Миколаївська область зараз потерпає від війни чи не найбільше за інші регіони України. Два райони окуповані російськими військами з весни, інші ж страждають від нескінченних обстрілів і ракетних ударів. Чи не щоночі здригається від «прильотів» і сам обласний центр. Що казати, якщо Миколаїв на сьогодні – єдине місто у світі, яке від безвиході пустило у свій водопровід солону воду з лиману, і за півроку цією водою зруйнувало центральний водогін, у тому числі й внутрішньобудинкові труби. Не набагато краща ситуація і на чорноморських курортах Миколаївської області. Райський куточок природи – Кінбурнська коса – півроку палає у полум’ї пожеж, спровокованих обстрілами. Під щоденним прицільним вогнем окупантів страждає історичне місто-фортеця Очаків. Загроза ракетного обстрілу постійно висить над Коблево та Рибаківкою. Ворог, який завдяки відвазі ЗСУ, ні на метр не може просунутися вглиб регіону, зриває свою агресію на мирних жителях, повідомляє Кінбурн.Інфо.
Кінбурн: вогненна дорога з пекла до раю
Географічно Кінбурнська коса – це півострів, що йде в море більш ніж на 40 кілометрів. Територіально він знаходиться між Ягорлицькою затокою та Дніпробузьким лиманом, на кордоні Херсонської та Миколаївської областей. Незважаючи на те, що на останню припадає лише невелика частина Кінбурна, саме вона найбільш цікава для туристів, бо там розташовані два села, які знаходяться найближче до суші – Покровка та Покровське. В них живуть трохи більше 300 сотень людей, які є «хранителями» півострова. Тими, хто доглядав її у мирний час, і хто рятує унікальну флору і фауну у війну. Їхні прадіди та діди ціною власного здоров’я садили тут сосновий ліс, який нині так нещадно знищується окупантами.
Пожежі на Кінбурнській косі палають із початку весни. Останній, який за неперевіреною інформацією пропагандистських ЗМІ росії, знищив 11 тис. га насаджень у Миколаївській області, був зафіксований на початку вересня. За мінімальними підрахунками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, вогонь вже знищив понад 2100 га Кінбурну, а це 15% від загальної території коси. Фінансові збитки, завдані окупантами, оцінюються в 5 млрд. грн.
Ситуація ще ускладнюється тим, що ворог розмістив у селі Чулаківка, що біля Кінбурна, навчальний центр операторів дронів-камікадзе, в якому працювали іранські інструктори. ЗСУ двічі стріляли по цьому центру. Місцевий телеграм канал NewDay ua повідомив, що орки викрали на Кінбурнській косі двох єгерів, вважаючи їх причетними до здачі позицій окупантів. А з території півострова орки запускають свою «Герань» чи «мопеди», як ми їх називаємо, завдаючи ударів по Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. А останні – і по Білій Церкві у Київській області.
Непереможний Очаков
Історія Очакова, як би це сумно не звучало, тісно переплетена з воєнними діями з моменту заснування. Це місто бачило безліч битв, починаючи з моменту свого заснування. Фортеці, греки, турки, татари, росіяни, Менглі Гірей, Сірко, Суворов, Потьомкін… Цей список можна продовжувати до бескінечності.
В останні роки, після окупації росією Криму, у туристичному плані Очаков отримав друге дихання. Почалося активне будівництво сучасних баз відпочинку із басейнами. Активно розвивалася інфраструктура. Супермаркети, магазини, ринок, відділення «Укрпошти» та «Нової пошти», лікарня, кафе, ресторани – у місті було все для комфортного відпочинку. На Чорноморській косі розташувався невеликий аквапарк.
Але прийшли нові завойовники в особі колись братського народу і знищили майже все, що створювалося тут десятиліттями. Після шести місяців нескінченних обстрілів на Очаків боляче дивитись. Більшість населення виїхало, міська інфраструктура сильно зруйнована, у руїнах житловий та туристичний сектор.
Коблево
Коблево перебуває значно далі від лінії фронту, ніж Очаков, на кордоні з Одеською областю. Це найбільший курорт Миколаївської області із широко розвиненою інфраструктурою для відпочинку. Селище оточене штучно вирощеним сосновим лісом, що робить його особливо привабливим для туристів. Коблево надає великий вибір розваг, починаючи від барів, дискотек, водних атракціонів, закінчуючи музичними та спортивними фестивалями.
На щастя, артилерія ворога сюди не дістає. Але ворог тероризує курорт ракетними обстрілами. Крім того, дуже актуальна мінна небезпека в морі, яка звела нанівець літній сезон. У липні тут від підриву на міні загинули 2 особи. Місцева влада навіть перегородила входи на пляж колючим дротом, щоб у людей не виникало спокуси зануритися в заміноване море.
Рибаківка
Без туристичного сезону, а отже, і прибутку залишилася через війну і Рибаківка (Березанський район – ред.) – найстаріший курорт Миколаївської області, відомий також своїми оздоровчими властивостями. На околицях селища є грязе-сольове озеро Солонець-Тузли, яке позитивно впливає на серцеву, судинну та дихальну систему організму людини. Та й подивитися тут теж є що: чудові краєвиди відкриваються на мис Аджіяск, де розташований єдиний на материковому березі північно-західного Причорномор’я абразійний грот, закладений у понтичних вапняках. З мису дорога веде на острів Березань, який є складовою національного археологічного заповідника «Ольвія». У Рибаківці можна було відпочити навіть із обмеженим бюджетом. У селищі великий вибір житла економ-класу у приватному секторі, є також наметове містечко «Сосна» для власників авто та любителів відпочинку «дикунами». У той же час, і баз відпочинку з номерами підвищеної комфортності також достатньо.
Влітку у Рибаківці було неспокійно. Населений пункт зазнав атаки наприкінці липня, коли росія завдала масованого ракетного удару літаками з Чорного моря по всьому Півдню. На щастя, обійшлося без жертв. Знову ж таки, тут дуже гостро стоїть проблема замінованого моря, через що люди навіть не можуть займатися рибалкою – промислом, на честь якого і названо село.
Поки що ситуація в Миколаївській області дуже напружена. Видихнути регіон зможе лише після звільнення Херсона, яке, віримо та сподіваємося, не за горами.
