Цьогоріч святкування Хануки буде тривати з 10 грудня по 18 грудня. Це іудейське свято також відоме як “свято вогнів” або “свято восьми свічок”. Така назва пов’язана з тим, що цей день уособлює перемогу добра над злом.
Іудейське свято Ханука триває 8 днів, а його символом є світильник ханукія із запаленими вісьмома свічками. За традицією, увесь єврейський народ кожного вечора, впродовж 8 днів, запалює по одній свічці світильника. Такий звичай пов’язаний із стародавньою легендою про перемогу євреїв над окупантами.
«- Вгадайте, діти, яке свято найкраще?!
– Ханука!
Вісім днів поспіль не ходиш в хедер, кожен день їси оладки з гусячим салом, граєш у різні ігри та отримуєш від усіх ханукальні гроші. Хіба може бути що – небудь краще? »
(Шолом – Алейхем, «Ханукальні гроші»)
Це Шолом-Алейхем про самий світський, веселий і сімейний єврейське свято.
Шолом Алейхем – єврейський письменник один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш, який народився, вчився у хедері й прожив більшу частину життя в Україні на Київщині.
Легенда про Хануку.
Давним-давно – в ті часи, коли євреї жили на своїй землі, – на нашу землю прийшли загарбники. Юдею захопили вороги – війська греко-сирійського царя Антіоха. Він був язичником – почалися гоніння на євреїв і їхню релігію, їм заборонили вивчати Тору, виконувати заповіді, а головна святиня – Єрусалимський храм – став святилищем Зевса.
І вони хотіли зробити так, щоб євреї забули про те, що вони євреї, перестали робити обрізання своїм дітям, справляти свої свята. І не тільки наші вороги, а й багато євреїв вирішили, що буде зовсім непогано, якщо євреї забудуть свої звичаї і стануть такими ж, як всі інші народи. Ці євреї закликали інших скоритися загарбникам. Але знайшлися і інші євреї – ті, які вирішили, що потрібно прогнати ворогів з рідної землі і продовжувати молитися своєму Богу.
І ці євреї, на чолі яких стояли Матітьяху Маккавей і його сини, підняли повстання ображених проти окупантів у 167 році до нашої ери. Їх було мало, а наших ворогів – дуже і дуже багато, вони тоді вважалися найсильнішими в світі. Але євреї були розумнішими і відважніше за них, і тому вони перемогли. Столиця Єрусалим була звільнена від ворогів, а разом з нею був звільнений і Храм, в якому молилися своєму єдиному Богу.
Однак коли Маккавеї увійшли в спаплюжений греками Храм і захотіли запалити священний вогонь, раптом виявили, що в Храмі залишився лише один маленький глечик неспоганеної оливкової олії з печаткою первосвященика – такий маленький, що цієї олії вистачало тільки на те, аби священний світильник – менора – горів лише один день, а для приготування нової олії, потрібно було цілих вісім днів. Євреї все одно запалили менору, і вона горіла саме вісім днів – рівно стільки, скільки потрібно було для приготування нової олії. І це було справжнісіньке диво – диво Хануки!
Храм очистили від ідолів і заново освятили. А на честь чуда євреї запалюють свічки в свічниках-Хануки, щодня збільшуючи їх число від однієї до восьми.
Саме слово “Ханука” в перекладі зі староєврейської означає “освячення” – освячення нового храмового жертовника замість споганеного греками. У перший вечір Хануки запалюють одну свічку, кожну наступну ніч спалахує ще одна – і так до восьмого дня, коли сяють всі вісім. За звичаєм, в ніч на четвертий або п’ятий день свята батьки дають дітям (незалежно від їх віку) “ханукальні гроші”. Протягом всієї Хануки можна їсти-пити що душа забажає, але неодмінно що-небудь смажене на олії, Ханука має бути масна й хрустка, як українська Масниця.
Рецепт дерунів або «латкес», як називають ці картопляно-цибуляні оладки на їдиші:
1. Приблизно 1/2 кг картоплі ретельно перетріть через не надто велику тертушку.
2. Потім через цю ж терку натріть 1-2 головки цибулі .
3. Змішайте дерту картоплю з дертим цибулею, 2 ст. л. мацового або звичайного борошна і додайте за смаком меленого перцю.
4. Збийте 2 яйця, додайте в отриману суміш і ретельно перемішайте. Можна додати в тісто яку-небудь суху або свіжу, добре посічену зелень.
5. Розігрійте в пательні олію і викладайте на неї тісто столовою ложкою.
Стоп! Дітям до подачі на стіл хапати деруни руками з тарілки суворо забороняється! А то все з’їдять і так і не дізнаються, яка це смакота – гарячі деруни з холодною сметаною, яка їх ніжно огортає.
Назва другого незамінного на ханукальне столі страви – пончиків суфганіот – пішло не від суворих ашкеназі, а від палких дітей півдня – сефардів, які говорять на івриті. Сфог – на івриті “губка”, “губчаста тісто” – згадується в Талмуді. І як раз в цьому – в м’якому пористому тесті – вся суть чудесних пончиків. Є версія, що спочатку французькі іудеї перейняли пончики, які галли смажили на Марді Гра – Жирний вівторок перед Великим постом (знову ж подібно до нашої Масниці). У позаминулому столітті, задовго до виникнення Держави Ізраїль, вони були поширені в Австро-Угорської імперії, де теж жило багато сефардів. В Австрії досі готують схожі на суфганіот ніжні всередині та хрусткі зовні повітряні кульки, які найчастіше фаршировані абрикосами з долини Вахау.
З Австро-Угорщини пончики з фруктовою начинкою перекочували до Німеччини і Польщі. До речі, саме в Німеччині винайшли кондитерський шприц, за допомогою якого начинку можна вводити в уже обсмажені пончики (раніше потрібно було викладати її на розкатане тісто і накривати іншим, защипувати краї, а потім смажити – все це велика морока. Вважається, що саме польські іммігранти привезли пончики в Ізраїль разом зі звичаєм робити їх на Хануку. Тут їх стали називати “суфганія” (sufganiyah) або “суфганіот” (sufganiyot) – у множині. Дуже швидко пончики з солодкою начинкою стали офіційним головним ханукальною стравою Ізраїлю.