В умовах повномасштабної війни, що триває на території України, інформаційний простір перетворюється на ще одне поле битви. Поряд із реальними бойовими діями, розгортається інтенсивна боротьба за уми та свідомість громадян, де ключову роль відіграють новини. Проте, далеко не завжди інформація, що поширюється, є достовірною. Фейкові новини, або дезінформація, стають потужним інструментом впливу, здатним дестабілізувати суспільство, підірвати довіру до державних інституцій та послабити обороноздатність країни. У цьому контексті, особливо гостро постає питання відповідальності за поширення неправдивої інформації. Чи існують в Україні механізми притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які свідомо продукують та поширюють фейки під час війни? Які наслідки чекають на тих, хто стає співучасником інформаційної агресії? Детальніше про все це — у матеріалі «Дніпра Оперативного».
Що вважається фейковою новиною з погляду закону України?
Українське законодавство не містить єдиного, чіткого визначення поняття «фейкова новина». Проте, на практиці, під фейковими новинами розуміють завідомо неправдиву інформацію, дезінформацію або маніпулятивне спотворення фактів, яка створюється та поширюється з певною метою, наприклад, для дестабілізації суспільства, підриву довіри, створення паніки, або ж для досягнення політичних чи економічних цілей.
Ключовими ознаками фейкової новини, які можуть мати юридичні наслідки, є:
- Недостовірність: інформація не відповідає дійсності.
- Завідомість: особа, яка поширює інформацію, знає, що вона неправдива.
- Мета поширення: дезінформація поширюється з конкретною метою, що може завдати шкоди національним інтересам, громадському порядку, безпеці.
Важливо розрізняти випадкові помилки чи неточності від цілеспрямованої дезінформації.
Які статті ККУ передбачають відповідальність за фейки?
Хоча окремої статті «за фейки» у Кримінальному кодексі України (ККУ) немає, поширення дезінформації, особливо під час воєнного стану, може підпадати під дію низки статей, залежно від характеру та наслідків таких дій. Серед них найчастіше застосовуються:
- Стаття 114-2 ККУ (Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану). Ця стаття прямо криміналізує поширення чутливої інформації військового характеру.
- Стаття 436-2 ККУ (Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників). Ця стаття стосується поширення матеріалів, що виправдовують агресію РФ, заперечують її або глорифікують учасників агресії.
- Стаття 259 ККУ (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності). Ця стаття може застосовуватися до «мінувань» або інших завідомо неправдивих повідомлень, що можуть спричинити паніку або дестабілізацію.
- Стаття 436 ККУ (Пропаганда війни). Стосується публічних закликів до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту.
- Стаття 111-1 ККУ (Колабораційна діяльність). Поширення фейків може розглядатися як форма колабораційної діяльності, якщо вона спрямована на допомогу агресору.
- Стаття 109 ККУ (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади). Якщо фейки є частиною більш широких дій, спрямованих на дестабілізацію.
Види покарань за поширення фейкових новин
Види покарань залежать від конкретної статті ККУ, за якою кваліфікуються дії, а також від тяжкості наслідків. Вони можуть включати:
- Штрафи.
- Виправні роботи.
- Пробаційний нагляд: альтернатива позбавленню волі, що передбачає обмеження свободи та контроль органів пробації.
- Обмеження волі: відбування покарання у виправних центрах відкритого типу.
- Позбавлення волі (тюремне ув’язнення).
- Конфіскація майна: може застосовуватися як додаткове покарання.
Наприклад, за ст. 114-2 ККУ передбачається позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. За ст. 436-2 ККУ – позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
Хто може потрапити під відповідальність
Під відповідальність за поширення фейкових новин можуть потрапити:
- Фізичні особи: будь-який громадянин, який свідомо поширює дезінформацію. Це стосується і користувачів соціальних мереж, месенджерів.
- Журналісти та представники ЗМІ: якщо вони свідомо публікують неправдиву інформацію, що завдає шкоди.
- Адміністратори інтернет-ресурсів, груп, каналів: якщо вони свідомо дозволяють поширення фейків на своїх платформах.
- Особи, які створили фейк: першоджерела дезінформації.
- Групи осіб: якщо дії вчинялися за попередньою змовою.
Важливо розуміти, що для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно довести умисел особи, тобто її свідоме бажання поширити неправдиву інформацію з метою нанесення шкоди. Необережність чи випадкова помилка, як правило, не є підставою для кримінальної відповідальності, хоча можуть мати інші правові наслідки.
Судова практика: реальні приклади засудження за фейки
Приклад 1: Поширення інформації про переміщення військової техніки (ст. 114-2 ККУ)
- Фабула справи: Громадянин під час дії воєнного стану, використовуючи месенджер «Telegram», поширював інформацію щодо розміщення та переміщення військової техніки Збройних Сил України (вогневих позицій та артилерійських установок) у населених пунктах Донецької області.
- Кваліфікація: Дії особи були кваліфіковані за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України «Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану».
- Вирок: Суд призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Також громадянина зобов’язали відшкодувати документально підтверджені процесуальні витрати, пов’язані з залученням експерта при проведені комп’ютерно-технічної експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 9466 грн.
Приклад 2: Виправдовування збройної агресії РФ та глорифікація окупантів (ст. 436-2 ККУ)
- Фабула справи: Громадянка протягом 2024 року, використовуючи месенджер «Telegram», у приватних чатах для спілкування поширювала антиукраїнські пропагандистські ідеї серед своїх знайомих, у яких містились виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, з ознаками визнання правомірною окупації частини території України.
- Кваліфікація: Дії кваліфікувалися за частиною 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
- Вирок: Суд призначив їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Проте, на підставі ст.75 КК України, громадянку звільнили від відбування призначеного покарання та встановив іспитовий строк 1 рік. При цьому, згідно вимог ст.76 КК України, її зобов’язали не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Також прийнято рішення стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати у розмірі 11938,50 грн.
Як відрізнити правду від фейку та захиститися від дезінформації?
В умовах інформаційної війни критично важливо навчитися розрізняти правдиву інформацію від дезінформації. Ось декілька порад:
Перевіряйте джерело:
- Хто є автором новини? Чи це відоме та надійне ЗМІ, чи анонімний акаунт у соцмережах?
- Чи є у джерела репутація перевіреної інформації?
- Зверніть увагу на URL-адресу сайту – чи не є вона копією відомого ресурсу з невеликими змінами?
Оцінюйте заголовок:
- Фейкові новини часто мають сенсаційні, емоційні заголовки, що покликані викликати сильні емоції та привернути увагу.
- Якщо заголовок здається занадто неймовірним – швидше за все, це фейк.
Шукайте підтвердження:
- Чи згадується ця інформація в інших авторитетних джерелах?
- Чи є посилання на першоджерела (офіційні заяви, документи, свідчення очевидців)?
- Чи є фотографії або відео? Чи можна їх перевірити за допомогою зворотного пошуку зображень (Google Images, TinEye) на предмет оригінальності та контексту?
Аналізуйте зміст:
- Чи є у новині конкретні факти, цифри, імена? Чи вони розмиті та узагальнені?
- Чи новина викликає у вас сильні емоції (страх, гнів, паніку)? Це може бути ознакою маніпуляції.
- Чи є логічні невідповідності або абсурдні твердження?
- Зверніть увагу на якість тексту: помилки, незрозумілі формулювання можуть свідчити про непрофесіоналізм або фейк.
Звертайтеся до фактчекерів:
- Існують спеціалізовані організації та платформи, які займаються перевіркою інформації (наприклад, StopFake, VoxCheck, Detector Media). Використовуйте їхні ресурси.
Уникайте надмірного поширення:
- Перш ніж репостити чи ділитися інформацією, переконайтеся в її достовірності. Не ставайте інструментом дезінформації.
- Якщо ви сумніваєтеся, краще не поширюйте.
Усвідомлене споживання інформації та медіаграмотність є ключовими елементами захисту від дезінформації, особливо у період війни.