Інтернет-видання «Дніпро.Головне»

Дніпро першим надав системну підтримку маріупольцям і допомагатиме далі. У місті відкрили ще один будинок соціального житла для переселенців

У Дніпрі сертифікати на соціальне житло отримали ще 43 родини переселенців з Маріуполя. Квартири для них облаштували в одному з колишніх гуртожитків. Це вже друга будівля у Дніпрі, відремонтована спільними зусиллями обох мерій, — за підтримки уряду Франції та низки міжнародних організацій і благодійних місій.

«Ми першими в країні відкрили центр «Я — Маріуполь». Віддали під потреби мешканців Маріуполя приміщення нашої міської бібліотеки. Наше співробітництво продовжується зараз і триватиме далі. Кожен по цеглинці щось додав, щоб сьогодні ми відкрили це приміщення. Нехай Дніпро вам буде рідним домом! Але у кожному разі ми повинні сподіватися, що колись зустрінемося вже у деокупованому Маріуполі», — зазначив мер Дніпра Борис Філатов.

Нові оселі для маріупольців мають необхідні меблі та техніку. Внутрішній простір облаштовано з урахуванням безбарʼєрності. Тут є дитячі зони, кімнати відпочинку для дорослих, коворкінг та навіть спортивна зала.

«Цей проєкт («ЯМаріуполь.Житло», — ред.) про зміст, бачення, ставлення з повагою до тих людей, які в дуже важких умовах виїжджали з окупованого Маріуполя. І так само Борис Філатов у цьому допомагав. Щоб автобуси з Бердянська доїжджали до Дніпра, до Запоріжжя. І дуже важливо памʼятати, що у складні часи поряд з нами були люди, готові допомагати та підтримувати», — наголосив міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.

Пані Людмила сьогодні одна з тих, хто отримує сертифікат на соціальне житло. Жінка переїхала до Дніпра два роки тому. Частину її родини вбив російський терор Маріуполя. Утім, попри всі випробування, Людмила прагне жити далі і вірить, що одного дня все ж повернеться додому: «У мене загинули сестра і батько. Мати була вивезена в росію. І я через волонтерів привезла її сюди. Їй 93 роки, вона маломобільна. Ми чекали, для нас це дуже велика радість, бо ми дві пенсіонерки. Будемо обживатись. Будемо радіти і сподіватися, що все ж колись повернемся додому. Бо дім є дім, рідне все залишилось там».

У найближчі місяці в цю будівлю колишнього гуртожитку також заселяться ще понад півтори сотні маріупольських родин.