Голова Чечні Кадиров раптом знову вимагає від Зеленського вибачень за комічну постановку його коллег кількарічної давнини. Попри те, що Зеленський тоді вибачився.
«Посмотрел очередной ответ Владимира Зеленского на вопрос о его оскорбительном видеоролике, который несколько лет назад он разместил в украинском юмористическом шоу. Когда-то я знал Зеленского как человека, который, признав свою вину, имел честь извиниться. Это было достойно мужчины. Но только зачем теперь, после принятых извинений, пытаться изобразить из себя нечто, юлить, вилять, пытаться возвысить себя? Теперь же Вы, получив полномочия президента Украины, каждый раз придумываете новые версии извинений. Вам придётся твёрдо определиться со своей позицией и подтвердить свои извинения. Если же нет, то Вам придётся ответить передо мной не как перед главой республики, а как перед сыном Первого Президента Чеченской Республики, Героя России Ахмата-Хаджи Кадырова, память которого Вы оскорбили!», – написав Кадиров у своєму телеграмм-каналі.
Чому ж Кадиров знову про це згадує і вимагає нових вибачень?
Справа в тому, що для відповіді на це питання треба дочитати пост голови Чечні до кінця. Звинувачення Зеленського у «старих гріхах» – це лише прелюдія, яка веде до головної теми – війни між Україною і Росією. Складається враження, що Кадиров вирішив «прогнутися» перед «великим вождем» (Путіним) черговий раз. Мабуть, через те, що зрозумів – Путін буде правити ще довго, адже зміни в Конституцію РФ таки прийняли.
«Я сын погибшего Отца, пехотинец Великого Лидера Владимира Путина…», – так про себе і про Путіна пише Кадиров. Яка ницість. І ця особа ще береться комусь погрожувати? Трясеться перед Путіним, який пройшовся вогняним валом по його рідній Чечні. Достойний син свого батька Ахмата, який воював за незалежність країни і який був убитий за наказом Кремля.
На цьому Кадирка не зупиняється і починає нести щось про «громадянську війну» в Україні, убивство українцями «братів-росіян», «Великую Россию», про вплив «Заходу» і про те, що Зеленський має покаятися і попросити за все пробачення у Путіна – загалом, стати на коліна, як колись обіцяв. Тобто – несе традиційні нісенітниці в дусі кращих ідіотів російського агітпрому.
“Вы нечестны и изворотливы не только в своих словах, но и в предвыборных обещаниях. Обещали положить конец войне, но продолжаете дело своего предшественника Порошенко. Что мешает вам исполнить надежды двух великих народов? Что вам мешает позвонить Владимиру Владимировичу Путину и объявить, что заканчиваете с этой гражданской войной на востоке Украины? Гордыня или чужая воля? Когда-то наши страны, наши народы не могли допустить и мысли, что война разделит нас. Но времена поменялись, теперь заокеанская воля велит нашим украинским братьям убивать русских людей в Донецке и Луганске. Будьте мужчиной, Владимир Александрович, всегда держите своё слово! Выстройте правильные, добрососедские отношения с Великой Россией. Уверен, гарант Конституции Украины должен сделать первый шаг!” – закликає Кадиров.
Усі ці випади придуркуватого Кадирова, який тішиться думкою, що він великий керівник, а на справах (і на словах) – шістка Путіна – все це істерика з того приводу, що Володимир Зеленський все ж тримається українських національних інтересів. Інакше він просто не може – українці йому не пробачать.
