Спасибо за санкции: зачем Россия инвестирует в Украину

31.08.2018 14:15

В первой половине 2018 года Россия инвестировала в Украину больше всех. В первом полугодии этого года Москва вложила $436 млн треть от всех иностранных инвестиций. Основные вложения России — в финансовый сектор: Москве необходимо поддерживать банки, оставшиеся работать на Украине, поясняют эксперты. Киев в ответ готовится ввести санкции против российских компаний, участвовавших в строительстве Крымского моста. Об этом пишет "Минпром".

С января по июнь 2018 года Россия инвестировала в Украину $436 миллионов. Это 34% от общего объема инвестиций, который составил $1,259 млрд. Информация об этом содержится в отчете Государственной службы статистики Украины.

Таким образом, несмотря на политическое противостояние с официальным Киевом, Москва стала крупнейшим инвестором в украинскую экономику в первом полугодии 2018 года.

На втором месте в списке инвесторов, которые больше всех вложились в Украину, — Кипр ($219 млн), на третьем — Нидерланды ($207 млн), на четвертом с большим отрывом идет Австрия ($58 млн) и замыкает пятерку Польша ($54 млн).

При этом почти 60% инвестиций ($750 млн) были направлены в финансовую и страховую сферы, еще 9,6% были вложены в торговлю, 8,2% — в промышленность, 7,9% — в телекоммуникационную сферу.

По словам управляющего партнера экспертной группы Veta Ильи Жарского, если посмотреть разбивку по инвестициям, то очевидно, почему Россия так активно вкладывается в Киев.

Так, в первом полугодии этого года на опт и розницу, которую Украина со стороны России почти смогла перекрыть, было направлено всего 9,6% инвестиций, на промышленность еще меньше – 8,2%, а вот остальной объем – 60% приходился на финансовую и страховую деятельность.

Москва вынуждена вкладывать в финансовый сектор Украины, чтобы поддерживать жизнеспособность дочерних российских госбанков, продолжающих работать на Украине, поясняет Жарский.

«Из-за введенных Киевом мер против российских банков, кредитные учреждения вынуждены докапитализировать их, чтобы выполнять накопленные обязательства перед вкладчиками. Продать бизнес на Украине не так легко. На сегодняшний день на Украине остались «дочки» Сбербанка, ВТБ и Внешэкономбанка», — говорит эксперт.

В целом, по словам Жарского, основной приток средств на Украину в последние годы обеспечивается исключительно за счет помощи мировых финансовых организаций, что увеличивает внешний госдолг страны.

Так, государственный долг Украины по состоянию на июнь составлял $76,3 млрд. Внешние заимствования — это примерно 60% от этой суммы. Они достигают $47,2 млрд.

Премьер-министр Украины Владимир Гройсман недавно заявил, что Киев должен погасить $33 млрд госдолга в ближайшие пять лет.

«В следующие пять лет нам надо погасить $33 млрд, которые были накоплены и сформированы как основной долг с 2005 по 2013 годы», — сказал Гройсман. Эта сумма составляет около 30% ВВП страны за прошлый год ($112,2 млрд, по оценке Всемирного банка).

Премьер-министр подчеркивал также, что обслуживание госдолга ежегодно обходится Украине в 5% от ВВП. При этом международные кредиторы уже не горят желанием также активно кредитовать Украину, как и раньше.

Кредитная программа МВФ для Украины была утверждена в 2015 году в размере $17,5 млрд. Из них Киев получил четыре транша на $8,7 млрд, последний был предоставлен в апреле прошлого года. В этом году МВФ денег не дает, ждет выполнения своих условий. Одно из них – принятие закона о создании антикоррупционного суда, Украина выполнила. Но нужно привести дефицит бюджета к уровню не более 2,5% ВВП и повысить цены на газ для населения.

Владимир Гройсман считает, что дальнейшее сотрудничество с МВФ необходимо во избежание дефолта. По его словам, в настоящее время украинская сторона должна сотрудничать с фондом, поскольку невыплата долгов приведет к дефолту, а он вызовет остановку производства, девальвацию гривны и всплеск инфляции.

Между тем, несмотря на то, что Россия крупнейший кредитор украинской экономики, Киев настроен весьма решительно в отношении Москвы. Правительство Украины подготовило и уже одобрило законопроект о санкциях против России из-за моста через Керченский пролив.

В список компаний, в отношении которых могут быть введены ограничения, в частности, вошли «Институт Гипробудмист — Санкт-Петербург», «Мостотрест», «Портгидробут», «СГМ-Мост», «Стройгазмонтаж» и другие. Всего ограничительные меры предусмотрены для 19 российских компаний.

Как указывается в комментарии пресс-служба украинского министерства по вопросам неподконтрольных территорий и внутренне перемещенных лиц, данные рестрикции сделают невозможными для указанных компаний экономические отношения с Украиной. Кроме того, авторы документа полагают, что санкции будут препятствовать сотрудничеству данных предприятий со странами Евросоюза и США.

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 18 березня поточного року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»   (далі – Закон № 533).

Законом № 533 внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 521, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються.

Водночас, продовжують діяти фінансові санкції, зокрема, за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ.

Отже, платники ПДВ зобов’язані сплатити задекларовані ними у податковій декларації суми ПДВ своєчасно і у повному обсязі.

Нагадуємо, що останній день сплати ПДВ за лютий поточного року – 30.03.2020.

 

Подробнее

Станом на 23 березня громадянами подано понад 134 тисячі декларацій про майновий стан і доходи, з них 62 тисячі декларацій подано у березні. 

За даними декларацій громадянами задекларовано доходи у сумі 20,4 млрд грн, це на 42 відсотки більше ніж за аналогічний період минулого року. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати цьогоріч становить 443 млн грн, приріст порівняно з минулим роком – 69 млн грн (станом на 23.03.2019 – 374,0 млн грн), або 18 відсотків. Сума військового збору становить майже 73 млн грн, що на 15 млн грн, або на 26 відсотків, більше ніж за аналогічний період минулого року.

За рівнем задекларованих доходів найбільше декларували кияни (6,1 млрд грн), а також жителі Дніпропетровської (2,2 млрд грн), Харківської, Львівської та Одеської (понад 1 млрд грн) областей. При цьому найвищі темпи приросту задекларованих доходів порівняно з аналогічним періодом минулого року на Донеччині (195 %) та Вінниччині (174 %). 

Щодо рівня визначення податкових зобов’язань, то першість належить столиці – до сплати задекларовано 138,3 млн грн податкових зобов’язань, Одеська область отримає  майже 33 млн грн, Запорізька – 30 млн гривень.

Звертаємо увагу, що ДПС розроблено відеоурок, присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі можуть дізнатися, як крок за кроком заповнити декларацію. Переглянути відеоурок можна тут.

Нагадуємо: до Податкового кодексу України внесені зміни, якими передбачено, що громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

 

Подробнее

Від моменту свого створення у грудні 2019 року Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової служби України розпочав системну боротьбу з нелегальним виробництвом та обігом лікеро-горілчаної продукції (ЛГП).

Був застосований комплексний підхід, який включав не тільки перевірки роздрібних мереж, але й контроль за встановленням заглушок  на непрацюючих лініях виробництва, контроль за показами лічильників та інші заходи, які у сукупності з поглибленим аналізом податкової звітності дозволили значно збільшити надходження до бюджету акцизного податку від ЛГП.

У результаті в березні (станом на 30.03.2020) надходження до загального фонду державного бюджету з акцизного податку з лікеро-горілчаної продукції становили – 541,4 млн грн, що на 19,2 % (+87,3 млн грн) більше надходжень березня 2019 року. При цьому індикативні показники за березень вже перевиконано на 18,3 % (+83,8 млн гривень).

Станом на 30.03.2020 індикативні показники з акцизного податку з ЛГП за І квартал вже виконано на 100,9 % (+11,1 млн грн). 

"Посилення контролю за виробництвом лікеро-горілчаної продукції плюс системна боротьба з контрафактним алкоголем у роздрібній мережі, яку ми вели протягом останніх трьох місяців, дали результат. Заходи, проведені податковою разом з правоохоронними органами та місцевою владою, призвели до стрімкого збільшення бюджетних надходжень від акцизного податку. До того ж детінізація ринку горілчаних виробів важлива не тільки з точки зору наповнення бюджету. Адже виробництво та торгівля контрафактом – це ще й пряма небезпека для здоров’я споживачів", – заявив Голова Державної податкової служби Сергій Верланов.

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень       п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року           № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, для отримання фізичною особою права на податкову знижку у разі надання нею пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платнику ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

 

 

 

Подробнее
Голосование
Fatal error: Call to undefined method Fenix_Object_Rowset::getTitle() in /home/glavnoed/web/glavnoe.dp.ua/public_html/var/themes/default/design/articles/read.phtml on line 96