Юрий Райхель: "Цензура в Украине запрещена"

05.08.2014 15:14

"Введение чрезвычайного положение в медиа-пространстве напоминает мне попытку создания очередной бюрократической структуры, созданной неизвестно для чего, потребляющей государственные деньги, которым можно было бы найти более эффективное использование", - заявил политический обозреватель Юрий Райхель во время передачи "Наживо" в эфире 51 телеканала, посвященной чрезвычайному положению в СМИ. Об этом сообщает издание "ГЛАВНОЕ".

"Нужно заимствовать чужой эффективный опыт. Если речь идет об иновещании – и телевизионном, и радио, и газеты – для зарубежной аудитории, это задача государства. И для такой цели вполне возможно создание Государственной структуры, которая финансировала бы производство украинского продукта на иностранных языках для зарубежного зрителя, слушателя или читателя. Это крайне необходимо! Мы сейчас пожинаем плоды того, что мы не можем, например, в Европе эффективно противодействовать наступательной тактике российской пропаганды", - сказал Юрий Райхель. 

По его мнению, никакого бюрократического регулирования для украинского медиа-пространства не должно быть в принципе. Единственным регулирующим органом может быть либо профессиональный союз, как, например, в Швеции или Германии, который вырабатывает определенные этические нормы журналистского поведения. Второй вариант – когда вообще никаких органов нет внутри страны и журналисты вольны.

"А если что-то написал не так, то для этого есть юридические органы и юридические процедуры. И никакое чрезвычайное положение в медиа-пространстве не должно на это влиять. С точки зрения пропаганды за рубежом – да, такой орган нужен и его, кстати, нужно достаточно финансировать. Внутри – никакой бюрократии, никаких надзирающих, регулирующих, разрешающих, и тем более, запрещающих органов быть не может в принципе, потому что это нарушение Конституции, в которой четко написано – «Цензура в Украине запрещена», - заявил политический обозреватель Юрий Райхель.

Комментарии
Последние записи в блогах

«Станом на перше червня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», - повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід в розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.

Разом з тим, 5687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 12 млн гривень.

Подробнее

Асоціація міст України категорично проти ініціативи щодо податкових пільг для земель залізниці. У зв’язку з цим надіслала до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики свої зауваження до законопроєкту «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту», яким пропонується встановлення податкових пільг для земель залізниці.

Подробнее

Впродовж січня – травня 2019 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму  6 млрд 285,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем  минулого року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 1 млрд 58,2 млн гривень.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 261,1 млн грн, що на 171,2 млн грн більше травневих надходжень 2018 року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

 

Подробнее

За січень – травень 2019 року за оперативними даними до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд грн. Це на 13,3%, або на 59,5 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-травень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 447,6 млрд грн.

За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, до державного бюджету зібрано 400,1 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,5%, або на 41,1 млрд гривень.

«Позитивна динаміка спостерігається по всіх податкових і митних платежах. Позитив маємо за рахунок ефективного адміністрування та контролю за правильністю декларування, а також акцентування на боротьбі з правопорушеннями. Крім того, маємо понад 90% сплати податків у добровільному порядку», - зазначив Олександр Власов.

Так, податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-травні 2019 року зібрано у розмірі 242,5 млрд грн. Це на 10,6% або на 23,1 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Митних платежів надійшло 128,4 млрд грн, що на 2,8 млрд грн, або на 2,2% більше, ніж за січень-травень 2018 року.

У травні поточного року до зведеного бюджету зібрано 117,1 млрд грн. Це на 11,9%, або на 12,4 млрд грн перевищує показник травня минулого року. До державного бюджету зібрано майже 93,2 млрд грн. Це на 10,8%, або на 9,1 млрд грн перевищує збір травня 2018 року.

До загального фонду держбюджету у травні зібрано 60,1 млрд грн податкових платежів, що на 11%, або майже на 6 млрд грн більше, ніж у травні милого року.  Митних платежів надійшло 27,4 млрд грн, що на 3,3%, або на 0,9 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет