Референдум под давлением не является самоопределением, - политолог

23.09.2014 12:08

Политолог Дмитрий Колесник в эфире программы «НАЖИВО» на 51 телеканале заявил, что проведение референдума под давлением нельзя называть самоопределением населения.

Об этом сообщает Интернет-издание «ГЛАВНОЕ».

«Природа этих референдумов абсолютно разная и тут уже говорилось о том, что шотландский случай – это целиком природный процесс. Здесь прошло несколько лет, власти огласили дату этого референдума, была возможность высказать точки зрения и тем, кто за независимость, и тем, кто за нахождение в составе Великобритании. Здесь были условия равные, одинаковая информация, агитация и при том, что премьер-министр Шотландии является сторонником независимости, но это не означало, что есть какое-то административное давление, как мы привыкли в нашей политической культуре. Поэтому сравнивать произошедшее в Крыму в апреле или в мае на востоке Украины неправильно. Я бы тут поднял такой вопрос. Мы говорим о референдумах, которые, на самом деле, являются всего лишь инструментом. Речь идет о праве народа на самоопределение. И этот принцип, заложенный в уставе ООН, он вступает в коллизию с другим принципом – это территориальная целостность государства. В каждом конкретном примере необходимо смотреть на обстоятельства. Как уже правильно сказали, если есть давление извне, или помощь в виде «зеленых человечков», то про какое самоопределение можно говорить? Но если в цивилизованной Шотландии или в том же Квебеке никто не захватывал административные здания, никто не провозглашал самостоятельную республику, это абсолютно разные случаи. То есть необходимо подходить к каждому случаю индивидуально, - сообщил Дмитрий Колесник.

По мнению политолога, децентрализация в Украине должна быть внутренне востребована, а не навязана Российской Федерацией.

«У нас был опыт  основания автономной республики, с широким спектром полномочий и прав. Теоретически, если бы события на Донбассе развивались путем переговоров, а не войны,  при наличии определенной позиция населения Луганской и Донецкой области, то их самоопределение было бы возможным? Все говорили, начиная с Майдана, про децентрализацию. Можно по-разному называть – федерализация, децентрализация, но  в целом это  децентрализация внутренняя, не навязанная Россией, которая предлагает федерализация, переходящую в  конфедерацию в разных регионах. Но это должен быть гармоничный процесс, который вызван внутренними причинами и без вмешательства внешних. Когда у нас на Донбассе кричали лозунги - «Донбасс кормит Украину!» - очень много материалов было, то это безосновательные лозунги. Опять-таки, Крым – это в социально-экономическом и географическом плане, это продолжение Украины. И сейчас Крым это ощущает», - подчеркнул политолог.

Также Дмитрий Колесник заявил, что в украинской власти сейчас серьезно не воспринимается установление за ней эффективного общественного контроля.

«Социально-экономический рецепт, который был высказан – децентрализация – он присутствует. Сейчас он тормозится, что-то не срастается. Вопрос в том, что власть – а мы не особенно к этому привыкли после Советского Союза – должна делегировать полномочия,  не показательно, не формально, не бояться отдать часть управления на места. Да, это тяжело, это не воспринимается авторитарным сознанием: «Как это мы сейчас чуть руку отпустим и начнется бардак». Нужно делегировать полномочия, финансовые возможности, и соответственно, возможность контроля. Но украинская элита, выросшая из советских штанов, до сих пор воспринимает контроль, как жесткую вертикаль, то есть вариант общественного контроля всерьез не воспринимается. А рецепт от таких вот социально-экономических опухолей – делегируем полномочия, даем возможность обращаться с финансами,  и максимально создаем механизм контроля  этих же людей, которые будут избирать кого-то на местах. То есть, то к чему мы не привыкли до сих пор и, на самом деле, глубоко в сознании не очень в это верят многие политики. Они говорят о демократии, но все равно понимают, что надо бы оставить жесткую руку на пульсе. Потому что сейчас отпустим, и все. Более того, те, кого на местах будут выбирать, и кто будет пользоваться этими полномочиями, они должны быть «обезьянами с гранатами», то есть они должны научиться ими пользоваться», - подытожил Дмитрий Колесник.

Комментарии
Последние записи в блогах

«Станом на перше червня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», - повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід в розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.

Разом з тим, 5687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 12 млн гривень.

Подробнее

Асоціація міст України категорично проти ініціативи щодо податкових пільг для земель залізниці. У зв’язку з цим надіслала до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики свої зауваження до законопроєкту «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту», яким пропонується встановлення податкових пільг для земель залізниці.

Подробнее

Впродовж січня – травня 2019 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму  6 млрд 285,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем  минулого року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 1 млрд 58,2 млн гривень.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 261,1 млн грн, що на 171,2 млн грн більше травневих надходжень 2018 року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

 

Подробнее

За січень – травень 2019 року за оперативними даними до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд грн. Це на 13,3%, або на 59,5 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-травень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 447,6 млрд грн.

За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, до державного бюджету зібрано 400,1 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,5%, або на 41,1 млрд гривень.

«Позитивна динаміка спостерігається по всіх податкових і митних платежах. Позитив маємо за рахунок ефективного адміністрування та контролю за правильністю декларування, а також акцентування на боротьбі з правопорушеннями. Крім того, маємо понад 90% сплати податків у добровільному порядку», - зазначив Олександр Власов.

Так, податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-травні 2019 року зібрано у розмірі 242,5 млрд грн. Це на 10,6% або на 23,1 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Митних платежів надійшло 128,4 млрд грн, що на 2,8 млрд грн, або на 2,2% більше, ніж за січень-травень 2018 року.

У травні поточного року до зведеного бюджету зібрано 117,1 млрд грн. Це на 11,9%, або на 12,4 млрд грн перевищує показник травня минулого року. До державного бюджету зібрано майже 93,2 млрд грн. Це на 10,8%, або на 9,1 млрд грн перевищує збір травня 2018 року.

До загального фонду держбюджету у травні зібрано 60,1 млрд грн податкових платежів, що на 11%, або майже на 6 млрд грн більше, ніж у травні милого року.  Митних платежів надійшло 27,4 млрд грн, що на 3,3%, або на 0,9 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет