Як це було за допандемічних часів
У період вуличних карнавалів повсюди у Німеччині проходять барвисті процесії. Кожне село і район міста влаштовують власні паради за участі музичних і танцювальних гуртів, карнавальних товариств, сусідських клубів і шкіл. Перевдягнена у карнавальні костюми процесія пішки або на спеціальних платформах рухається вулицями на втіху глядачам, особливо дітям: учасники кидають у натовп Кamelle, тобто різні солодощі, а інколи й квіти чи м’які іграшки, – розповідає goethe.
Найбільші та найвідоміші карнавальні процесії відбуваються в останній понеділок карнавалу, Rosenmontag, у Кельні, Дюссельдорфі та Майнці. Тут у святковій ході участь беруть близько 100 груп, вся процесія розтягується на декілька кілометрів і триває цілий день. Карнавальні процесії „трояндового понеділка“ відомі не тільки своїм веселим святковим настроєм, але й суспільно-політичною критикою. Своєю гострою політичною сатирою славиться карнавальна хода у Дюссельдорфі. До Кельна у самий лише „трояндовий понеділок“ щорічно прибуває близько одного мільйона відвідувачів, а вага солодощів, які розкидають тут глядачам, сягає декількох сотень тонн. І хоча трояндовий понеділок офіційно не святковий день, багато роботодавців влаштовують для своїх робітників вихідний.
Але цього року через карантинні обмеження все було не так весело і людно.
Було трохи після 13:00 у Масляний понеділок (15 лютого), коли відчинилися ворота і всього вісім автомобілів на тему “Тіллі” рушили через Дюссельдорф. Не в обозі, а окремо, вони об’їжджали місто. Отже, кожен повинен мати можливість спостерігати не створюючи натовпу, – повідомляє report-d.de.
У понеділок в обідній час президент Карнавального Комітету (КК) Майкл Лрекен привітав представників преси Дюссельдорфа і запропонував одразу оглянути всі вісім автомобілів перед початком екскурсії містом. Він розповів про рішення, що тематичні карикатури проходитимуть без карнавальної процесії в понеділок, але важливе значення має чітка прихильність свободі слова, відтак критичні зображення на політичні та суспільні теми мають побачити німці та весь світ.
Деякі карикатури з восьми, що були представлені на карнавалі, який так і не відбувся
Карнавал по всій Німеччині
Якщо у розпал карнавального сезону випадково потрапити до одного з німецьких міст-осередків карнавалу, може здатися, що тут увесь світ збожеволів. І це не буде хибним враженням. Адже у цей час блазні, штукарі й жартівники, перевдягнені у клоунів, духів, примар чи єдинорогів, виходять на вулиці міст співати й танцювати. Середмістями тягнуться кілометрові процесії, а місцеві кафе буквально забиті вщерть. Буденне життя в цей час зупиняється, відтак у гостей лишається тільки один варіант – долучитися до святкування.
Сьогодні це нестримне вуличне зимове свято, нерідко у люті морози, і прояв непослуху до авторитетів. Та насамперед це привід для насолоди життям і святкування від душі.
Традиційно святкування проходять у Райнлянд, передусім у Кельні, Дюссельдорфі і Майнці, а також на південному заході Німеччини, в її швабсько-алеманській частині. Втім не відстають й інші землі: скрізь – від Баварії й до Бранденбургу – карнавал, що залежно від регіону зветься фастнахт або фашінґ, посідає чільне місце у святковому календарі. Він настільки важливий для багатьох німців, що вони навіть називають його „п’ятою порою року“. Починається вона 11 листопада і триває аж до семитижневого Великоднього посту.
Блазнями або штукарями – німецькою Narren чи Jecken – називають себе усі, для кого карнавал став способом життя. Хто любить святкувати, не надто серйозно ставиться до себе й має іскорку шаленства, і є справжній Narr. У Кельні вони вітають один одного традиційним карнавальним вигуком Alaaf! у Дюссельдорфі, Майнці та Гессені – Helau!, а в Бремені – Ahoi!.
“Трояндовий понеділок”
“Трояндовий понеділок” (Розенмонтаг, Rosenmontag) є кульмінацією карнавального сезону в Німеччині, що пережує великому посту. Це неробочий день і фініш так званого “сезону дурнів” – коли по вулицях рейнських міст рухаються розмальовані “поїзди” з чудернацькими фігурами та в колонах ідуть учасники в кумедних костюмах. Часто організатори вдаються до сатиричних прийомів, і “героями” або “антигероями” стають політичні лідери, державні діячі, зірки шоу-бізнесу тощо. Подивитися на таке дійство з’їжджається безліч туристів.
Не так вже й весело і у останній карнавальний вечір. Великий піст вже стукає у двері, тому треба швидко зробити так, щоб усі гріхи карнавальних гулянь забулися. І німці знайшли собі цапа-відбувайла – солом’яну ляльку-пузиря “Нуббеля”, яку спалюють у вівторок увечері перед кельнськими кнайпами. Вся церемонія нагадує середньовічний обряд, у ході якого учасники, перевдягнені в священників, монахів і катів, звинувачують Нуббеля в усіх ганебних вчинках останніх днів і спалюють. Згорів Нуббель – гріхи спокуті, карнавал закінчився і починається „попільна середа“, а з нею Великий піст.
Цього року Нуббель став рідкісним у місті. У зачинених ресторанах лише кілька із цих солом’яних ляльок висять над входами у паб. Масові святкові видовища неможливе через обмеження корони.
