Монополія на хлор: в Україні існує лише один завод з виготовлення цієї небезпечної речовини та єдина станція з її фасування. Ще донедавна ця станція була комунальною, нині ж її технічно вивели з-під власності держави. Хто стоїть за схемою “приватизації” АХПС? Та чи дійсно Дніпропетровська область від цього нічого не втратила, як запевняють очільники облради? Про це пише СтопКор.
Завод “ДніпроАзот” виготовляє важливий для знезараження води хлор. Після чого речовину транспортують на єдине в Україні підприємство з розфасовки хлору – Аульську хлоропереливну станцію, і вже звідти контейнери з рідким хлором роз’їжджаються регіонами на місцеві комунальні водоканали, де речовиною знезаражують питну воду.
І саме цю “курку”, що, як монополіст у країні, несла золоті яйця, Дніпропетровська обласна рада фактично за безцінь віддала у приватні руки.
Нагадаємо, минулого року комунальне підприємство “Аульська хлоропереливна станція” віддали в довгострокову оренду на майже півстоліття товариству з обмеженою відповідальністю з аналогічною назвою. А вже у вересні цього року цілісний майновий комплекс АХПС було продано за 30 мільйонів 150 тисяч гривень.
При цьому ексголова облради Гліб Пригунов стверджує, що в результаті конкурсу було отримано суму, начебто тотожну вартості 75-річної оренди, і не вбачає жодної небезпеки для регіону через продаж унікального об’єкта.
Тож хвилинка цікавої арифметики: 30 150 000 гривень ділимо на озвучені паном Глібом 75 років. Отримуємо 402 000 грн на рік, а за місяць виходить 33,5 тисячі. У такий спосіб облрада за оренду унікальної станції отримувала трохи більше, ніж за здачу трикімнатної квартири в столиці. І це при тому, що за даними системи Dozorro, прибутки підприємства на рік становлять сотні мільйонів гривень.
Аульську хлоропереливну станцію приватизували за безцінь
