В агонії. Більшість депутатів нинішньої ВР намагається будь-що перешкодити оновленню влади

25.08.2014 17:20

Парламент агонізує. Коаліції більше не існує, рішення ухвалюються у різних форматах ситуативної більшості. Десь вони стають можливими лише завдяки десяткам голосів ПР, натомість не отримують підтримки окремих проєвропейських фракцій.

У інших випадках, навпаки, законодавчі зміни вдається протягувати виключно силами депутатів із колишньої коаліції «Європейський вибір». Проте завжди чітко простежується закономірність – ВР у нинішньому складі не спроможна до рішучих кроків як у внутрішній, так і зовнішній політиці.

Під час голосувань за низку важливих для країни законопроектів на позачерговій сесії це було особливо помітно. Так, депутатський корпус продовжив саботаж ухвалення будь-яких рішень, необхідних для проведення дострокових виборів. Йдеться не лише про зміни до виборчого законодавства, які б передбачали проведення перегонів за пропорційною системою та відкритими списками, законопроекти щодо яких навіть не були внесені до порядку денного. Але й за включення туди проекту стосовно внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з питань збільшення видатків ЦВК на позачергові вибори народних депутатів України проголосували лише 216 депутатів.

Люстрація

Іншим каменем спотикання став законопроект «Про очищення влади». Покликаний дати старт процесу люстрації чиновників, суддів та провоохоронців, він передбачає заборону обіймати державні посади не лише низці високопосадовців та причетним до корупційно-репресивних дій рядовим чиновникам, правоохоронцям та суддям, котрі працювали за Януковича, але й особам, заплямованим фальсифікацією виборів ще 2004 року, і низці функціонерів КПРС, ВЛКСМ, співробітникам та агентам радянських спецслужб тощо. Попри громіздкість та, як наслідок, складність реалізації механізму перевірки, його впровадження в життя змогло б суттєво очистити органи державної влади від ворожих Українській державі елементів, звиклих працювати в радянсько-корупційній традиції.

Проте є великий ризик, що законопроект, який пройшов перше читання завдяки «підтримці ззовні» та тискові активістів, потрапить у перелік популістських «довгобудів» і ніколи не просунеться далі. (У соцмережах уже з’явилося SMS-листування депутатів, які переконують своїх знайомих, що йдеться про «чистий популізм».) Якщо законопроект таки стане законом, то найімовірніше лише із вихолощеним до другого читання змістом, адже у нинішньому вигляді він зачіпає ін­те­ре­си надто великої кількості представників різних політичних сил. А передбачений ним жорсткий контроль доходів і витрат не лише чиновників, а й широкого кола їхніх рідних та близьких створить їм серйозні незручності.

Окрім цього, передбачена законом процедура люстрації не зможе бути ефективною без зміни судової та правоохоронної систем. Є питання і до кадрового резерву, який здійснюватиме процедуру перевірки, адже питання «А судді хто?» тут ключове. Від відповіді на нього може залежати, чи не перетвориться цей інструмент очищення влади на гігантський пилосос із «експропріації експропріаторів», себто збирання хабарів із певних категорій чиновників, суддів, правоохоронців, які, відповідно до закону про очищення влади, не матимуть права обіймати державні посади, в обмін на збереження (повернення) привабливих «годівниць». Врешті, без елементарного виділення додаткового фінансування на проведення надзвичайно трудомісткого процесу перевірки усіх держслужбовців, суддів, правоохоронців, які підлягають люстрації, цей процес може перетворитися на звичайну імітацію.

Чия ГТС

Іншим багатостраждальним законопроектом, який таки ухвалили депутати, стало рішення «Про внесення змін у деякі закони України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України». За нього проголосували 228 депутатів. Глава уряду Арсеній Яценюк переконує, що його мета – мати «ЄС і США як операторів української газотранспортної системи», щоб мотивувати Євросоюз відмовитися від будівництва «Південного потоку» і зберегти, а то й збільшити після модернізації обсяги газу українською ГТС і його запасів у вітчизняних сховищах.
Законопроектом передбачається, що співвласниками компанії із управління українською ГТС та ПСХ може бути лише «юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав – членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи Енергетичного Співтовариства і є оператором системи транспортування газу або членом Європейської мережі операторів системи транспортування газу, сертифікованим відповідно до вимог статті 10 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу».

Аби перешкодити прихованому встановленню контролю Газпрому над українською трубою чи сховищами, закон передбачає розкриття інвесторам усієї інформації щодо структури власності та умову про згоду України на будь-яку її зміну. Законо­проект потенційно мав би посилити позиції України у протистоянні з Росією та підвищити енергетичну безпеку країни, однак більш важливим питанням залишається переукладання угод європейських імпортерів із Газпромом щодо купівлі російського газу на східному, а не західному кордоні України. Без цього ефективність ухваленого закону про реформування управління ГТС буде вкрай незначною.

Санкції та антисанкції

У питанні санкцій щодо Росії український парламент виявив украй непослідовну позицію. Був нарешті ухвалений урядовий законопроект про санкції. Запроваджувати їх буде РНБО за поданням президента, уряду, СБУ або Нацбанку України, а набувати чинності санкції будуть за президентським указом, а в окремих випадках після затвердження парламентом (прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що наразі Кабмін підготував пакет санкцій уже проти 172 фізичних та 65 юридичних осіб, переважно російських). Серед іншого, депутати проголосували за право України заморожувати активи та забороняти діяльність суб’єктів підприємництва, користування радіочастотним ресурсом, інтернетом та іншими видами зв’язку, брати участь у приватизації, вводити заборону на транзит усіх видів ресурсів. Також передбачається можливість заборони діяльності партій, рухів, громадських і релігійних організацій, які порушують українське законодавство та працюють проти держави.

Проте з тексту законопроекту були вилучені санкції щодо ЗМІ, необхідні для протидії інформаційній війні проти України, яка ведеться давно і є не менш небезпечною, аніж збройна. За словами голови Комітету зі свободи слова та інформації Миколи Томенка, порядок припинення роботи ЗМІ в Україні за порушення законності буде врегульований спеціальним законом, однак він ще має бути розроблений та ухвалений. Також у законі уточнили, що санкції можуть бути застосовані до іноземної держави, а також юридичних і фізичних осіб-нерезидентів та тих об’єктів, які знаходяться під контролем таких осіб. Але не можуть поширюватися на українських громадян, представників чисельної п’ятої колони, яких чимало серед тих самих народних депутатів.

Паралельно з ухваленням рішення про санкції Верховна Рада ухвалила закон про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України. Його мета – збільшення капіталізації та збереження дохідності юридичних осіб, евакуйованих з тимчасово окупованої території, а також – підтримка рівня життя громадян, добровільно або примусово евакуйованих з тимчасово окупованої території. Насправді ж цей закон суттєво послаблює позицію України у питанні повернення Криму та полегшує його окупацію Росією.

Насамперед він фактично створює правові передумови для відновлення легального товарообігу між Кримом та материковою Україною через митне оформлення продукції із сплатою мита та ПДВ; надає можливість для присвоєння виробленим у Криму товарам статусу товарів українського походження, а відтак і подальшого експорту до країн світу, зокрема ЄС, який ввів ембарго на поставки продукції із цієї окупованої РФ території України. Внаслідок цього, у квітні – травні 2014-го обсяг поставок товарів із Криму до країн ЄС становив мізерні $113,4 тис., тоді як в 2013-му було близько $171 млн.

Тобто, створюючи однією рукою підґрунтя для санкцій проти Росії, парламент, зокрема й голосами ПР, дав можливість звільнення від них окупованого Криму. Це полегшить Росії справу утримання півострова та скерування заощаджених коштів на війну проти України на Донбасі. Пояснити такі кроки можна виключно лобізмом окремих українських олігархів, які мають власні бізнес-інтереси на півострові і готові заради цього де-факто визнати російську анексію півострова. Зрозуміло, не меншими вони є й у відносинах із Росією та її окремими фінансово-промисловими групами. Відтак спроба ввести дієві санкції проти агресора та основних спонсорів тероризму в Україні в цьому парламенті неодмінно наразиться на не менший, хоча, вочевидь, і закамуфльований, опір.

Джерело: Тиждень.ua

Как это повлияет на рейтинг:
Комментарии
Последние записи в блогах

Уряд виділив 1,4 млрд грн на підтримку малих міст. Рішення про спрямування коштів на підтримку малих міст та селищ за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій схвалили 10 липня.

Подробнее

З початку 2019 року 41,7 тисячі мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд 246,5 млн гривень. Це на 1 млрд 453,4 млн грн. більше ніж минулого року.

До сплати за результатами декларування підлягає понад 101 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн грн., що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн гривень.

Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6315 громадян на загальну суму 13,4 млн гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд гривень.

 

Подробнее

5 липня Уряд виділив 400 млн грн на програми ремонту існуючих та будівництво нових спортивних комплексів при школах та 50-метрових та 25-метрових басейнів і оздоблення прилеглих територій. 10 липня  парламентський Комітет з питань бюджету погодив розподіл субвенції з державного бюджету територіальним громадам на спорудження спорткомплексів та басейнів.

Подробнее

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 39 млрд 481,7 млн грн, що на 10 млрд 672,9 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2019 року спрямовано 27 млрд 277,4 млн грн, що на 8 млрд. 17,3 млн грн (або на 41,6%) більше надходжень січня - червня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 12 млрд 204,3 млн гривень. Це на 2 млрд 655,6 млн грн (або на 27,8%) більше фактичних надходжень І півріччя 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 7 млрд 758,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 258,2 млн грн (або на 19,4%).

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет