В агонії. Більшість депутатів нинішньої ВР намагається будь-що перешкодити оновленню влади

25.08.2014 17:20

Парламент агонізує. Коаліції більше не існує, рішення ухвалюються у різних форматах ситуативної більшості. Десь вони стають можливими лише завдяки десяткам голосів ПР, натомість не отримують підтримки окремих проєвропейських фракцій.

У інших випадках, навпаки, законодавчі зміни вдається протягувати виключно силами депутатів із колишньої коаліції «Європейський вибір». Проте завжди чітко простежується закономірність – ВР у нинішньому складі не спроможна до рішучих кроків як у внутрішній, так і зовнішній політиці.

Під час голосувань за низку важливих для країни законопроектів на позачерговій сесії це було особливо помітно. Так, депутатський корпус продовжив саботаж ухвалення будь-яких рішень, необхідних для проведення дострокових виборів. Йдеться не лише про зміни до виборчого законодавства, які б передбачали проведення перегонів за пропорційною системою та відкритими списками, законопроекти щодо яких навіть не були внесені до порядку денного. Але й за включення туди проекту стосовно внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з питань збільшення видатків ЦВК на позачергові вибори народних депутатів України проголосували лише 216 депутатів.

Люстрація

Іншим каменем спотикання став законопроект «Про очищення влади». Покликаний дати старт процесу люстрації чиновників, суддів та провоохоронців, він передбачає заборону обіймати державні посади не лише низці високопосадовців та причетним до корупційно-репресивних дій рядовим чиновникам, правоохоронцям та суддям, котрі працювали за Януковича, але й особам, заплямованим фальсифікацією виборів ще 2004 року, і низці функціонерів КПРС, ВЛКСМ, співробітникам та агентам радянських спецслужб тощо. Попри громіздкість та, як наслідок, складність реалізації механізму перевірки, його впровадження в життя змогло б суттєво очистити органи державної влади від ворожих Українській державі елементів, звиклих працювати в радянсько-корупційній традиції.

Проте є великий ризик, що законопроект, який пройшов перше читання завдяки «підтримці ззовні» та тискові активістів, потрапить у перелік популістських «довгобудів» і ніколи не просунеться далі. (У соцмережах уже з’явилося SMS-листування депутатів, які переконують своїх знайомих, що йдеться про «чистий популізм».) Якщо законопроект таки стане законом, то найімовірніше лише із вихолощеним до другого читання змістом, адже у нинішньому вигляді він зачіпає ін­те­ре­си надто великої кількості представників різних політичних сил. А передбачений ним жорсткий контроль доходів і витрат не лише чиновників, а й широкого кола їхніх рідних та близьких створить їм серйозні незручності.

Окрім цього, передбачена законом процедура люстрації не зможе бути ефективною без зміни судової та правоохоронної систем. Є питання і до кадрового резерву, який здійснюватиме процедуру перевірки, адже питання «А судді хто?» тут ключове. Від відповіді на нього може залежати, чи не перетвориться цей інструмент очищення влади на гігантський пилосос із «експропріації експропріаторів», себто збирання хабарів із певних категорій чиновників, суддів, правоохоронців, які, відповідно до закону про очищення влади, не матимуть права обіймати державні посади, в обмін на збереження (повернення) привабливих «годівниць». Врешті, без елементарного виділення додаткового фінансування на проведення надзвичайно трудомісткого процесу перевірки усіх держслужбовців, суддів, правоохоронців, які підлягають люстрації, цей процес може перетворитися на звичайну імітацію.

Чия ГТС

Іншим багатостраждальним законопроектом, який таки ухвалили депутати, стало рішення «Про внесення змін у деякі закони України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України». За нього проголосували 228 депутатів. Глава уряду Арсеній Яценюк переконує, що його мета – мати «ЄС і США як операторів української газотранспортної системи», щоб мотивувати Євросоюз відмовитися від будівництва «Південного потоку» і зберегти, а то й збільшити після модернізації обсяги газу українською ГТС і його запасів у вітчизняних сховищах.
Законопроектом передбачається, що співвласниками компанії із управління українською ГТС та ПСХ може бути лише «юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав – членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи Енергетичного Співтовариства і є оператором системи транспортування газу або членом Європейської мережі операторів системи транспортування газу, сертифікованим відповідно до вимог статті 10 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу».

Аби перешкодити прихованому встановленню контролю Газпрому над українською трубою чи сховищами, закон передбачає розкриття інвесторам усієї інформації щодо структури власності та умову про згоду України на будь-яку її зміну. Законо­проект потенційно мав би посилити позиції України у протистоянні з Росією та підвищити енергетичну безпеку країни, однак більш важливим питанням залишається переукладання угод європейських імпортерів із Газпромом щодо купівлі російського газу на східному, а не західному кордоні України. Без цього ефективність ухваленого закону про реформування управління ГТС буде вкрай незначною.

Санкції та антисанкції

У питанні санкцій щодо Росії український парламент виявив украй непослідовну позицію. Був нарешті ухвалений урядовий законопроект про санкції. Запроваджувати їх буде РНБО за поданням президента, уряду, СБУ або Нацбанку України, а набувати чинності санкції будуть за президентським указом, а в окремих випадках після затвердження парламентом (прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що наразі Кабмін підготував пакет санкцій уже проти 172 фізичних та 65 юридичних осіб, переважно російських). Серед іншого, депутати проголосували за право України заморожувати активи та забороняти діяльність суб’єктів підприємництва, користування радіочастотним ресурсом, інтернетом та іншими видами зв’язку, брати участь у приватизації, вводити заборону на транзит усіх видів ресурсів. Також передбачається можливість заборони діяльності партій, рухів, громадських і релігійних організацій, які порушують українське законодавство та працюють проти держави.

Проте з тексту законопроекту були вилучені санкції щодо ЗМІ, необхідні для протидії інформаційній війні проти України, яка ведеться давно і є не менш небезпечною, аніж збройна. За словами голови Комітету зі свободи слова та інформації Миколи Томенка, порядок припинення роботи ЗМІ в Україні за порушення законності буде врегульований спеціальним законом, однак він ще має бути розроблений та ухвалений. Також у законі уточнили, що санкції можуть бути застосовані до іноземної держави, а також юридичних і фізичних осіб-нерезидентів та тих об’єктів, які знаходяться під контролем таких осіб. Але не можуть поширюватися на українських громадян, представників чисельної п’ятої колони, яких чимало серед тих самих народних депутатів.

Паралельно з ухваленням рішення про санкції Верховна Рада ухвалила закон про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України. Його мета – збільшення капіталізації та збереження дохідності юридичних осіб, евакуйованих з тимчасово окупованої території, а також – підтримка рівня життя громадян, добровільно або примусово евакуйованих з тимчасово окупованої території. Насправді ж цей закон суттєво послаблює позицію України у питанні повернення Криму та полегшує його окупацію Росією.

Насамперед він фактично створює правові передумови для відновлення легального товарообігу між Кримом та материковою Україною через митне оформлення продукції із сплатою мита та ПДВ; надає можливість для присвоєння виробленим у Криму товарам статусу товарів українського походження, а відтак і подальшого експорту до країн світу, зокрема ЄС, який ввів ембарго на поставки продукції із цієї окупованої РФ території України. Внаслідок цього, у квітні – травні 2014-го обсяг поставок товарів із Криму до країн ЄС становив мізерні $113,4 тис., тоді як в 2013-му було близько $171 млн.

Тобто, створюючи однією рукою підґрунтя для санкцій проти Росії, парламент, зокрема й голосами ПР, дав можливість звільнення від них окупованого Криму. Це полегшить Росії справу утримання півострова та скерування заощаджених коштів на війну проти України на Донбасі. Пояснити такі кроки можна виключно лобізмом окремих українських олігархів, які мають власні бізнес-інтереси на півострові і готові заради цього де-факто визнати російську анексію півострова. Зрозуміло, не меншими вони є й у відносинах із Росією та її окремими фінансово-промисловими групами. Відтак спроба ввести дієві санкції проти агресора та основних спонсорів тероризму в Україні в цьому парламенті неодмінно наразиться на не менший, хоча, вочевидь, і закамуфльований, опір.

Джерело: Тиждень.ua

Как это повлияет на рейтинг:
Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/ .

Програмне РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.

 

Подробнее

Сьогодні, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік».

Підводячи підсумки роботи ГУ ДПС за минулий рік, Ганна Чуб акцентувала увагу на тому, що служба реформується і цей процес має певний перехідний період, в який платники не відчули жодних незручностей завдяки згуртуванню командного духу податківців Дніпропетровщини, які швидко адаптуватилися до змін та реалізації нових трендів.

Фахівці податкової служби області разом з платниками податків регіону успішно закінчили минулий рік. І як результат – залишився стабільним темп роботи у напрямку наповнення бюджетів, збільшились надходження від платників податків.

Так, протягом січня – грудня 2019 року до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 60,4 мільярди гривень податків та зборів. Це на 20,8 мільярдів гривень (або 53 відсотки) більше ніж впродовж 2018 року.

При цьому:

- до державного бюджету спрямовано 35,0 мільярдів гривень, що на 15,4 мільярди гривень (або на 79 %) більше надходжень 2018 року;

- до місцевих бюджетів платниками сплачено 25,4 мільярди гривень. Це на 5,4 мільярди гривень (або на 27 %) більше фактичних надходжень 2018 року.

Говорячи про наповнення бюджетів, очільниця ГУ ДПС особливу увагу приділила питанням, які наразі є нагальними для нашої області.

Це, зокрема екологічний стан довкілля, який турбує кожного мешканця регіону, та сплата екоподатку – вагомого компенсатора негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів.

«Забезпечення сумлінної сплати екоподатку суб’єктами господарювання на сьогодні один із основних векторів роботи податкової служби області», – зазначила Ганна Чуб.

Під час пресконференції вона також зауважила, що у податківців області на особливому контролі – надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Адже своєчасна сплата єдиного внеску – це соціальні гарантії громадян, їх захищеність у майбутньому. Ганна Чуб акцентувала увагу, що спостерігається стійка тенденція зростання надходжень єдиного внеску до державних цільових фондів.

Важливо, що збільшення надходжень відбувається не за рахунок тиску на бізнес, а завдяки ефективному впровадженню нових підходів до адміністрування податків. Саме цими правилами керується команда податкової служби області. Нова податкова служба взяла курс на скорочення перевірок і зменшення тиску на бізнес.

Так, згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок кількість запланованих перевірок суб’єктів господарювання у 2020 році у порівнянні з 2019 роком зменшилась майже на 90.

Ганна Чуб також нагадала, що вже  стартувала деклараційна кампанія – 2020 та закликала платників виконати свій громадянський обов’язок: своєчасно подати декларації і сплатити податки та збори.

За словами в.о. начальника ГУ ДПС на сьогодні триває процес удосконалення податкової. Головна ідея такого реформування – це побудова партнерських відносин між податковою – як сервісом, і платником – як нашим клієнтом. Суб’єкти господарювання і держава повинні стати компаньйонами, а не протистояти одне одному.

Розвиток онлайн сервісів і діджиталізація – це один із пріоритетних напрямків розвитку податкової служби.

Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – щоденна робота фахівців ГУ ДПС. Бізнес має забути дорогу до податкової, платники податків мають отримувати всі послуги онлайн. І таким інструментом сьогодні є сервіс Електронний кабінет.

«Ми вдячні громадянам та бізнесу, які сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це приклад високої податкової культури.

Ми, як ніколи, відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці», – на завершення акцентувала очільниця ГУ ДПС.

Пресконференція пройшла у форматі діалогу – учасники заходу отримали відповіді на актуальні питання.

 

Подробнее

До уваги платників!

 

Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» з 13 січня 2020 року, рахунок відправника/отримувача в електронних розрахункових документах і електронних повідомленнях Системи електронних повідомлень Національного банку України (далі – СЕП) буде ідентифікуватися тільки за допомогою міжнародного номера банківського рахунку (IBAN). Якщо в платіжному дорученні буде вказано не номер рахунку у форматі IBAN, то СЕП забракує такий документ.

Подробнее

НОВІ РАХУНКИ. ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ, БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ, ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків №1203).

Подробнее
Голосование
Поддерживаете ли вы продажу украинской земли?
Да
Нет
Не знаю