Представники експертно-наукової спільноти розглянули можливі сценарії розвитку переговорного процесу, перспективи гарантій безпеки для України та майбутнє трансатлантичних відносин. Експертне обговорення на тему: «Мирні переговори та формування нової безпекової реальності: як вибори у США вплинуть на позиції України та Європи?» відбулося у Київінформ пресцентрі. Про це повідомляє Вечірній Київ.
Учасники зустрічі проаналізували результати проміжних виборів до Конгресу США, які відбулися 3 листопада 2026 року, та їхній можливий вплив на внутрішню і зовнішню політику Сполучених Штатів.
Особливу увагу приділили тому, як зміна політичного балансу в американському Конгресі може позначитися на відносинах Вашингтона з Києвом і москвою.
Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко звернув увагу на важливість майбутнього саміту G20, який має відбутися в грудні в Маямі. За його словами, ця зустріч може стати одним із майданчиків для пошуку шляхів дипломатичного врегулювання російсько-української війни, хоча наразі складно прогнозувати, чи вдасться досягти конкретних результатів.
«Важливою можна вважати і зустріч G20, яка має відбутися в грудні в Маямі. Очевидно, що Дональд Трамп сподівається досягти певного результату, однак поки що невідомо, якого саме. Тому варто обговорити, наскільки реалістичні ці очікування та чи продовжить Путін імітувати переговорний процес», — зазначив Олексій Буряченко.
Він також звернув увагу на майбутній саміт АТЕС (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво- ред.) наприкінці листопада, який може стати ще одним індикатором готовності Росії до подальших міжнародних контактів. На думку Олексія Буряченка, листопад може стати активним періодом для відновлення переговорного процесу та пошуку нових дипломатичних форматів.
«Я думаю, що цей місяць буде дуже динамічним із погляду відновлення переговорного процесу та пошуку нових дипломатичних конфігурацій. Йдеться не лише про можливість наблизити завершення російсько-української війни, а й про досягнення проміжних домовленостей, зокрема секторальних перемир’їв. Важливо також просунутися в питанні гарантій безпеки для України», — наголосив експерт.
Керівник «Центру політичної розвідки», політтехнолог Олег Постернак запропонував розглянути результати виборів крізь призму двох аспектів: особливостей американської виборчої кампанії та їхнього значення для України. За його оцінкою, одним із головних сигналів стало послаблення впливу особистого політичного бренду Дональда Трампа на результати кандидатів від Республіканської партії.
«Електоральний бренд Трампа вже не працює. Електоральної хімії недостатньо для того, щоб підтримка будь-якого лояльного кандидата призвела до перемоги. Великою помилкою було намагання перенести його персональний бренд із президентської кампанії на парламентські вибори, представивши його як гарантію успіху», — зазначив Олег Постернак.
Ще однією важливою тенденцією експерт назвав зміни в електоральній коаліції руху MAGA, яка забезпечила Трампу перемогу у 2024 році. За його словами, результати голосування свідчать про зниження підтримки республіканців серед латиноамериканських виборців, сільського населення, молоді, чоловіків та незалежних виборців. Водночас він зауважив, що це не означає втрати впливу руху MAGA, який і надалі залишається вагомою політичною силою всередині Республіканської партії.
Як приклад змін в американських електоральних настроях Олег Постернак навів перемогу демократа Джеймса Таларіко в Техасі. На думку політолога, результати голосування в традиційно республіканських штатах демонструють, що партійна приналежність і підтримка президента вже не гарантують кандидатам перемоги.
Окремо експерт звернув увагу на зміну пріоритетів американських виборців: замість культурно-ідеологічних питань дедалі більше значення мають економічні проблеми — доступність житла, ціни на пальне та рівень заробітних плат. Саме на цій тематиці, за його словами, демократи змогли побудувати протестну кампанію та залучити виборців, незадоволених економічною ситуацією.
«Відбувся зсув від культурно-ідеологічної проблематики до економічного голосування. Демократи змогли вбудувати протестне голосування в економічний порядок денний і, на мою думку, отримали досить вражаючий результат», — підкреслив політтехнолог.
Доктор політичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Петренко охарактеризував результат демократів як «блакитне цунамі». Водночас він зауважив, що перемогу цієї політичної сили не варто автоматично сприймати як гарантію збільшення американської допомоги Україні.
Експерт наголосив, що українське питання не було одним із головних у порядку денному виборчої кампанії у США. Основну увагу кандидати зосереджували на внутрішніх проблемах, зокрема економічній ситуації, вартості пального та товарів, а також зовнішньополітичних питаннях, пов’язаних із війною в Ірані.
«Ми маємо розуміти, що українське питання не було у фокусі уваги цієї виборчої кампанії. Тому новий Конгрес не отримує від виборців окремого мандата щодо України. Ключовий мандат, який він отримує, — це контроль над президентом, контроль над Трампом. Але це частково пов’язано і з українським питанням», — пояснив Ігор Петренко.
За словами експерта, Конгрес має щонайменше три важливі інструменти впливу на політику президента, які можуть мати значення і для України. Перший — контроль над бюджетними рішеннями: саме Конгрес ухвалює рішення щодо виділення, збільшення або перерозподілу коштів, що визначає фінансові можливості адміністрації.
Другий інструмент — санкційна політика. Ігор Петренко зазначив, що Конгрес може закріпити обмеження проти Росії на законодавчому рівні та обмежити повноваження президента щодо їх скасування. Це, на його думку, ускладнило б можливість односторонніх поступок Москві в межах переговорного процесу.
Третім інструментом експерт назвав наглядові та розслідувальні повноваження Конгресу. Зокрема, профільні комітети можуть перевіряти контакти представників адміністрації Дональда Трампа з російською стороною, а також їхні ділові й особисті зв’язки. Такий парламентський контроль, за оцінкою Ігоря Петренка, може впливати на свободу дій адміністрації у питаннях переговорів із Росією.
Водночас експерт звернув увагу на ще один важливий для України аспект результатів виборів: до Конгресу може прийти більше законодавців, готових підтримувати Україну, однак серед республіканців поменшало політиків, які мали безпосередній доступ до Дональда Трампа та могли впливати на його позицію. Зокрема, Україна втратила частину конгресменів і сенаторів, які послідовно виступали на її підтримку та працювали над відповідними законодавчими ініціативами.
«Стало менше людей, які могли прийти до Трампа і сказати: „Давайте трохи інакше подивимося на цю історію“. Раніше такі політики могли спілкуватися з ним і намагатися переконати. Тепер їх стає менше, а чи зможуть нові республіканці налагодити такий контакт і чи дослухатиметься до них президент — питання відкрите», — зазначив Ігор Петренко.
Говорячи про подальшу політику американського президента щодо війни, експерт окреслив два можливі сценарії. Перший передбачає посилення тиску на Україну як сторону, яку адміністрація США може вважати слабшою в переговорній конструкції. Другий — спробу продемонструвати силу через тиск безпосередньо на Росію та вимагання поступок від Москви. Який із цих підходів переважатиме, наразі передбачити складно.
Підсумовуючи, Ігор Петренко наголосив на необхідності активізувати роботу України з американським Конгресом і зберігати контакти з представниками обох партій. На його думку, саме двопартійна підтримка має стати основою майбутніх безпекових гарантій для України.
«Якщо ми хочемо мати гарантії безпеки, то це передусім робота з Конгресом. Для нас американські гарантії можуть бути надійними лише тоді, коли вони матимуть двопартійну підтримку. Тому важливо продовжувати співпрацювати з обома політичними силами, знаходити точки взаємодії з республіканцями та демократами й доносити до американського суспільства аргументи, які будуть зрозумілими для кожної з цих аудиторій», — підсумував експерт.
До обговорення онлайн зі США долучився експерт із питань безпеки та логістики в Євразії Заур Гасанов. Він зосередився на настроях американського суспільства та чинниках, які вплинули на результати виборів.
За словами експерта, спроби російської сторони виправдати повномасштабне вторгнення в Україну не знаходять належного сприйняття серед американців. Він пов’язав це, зокрема, з історичною пам’яттю суспільства про радянські репресії та Голодомор, а також із розумінням причин і характеру російської агресії. Як приклад підтримки України на регіональному рівні Заур Гасанов навів позицію представників влади Каліфорнії, які публічно виступали на підтримку України від початку повномасштабного вторгнення.
Окремо він звернув увагу на економічні чинники, які впливають на настрої виборців. Зокрема, подорожчання дизельного пального збільшує витрати американських фермерів, підвищує собівартість сільськогосподарської продукції та знижує її конкурентоспроможність. На думку експерта, невдоволення посилювало й відчуття недостатньої уваги влади до повсякденних потреб громадян.
Заур Гасанов також відзначив роль незалежних американських медіа, які висвітлюють суспільно важливі питання та сприяють поінформованості громадян.
Учасники обговорення зосередилися на тому, що результати американських виборів не мають однозначного впливу на подальшу політику Вашингтона щодо України. Водночас вони визначили важливість роботи з обома політичними силами у США, збереження міжнародної підтримки та участі європейських партнерів у формуванні майбутніх безпекових домовленостей.
Відео експертного обговорення доступне на YouTube-каналі «КИЇВІНФОРМ»:
