"Промислова" складова майбутніх виборів

08.10.2014 13:35

Парламентські вибори можуть виявитися катастрофою для лобістів важкої промисловості: поки колишні флагмани тонуть в проблемах, фаворитами влади стали зовсім інші люди, пишуть "Коментарі".

Серед лобістів промисловості традиційними чемпіонами парламентського розкладу раніше вважалися кандидати від істеблішменту, що представляють інтереси галузей, які приносили державі найбільшу частку валютної виручки.

В основному правили бал представники обширної газо-хімічної групи Фірташа-Льовочкіна та різношерстого донецького угруповання, хребтом якого були підприємства чорної і кольорової металургії. Перші персоніфікувалися навколо Ріната Ахметова, другі — навколо братів Андрія та Сергія Клюєвих.

Нині в житті всіх перерахованих персонажів наступив відверто переломний момент. І якщо не рахувати тих інвесторів машинобудування, які позиціонувалися як фаворити президента, то в цілому за долю решти ключових інвесторів важкопрому твердо поручитися стало нікому.

Партія регіонів на вибори не пішла. І промисловці, які не ризикнули балотуватися по мажоритарних округах, зайняли в партійних списках нових фаворитів парламентських перегонів місця, які важко назвати прохідними.

Перші з кінця

Так, Блок Петра Порошенка дав притулок в хвості списку відразу трьом представникам групи підприємств автомобілебудівної корпорації «Богдан»: керівнику департаменту інвестицій та кредитування АК «Богдан Моторс» Олександру Ільїну (№162), директору автоскладальної фабрики №2 Владиславу Сопіту (№164) і директору корпорації Оксані Черначук (№165). У списку партії знайшлося місце для і співробітників державного концерну «Укроборонпром»: Андрія Зінчака, радника голови правління концерну (№163), і начальника департаменту рекламної та виставкової діяльності Олени Гуляс (№200).

В Радикальній партії Олега Ляшка на задвірках списку можна виявити заступника гендиректора державної «Української геологічної компанії» Євгена Пухальського (№102), і гендиректора НПК «Ресурс» із Луганської області Анатолія Пахомова (№159).

Хоча, у партії є і «титульний промисловець», який фігурує в перших рядах списку, звалюючи на себе обробку виборців невідпорним іміджем і важливістю галузевих задач: це Віктор Галасюк (№10) — менеджер проектів Bionic Hill і Bionic University. За даними української преси, девелопером будівництв є київський магнат Василь Хмельницький. В рамках реалізації цих починань передбачається забудова землі під Києвом з подальшим розвитком на цих територіях електронної та біотехнічної промисловості. Відзначимо, що донедавна Хмельницький віддавав перевагу більш прозаїчному бізнесу. Але в 2013 році Василь Іванович раптом заявляв, що закрив операцію з продажу 40% акцій компанії UNP, яка, серед іншого, інвестувала і в Bionic Hill. До речі, частину акцій проекту купила група інвесторів з РФ, серед яких фігурував партнер Дмитра Фірташа Аркадій Ротенберг. Якщо ході виборів з’ясується, що російські співзасновники UNP мають якесь відношення до одного з членів списку Радикальної партії, це може помітно ускладнити Ляшку роботу з виборцями.

У прохідній частині списку «Свободи» промисловців немає. Бухгалтери і директори промислових компаній, в основному, зосереджені після 150-го номера, не маючи видимих ​​шансів на проходження до парламенту.

Набагато більше, ніж у інших партій, представники галузей добувної та важкої промисловості представлені в середині та наприкінці списку партії «Народний фронт». Це глава відділення УСПП «Потенціал» у Запоріжжі Петро Ванат (№45), генеральний директор — генеральний конструктор НВО «Хартрон-ЮКОМ» Олександр Романовський (№72), а також співробітники менеджменту гірничодобувної харківської компанії «Інвестор», що раніше належала Арсену Авакову: віце-президент Ігор Котвіцький (№48) та голова правління Марина Єпішина (№130).

Помічений серед претендентів на депутатське крісло від НФ і головний конкурент компанії «Іста» (належала Петру Порошенку) на ринку акумуляторів. Так, № 99 займає начальник відділу кадрів дніпропетровської акумуляторної компанії МНПК «Веста» Наталія Лиходієвська.

Немає представників базових галузей промисловості в прохідній частині списку партії «Батьківщина», яка віддала перевагу близькій виборцям гуманітарній сфері та сектору послуг.

Розуміючи не дуже сприятливу партійну кон’юнктуру, підкріплену результатами численних соціологічних опитувань, представники важкої індустрії прийняли рішення балотуватися в мажоритарних округах, справедливо вважаючи куди ймовірнішим потрапляння в парламент за рахунок голосів електорату містоутворюючих підприємств, читай — своїх підлеглих.

Голоси Дніпра

Дніпропетровщина на цих парламентських виборах, судячи з усього, впевнено перехопила естафетну паличку в Донецькій області за рівнем представництва важкої промисловості серед кандидатів.

Так, в 25-му окрузі глава Наглядової ради «Дніпропетровського стрілочного заводу» Загід Краснов, який виступає від партії «Громадська сила», позмагається з представником «Дніпропетровського електровозобудівного заводу» — безпартійним самовисуванцем, заступником гендиректора підприємства Ігорем Руденко, а також головою правління компанії «Веста Пласт» Владиславом Котовим, висунутим від «Народного фронту».

В 31-му окрузі ризикнути на виборах вирішив співробітник соціальної служби «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Олійник (так само представляє «Народний фронт». Його найбільш завзятим суперником видається директор компанії «Рубен» Мерабі Габріадзе, висунутий від «Батьківщини». Зараз він трудиться депутатом міськради Кривого Рогу і очолює Всеукраїнську асоціацію грузинських громад.

В 33-му окрузі балотується безпартійний самовисуванець Костянтин Федін — генеральний директор Південного ГЗК, контрольований Ігорем Коломойським. В 34-му окрузі від «Батьківщини» висунуто Олега Кришина, главу наглядової ради компанії «Вільногірське скло», якого пов’язують з дніпропетровським гірничо-хімічним магнатом Дмитром Мішаловим. Йому протистоятиме Олександр Майстренко — гендиректор компанії «Дніпропетровський крохмале-патоковий комбінат» (висунутий від Блоку Петра Порошенка).

В 37-му окрузі від НФ балотується гендиректор «Стальканат Силур» Сергій Лавриненко, який проживає в Донецьку. В 39-му окрузі вирішив висунутися в депутати Сергій Чанкселян — безпартійний начальник відділу збуту державного ВО «Південмашзавод».

Найпоказовішим у цьому плані, ймовірно, стане Дніпропетровський округ №30, де висунув свою кандидатуру від пропрезидентського Блоку Петра Порошенка генеральний директор заводу «ДніпроАзот» Олександр Дубінін. Завод належить компаніям губернатора області Ігоря Коломойського. Підпорядковується губернатор президенту Порошенку. Його ім’ям названа партія Блоку Петра Порошенка, яка, в свою чергу, висунула директора заводу, який належить губернатору. Простим округ назвати не можна. Тобто, так вийшло, що у Коломойського широке поле для маневру, і у представника альянсу Порошенко-Коломойський в окрузі відразу кілька серйозних конкурентів. Серед інших гендиректор «Баглійського заводу металоконструкцій «Сектор-Д» Дмитро Дементьєв, який висунувся від партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна».

Дефіцит донецьких магнатів

Якщо раніше від Донецька обирався цілий розсип олігархів різного ступеня впливу і товщини портмоне, то на цей раз депутатами захотіли стати всього один мільярдер і декілька мільйонерів.

У Краматорську (№48) компанія «Енергомашспецсталь» (ЕМСС), що належить російській державній атомній монополії ТВЕЛ, вирішила висунути відразу двох кандидатів в український парламент. По-перше, сина колишнього власника підприємства Сергія Близнюка, який очолює департамент розвитку. По-друге, гендиректора — Максима Єфимова, який конкуруватиме за голоси краматорських виборців зі своїм підлеглим.

Наявність відразу двох представників одного підприємства зрозуміла — основна продукція заводу стала жертвою нового українського закону про санкції. ЕМСС виробляє штучний товар — виковки для складання днища ядерних цивільних і військових атомних реакторів.

Зараз у зв’язку з забороною на експорт військових товарів та продукції подвійного призначення, виковки не поставляються до Росії. А в державах колишнього СРСР їх більше не робить ніхто. Якщо у російської держкомпанії у ВР України виявиться свій депутат, виковки для військових реакторів буде легше перевести в категорію суто цивільних товарів або взагалі ініціювати їх вилучення з санкційних списків.

В Констянтинівці (№49) містоутворюючими підприємствами колись були заводи «Автоскло» і «Спецскло», яких в 1990-ті роки витіснили з ринків іноземні виробники. Ці заводи майже дощенту знищено ще задовго до початку нинішніх бойових дій. Залишилися хіба що земельні та патентні права. Але на нинішніх парламентських виборах (як, втім і на всіх попередніх) місто в мажоритарному окрузі представлене безпартійним Олегом Шевченком, власником компанії «Спецскло-А» (колишній директор авіаскладального заводу «Авіант»), який назвав себе безпартійним.

Ще один видатний олігарх ПР — власник шахти «Комсомольська Західна» Леонід Байсаров, стан якого в 2012 році оцінювався на рівні $587 млн., висунув свою кандидатуру по округу №49.

На непідконтрольній українській владі території у Макіївці (№55) кандидатом значиться директор компанії «Енергометан» Валерій Омельченко, член ПР і чоловік Вікторії Джарти. В 56-му окрузі (теж в Макіївці) висунув свою кандидатуру депутат нинішнього скликання від ПР Віталій Борт, власник великої компанії «Метал Трейд 2000».

У Маріуполі (№57) сперечатимуться за голоси виборців висунутий «Батьківщиною» начальник ремонтного цеху металургійного комбінату ім. Ілліча Федір Шишман і безпартійний депутат нинішнього скликання Сергій Матвієнков (з 1982 по 1998 працював на ММК ім. Ілліча). В 58-му окрузі Маріуполя «Азовсталь» Ріната Ахметова виставила на виборах безпартійного кандидата Валерія Левченка, директора комбінату з інжинірингу.

І буквально в останній день подачі документів ЦВК зареєстрував голову Донецької облдержадміністрації мільярдера Сергія Таруту (округ №58), стан якого оцінюють на рівні $479 млн.

Харківський наповнювач

На 168-му окрузі за голоси виборців боротиметься колишній гендиректор заводу ім. Малишева, екс-глава Мінпромполітики Віталій Немилостивий, який представляє Блок Петра Порошенка. Власник компанії «Т.М.М.» Микола Толмачов, статок якого оцінювався в 2013 році пресою в $650 млн., самостійно висунувся на окрузі №169. У Куп’янську (№177) позмагається безпартійний Сергій Бєлов — заступник директора близької до братів Клюєвих фірми «Харківкольормет».

На 179-му окрузі місце фаворита парламентських перегонів зайняв депутат ВР нинішнього скликання, власник машинобудівного холдингу УПЕК Анатолій Гіршфельд, оцінка стану якого в різних джерелах коливається від $64 млн. до $200 млн.

В окрузі №180 приблизно однакові шанси на успіх мають начальник управління виробничої інфраструктури Державного космічного агентства, глава наглядової ради «Київський радіозавод», безпартійний Олександр Голуб і комерційний директор енергокомпанії «Вітал ТЕР» Віталій Логінов від Блоку Петра Порошенка. Президентська партія і держпідприємство приречені знайти спільну мову.

Відтінки кольормету

Мільярдер Сергій Клюєв залишається поки що єдиним із представників найбільших інвесторів української важкої промисловості, який ризикнув зіграти на майбутніх виборах самостійно, без підтримки будь-якої із партій. Він міг би висунутися в Запоріжжі, де працює кілька його з братом Андрієм підприємств, але порахував за краще балотуватися у взятому недавно під контроль української армії Артемівську, округ №46, де розташований приналежний братам завод з обробки кольорових металів (АЗОКМ) — провідний в Україні виробник міді.

Недалеко від цього підприємства, але вже на території Луганської області знаходиться завод вторинної металургії алюмінію «Інтерсплав», що входить до орбіти бізнесу Клюєвих, в Донецьку функціонує «Донкольормет», а в Костянтинівці працюють партнерські братам компанії-виробники свинцю і цинку.

Багато вітчизняних експертів знаходять суто політичні пояснення рішенню Сергія Петровича балотуватися саме від проблемного регіону, а не більш спокійного Запоріжжя. Або ж зовсім затишного Світловодська в Кіровоградській обл., де теж розміщується одне з підприємств братів — «Силікон».

Але інтригу можна пошукати і в економічній площині. В збуті, оскільки всі перераховані вище металургійні підприємства строго розраховані на внутрішній ринок України. На ньому вони досить жорстко конкурують із двома виробниками з РФ, які працюють в Підмосков’ї і Північній Осетії, а також із компаніями з Туреччини та Болгарії. У постачанні, оскільки підприємства групи Клюєвих критично залежать від контролю над величезним українським ринком кольорового металобрухту. Деякі російські та турецькі конкуренти схильні сприймати перераховані активи Клюєвих як більмо на оці. Зараз вони цілком можуть нанести удар по металобрухтовій імперії концерну «Укрпідшипник», який належить Клюєвим.

Щоб цей удар не зміг отримати підтримки у владних коридорах Києва, Клюєвим потрібно показати лояльність, і формально відмежуватися від подій на південному сході. Участь у виборах виглядає найпростішим і наочним способом такої демонстрації.

Крім цього, один із провідних в Україні споживачів свинцю, цинку і міді — близьке серцю Петра Порошенка українське автомобілебудування. А також український акумуляторний гігант «Іста», що донедавна йому належав. Словом, якщо є такі конкуренти і такі покупці, тоді вибір саме Артемівська стає зрозумілим.

Дуже можливо, що результати виборів у цьому окрузі можуть бути оскаржені. Але ось заводи треба продавати не злостивцям, які їх прагнуть закрити, а тим покупцям, від яких за них можна щось отримати. Отримати в ідеалі і грошима, і актуальною «дружбою з прикриттям». Адже Андрій Клюєв з подання Києва досі числитися в міжнародному розшуку. Всі ці тонкі нюанси не властиві іншим великим інвесторам української важкої промисловості. В їхньому бізнесі змінюється багато чого і далеко не завжди на краще. Але, не дивлячись на це, представлення інтересів підприємств на виборах відбувається по-старому.

І товариші, які до них долучилися

В 77-му окрузі Запоріжжя спробує продовжити своє перебування в парламенті останній з «червоних директорів» української авіаракетної промисловості, власник турбобудівного підприємства «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв. Стан Героя України в 2013 році експерти оцінювали в межах від $234млн. до $1 млрд. 44 млн.

В Луганську (№105) «Сильна Україна» висунула в окрузі главу наглядової ради компанії «Сталь» Володимира Комісаренка. В Рубіжному (№112) балотується глава «регіоналів газової компанії» Юлій Іоффе і традиційний політичний партнер голови «Опозиційного блоку» Юрія Бойка. В орбіті останнього на Луганщині знаходяться підприємство «Склопластик» і компанії, що працюють на базі казенного хімзаводу «Зоря» концерну «Укроборонпром».

На Полтавщині, в Комсомольську (№150) висунувся безпартійний депутат Костянтин Жеваго, статок якого в 2013 році оцінювався на суму $1,1 млрд.

У Луцькій області, в Острозі (№153) у виборах бере участь безпартійний Володимир Свирида — заступник директора держкомпанії «Воєнремнсервіс» Міноборони України (головне військово-ремонтне підприємство).

Текст: Андрій Старостін

 

Как это повлияет на рейтинг:
Комментарии
Последние записи в блогах

За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулася спільна нарада керівників ГУ ДПС та  Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).  

Одним із актуальних напрямків роботи органів ДПС є, зокрема взаємодія з органами виконавчої служби з питання стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості з єдиного внеску, станом на початок поточного року по платниках м. Дніпра сума боргу складає понад 400 млн грн.

Найбільші суми боргу з єдиного внеску серед районів м. Дніпра зосереджені у Новокодацькому, Індустріальному і Самарському районах. Питома вага – 67%  припадає на фізичних осіб, решта - юридичні особи.

Протягом 2019 року ГУ ДПС передано до територіальних підрозділів державної виконавчої служби понад 30 тисяч вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

За 2019 рік надходження єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості склали понад 166 млн грн, в тому числі: після виставлення вимог органами ДПС – 134 млн грн (або 81 %), решта – за результатами роботи органів Державної виконавчої служби – 32 млн грн (або 19 %), що на  6 млн грн більше ніж у 2018 році. 

Захід пройшов конструктивно, за результатами наради вирішено продовжувати співпрацю.

 

Подробнее

Питання 1. Чи є правомірним вилучення податківцями готівки з каси боржника у рахунок погашення його податкового боргу?

Відповідь: Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх   недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 Кодексу).

Питання 2. За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?

Відповідь: Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному підпунктами 95.7 – 95.21 ст. 95 Кодексу.

Питання 3. Чи може фізична особа - громадянин, не зареєстрований суб’єктом господарювання, переглянути інформацію про наявність податкового боргу?

Відповідь: Фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС.

При зверненні до зазначеного меню Електронного кабінету відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Питання 4. Де розміщується інформація про перелік майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?

Відповідь: Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про перелік майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею. Організатор аукціону оприлюднює оголошення у засобах масової інформації та на власній вебсторінці. Також інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств –боржників з уповноваженими організаціями та перелік такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України (www.tax.gov.ua).

Питання 5. Чи потрібно сплачувати ЄСВ «неробочому» ФОП?

Відповідь: Так, єдиний внесок потрібно платити усім ФОП незалежно від системи оподаткування та наявності доходу, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).

Тож, до тих пір, доки фізична особа – підприємець зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, йому будуть нараховуватись суми єдиного внеску (22 % від мінімальної заробітної плати щомісячно).

 

 

Подробнее

Днями в приміщенні Центра обслуговування платників (далі – ЦОП) Павлоградської ДПІ Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, за участі фахівців управління, в рамках проведення інформаційної кампанії по декларуванню відбулася інформаційно - роз’яснювальна акція «Деклараційна кампанія – 2020».

Під час акції фахівці Західно-Донбаського управління надавали відвідувачам консультації з питань порядку подання декларації про майновий стан і доходи, способів подання декларації, зокрема засобами електронного зв’язку в електронній формі або надсилання поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Крім того, відповідну інформацію було розміщено на інформаційних стендах ЦОП.

«Мета цієї інформаційно - роз’яснювальної акції – ще раз нагадати громадянам про те, що кампанія декларування доходів та майнового стану за 2019 рік триває, і всі, хто ще не встиг задекларувати свої минулорічні доходи та використати своє право на податкову знижку, мають можливість це зробити до 01 травня поточного року» - зазначила начальник відділу забезпечення роботи Західно-Донбаського управління Тетяна Гросова.

Підчас заходу відвідувачам розповсюджувалася власна друкована продукція з питань деклараційної кампанії.

Подробнее

Державна податкова служба України приділяє значну увагу дотриманню суб’єктами господарювання правил обігу підакцизних товарів.

Так, 10 лютого 2020 року співробітники ГУ ДПС у м. Києві провели фактичну перевірку на складах одного з оптових реалізаторів лікеро-горілчаної продукції. У ході перевірки податківці виявили алкогольну продукцію відомої торгової марки з марками акцизного податку із зазначенням ставок, що не відповідають чинним. Як наслідок, податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві було вилучено 10 080 пляшок горілки.

Зазначимо, що працівники Державної податкової служби, починаючи з січня 2020 року, проводять планові заходи у мережах роздрібної торгівлі щодо виявлення в обігу підакцизної продукції з порушенням норм чинного законодавства.

Загалом з початку року податківці здійснили 17 фактичних перевірок, у ході яких виявили порушення та застосували штрафні санкції на загальну суму 538 тис. гривень. За встановленими фактами незаконної реалізації Державна податкова служба додатково ініціюватиме перевірку підприємств-виробників алкогольної продукції.

«Податкова посилює боротьбу з тіньовим ринком лікеро-горілчаної продукції. Це лише початок. І ми не зупинимося допоки не наведемо порядок у цій сфері. Ті, хто торгують контрафактом, повинні зрозуміти, що ми не дозволимо обкрадати бюджет», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

Державна податкова служба України приділяє значну увагу дотриманню суб’єктами господарювання правил обігу підакцизних товарів.

Так, 10 лютого 2020 року співробітники ГУ ДПС у м. Києві провели фактичну перевірку на складах одного з оптових реалізаторів лікеро-горілчаної продукції. У ході перевірки податківці виявили алкогольну продукцію відомої торгової марки з марками акцизного податку із зазначенням ставок, що не відповідають чинним. Як наслідок, податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві було вилучено 10 080 пляшок горілки.

Зазначимо, що працівники Державної податкової служби, починаючи з січня 2020 року, проводять планові заходи у мережах роздрібної торгівлі щодо виявлення в обігу підакцизної продукції з порушенням норм чинного законодавства.

Загалом з початку року податківці здійснили 17 фактичних перевірок, у ході яких виявили порушення та застосували штрафні санкції на загальну суму 538 тис. гривень. За встановленими фактами незаконної реалізації Державна податкова служба додатково ініціюватиме перевірку підприємств-виробників алкогольної продукції.

«Податкова посилює боротьбу з тіньовим ринком лікеро-горілчаної продукції. Це лише початок. І ми не зупинимося допоки не наведемо порядок у цій сфері. Ті, хто торгують контрафактом, повинні зрозуміти, що ми не дозволимо обкрадати бюджет», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

Подробнее
Голосование
Поддерживаете ли Вы политику Президента Зеленского?
Да
Нет
Не знаю