР були втіленням Пелевінського «Дня бульдозериста» я ще ні в кого з вас не читав. Не сідайте грати в карти з постмодерністами. Не пишіть російською мовою.
- 4. Росіяни на Миколаївщині атакували позиції ЗСУ, вдаючи евакуйованих цивільних. 5 вбито, інші розбіглися. Раніше були повідомлення про дезертирів на Херсонщині, можливо це вони.
- 5. Мер Миколаєва звернувся до херсонців з повідомленням, що миколаївські збройники працюють над звільненням Херсона, про сусідів не забули. Треба було статися війні, щоб стало помітно, як наша Південна Трійця міст одне про одного турбується. А до війни не признавалися, конкурували й анекдоти одне про одного розказували. Аби ж знаття.
- 6. Депутат Ржавський, якого застрілили в Бучі окупанти, виявляється, досі в повний рост «дає інтерв’ю» російським виданням, що він протестує проти вступу України до ЄС і НАТО. Власне, так і було кілька років тому, рузьке ЗМІ просто підняли його старі заяви. Отак і виглядає зґвалтована сурковими країна переможного постмодерну. Від депутата-русофіла для їхніх «новин» досить прізвища. Все інше вкладуть в уста конструктори новин. Ржевський і після смерті глумиться над Ржавським.
- 7. Слідчі ДБР, за сприяння морської охорони та 17 прикордонного загону завадили вивести з України 8 російських вантажних суден та 2 танкера, які знаходились на Дунаї на профілактичних ремонтних роботах. Власники намагались незаконно вивести кораблі з України, змінивши прапор країни «приписки». Вже не питаю, чому лише зараз. Добре хоч зараз.
- 8. Україна презентувала марку про «Русскій воєнний корабль…», яку надрукували після конкурсу з багатьма учасниками. Раптом комусь досі треба листа в Росію відправити. Війна війною, а конкурс з дотриманням усіх процедур. Ось за це і воюємо.
- 9. Після заяв, що Фінляндія і Швеція до літа вступлять в НАТО, Росія стягує військову техніку до кордонів Фінляндії. Пісню «Прінімай нас, Суомі-красавіца» брати Покрасс і Анатолій д’Актиль написали ще в 1939. Схоже, вони не тільки про Чорнобиль забули, але й про той «прийом». «Коктейль Молотова» насправді «для Молотова» і його вигадали фіни. Вдалого полювання, красуне. Ми в 2014 вдосконалили ваш рецепт. Додавайте ще пенопласт.
- 10. Ввечері в інтернеті, вранці в Раді: Група депутатів хоче заборонити російськомовні пісні на радіо та телебаченні — законопроєкт вже зареєстрований.
- 11. Пушкінопад триває. Поки на Заході країни. Просто диву даєшся, в які невеличкі українські містечка забрався Пушкін хоча б погруддям. На сході такої «пушкіністики» явно менше. Схоже «Алєксандром-Сєргєічем-мілим» мітити територію почали вже після 1945.
- 12. В Білгородській, Курській, а тепер уже і Воронезькій області росіяни копають шанці. Щось відчувають. Закликають місцевих допомагати поліції патрулювати вночі. Ще трохи, і вони винайдуть ТрО. В той же час в Білгороді відбулася диверсія на залізничному мосту. Недопатрулювали. Але найбільше гріє душу, що окопи копають також довкола Симферополя. Ці не відчувають, ці знають.
- 13. Рух через річку Ірпінь відновили, навівши тимчасовий насипний міст. Також розчищають від спаленої техніки та наводять тимчасові та понтонні мости на трасі Чернігів-Київ. К – для комунікації.
- 14. Вадим Карп’як: «Я все менше розумію позицію Папи. Здавалося, що після його твіту, де він сказав, що “ми всі винні у цій війні” варто зупинитися. Але ні. Ідея примирення українців з росіянами далі бродить коридорами Ватикану. За їхнім задумом під час передвеликодньої Хресної ходи цієї п’ятниці у Римі на 13-ій станції хрест триматимуть українка Ірина і росіянка Альбіна, які разом працюють в Італії в госпісі. Такий собі нехитрий образ єднання і примирення в лоні церкви.» Примимрення, да. Чомусь згадалося з Полемічної літератури слово «папьож».
- 15. Жозеп Боррель: усі 27 країн Євросоюзу підтримали продаж зброї Україні. Навіть Угорщина. Погугліть «битва при Алжубарроті», щоб зрозуміти, що думає про нашу війну португалець Боррель, і коли вони все це пройшли в своїм Євросоюзі.
- 16. Рух «Чесно» створив реєстр державних зрадників, які пішли на колаборацію (хіпстери, ось що насправді значить це слово!) з окупантами. В нього вже потрапили 73 політики, 13 ментів, 13 журналістів і 1 суддя. Мені не вистачає тут письменників-фантастів, що писали про попаданців і прогресорів. Почніть зі Стругацьких, в них бабуся з Києва.
- 17. Державна прикордонна служба та інші сили оборони проводять посилені заходи безпеки на кордоні між Україною та Молдовою на ділянці з Придністов’ям та на кордоні України та Білорусі.
- 18. «Десь в Сумській області в к*цапському танку наші воїни знайшли вкрадені ноутбук і планшет. За контактами у вайбері знайшли власника. Виявилось, що з котеджного містечка, де має будинок родина сестри бійця. Поштою відправили власнику. Слава ЗСУ!» (с)
- 19. Путін зустрівся з Лукашенком на космодромі «Східний» в Амурському краї і звідти заявив, що Мінськ підходить йому для переговорів з Україною. Як на мене, він вже боїться повертатися в Європу. Який Мінськ? Далі тільки на Марс.
- 20. Трохи вже не новина, але перша школа для дівчаток була відкрита у Києві за князя Всеволода Ярославича, тобто з 1077 по 1093 рік. Нагадаємо, Москву заснують лише в 1147.21. 12 квітня 1961 року житомирянин Сергій Корольов посадив мос**ля у ракету і запустив у космос (с)