Прецедент Яроша

19.08.2014 13:38

Проблема легалізації Правого сектора в зоні АТО була і поки що залишається однією з головних «точок зіткнення» між організацією і представниками правоохоронних органів. «Партизанщина» вимушена вишукувати собі зброю в бою, не маючи при цьому на неї жодного права. В більшості випадків сьогодні на добровольчі батальйони, не підпорядковані жодній державній силовій структурі, з огляду ситуацію влада намагається не звертати уваги. Але бійців Правого сектору вже неодноразово затримували в мирних регіонах, не забуваючи при цьому конфіскувати і здобуту на сході країни зброю.

Після такого чергового затримання і, за словами Яроша, навіть побиття бійців лідер ПС виступив з ультиматумом до президента. Меседж, адресований Петру Порошенку, був простим: або в лавах МВС буде проведена чистка, або Правий сектор піде маршем на Київ. Ярош звинуватив владу в тому, що навіть на високих посадах в системі МВС сидять «сепаратистські приспішники», зокрема «московський ставленик» генерал Володимир Євдокимов. Також лідер ПС висунув вимогу звільнити затриманих бійців, закрити проти них всі кримінальні провадження та повернути незаконно відібрану зброю і транспорт в зону бойових дій. В разі невиконання обіцяв провести «швидкі реформи» у відомстві.

Керівник МВС Арсен Аваков сприйняв цей «закид» як передвиборчий піар. «Черговий інформаційний потік від підзабутого Правого сектора… Виборами запахло», - написав він у своєму Фейсбуці у відповідь на ультиматум. Нагадав, що документ на його заступника Євдокимова був направлений до Кабміну ще два тижні тому. І звинуватив Яроша в тому, що він заманює людей до банд-угрупування, а його бійці незаконно возять зброю по країні.

Ультиматум Яроша неоднозначно сприйняли і безпосередньо всередині ПС. Надто емоційною її визнав керівник інформаційного відділення ПС Борислав Береза. Погодився з ним і голова київської обласної організації Ігор Мазур (Тополя). «Одна сторона хоче постояти за своїх хлопців, яких заарештували. Інша – влада – показати, що закон один для всіх. Обидві сторони можна зрозуміти. Та зараз ультимативне спілкування не на часі. Головна мета – захист держави, і, сподіваюся, і Авакову, і Ярошу вистачить розуму не йти на збройне протистояння», - зазначив він у коментарі «Главкому».

Врешті, консенсус – більш-менш – був знайдений. Бійців ПС звільнили. Ярош передумав йти на Київ і заборонив своїм бійцям залишати зону АТО із зброєю. Хоча й залишив «лазівку», дозволивши це робити в «екстрених» випадках. А 18 серпня представник від МВС – радник міністра – Антон Геращенко та Борислав Береза від ПС провели зустріч та домовилися про співробітництво в справі захисту України, а також нарешті хоч порушили проблему легалізації представників ПС в зоні АТО. Щоправда, поки лише дійшли до того, що потрібні подальші перемовини.

Але думки на кшталт: «если на стене висит руже, оно обязательно выстрелит» розповсюджуються. «Грають» на цьому в Росії. «Київська влада не контролює численні військові формування, зокрема «Правий сектор», з якого в значній мірі складена, за нашою оцінкою, Національна гвардія, і демарш «Правого сектора» по відношенню до Міністерства внутрішніх справ України сам за себе говорить», - висловився після ультиматуму Яроша голова МЗС РФ Сергій Лавров.

Не поспішають викреслювати Яроша і Ко із списку «небезпечних» і у Києві.

«Те, що ПС відкликав свою погрозу організувати збройний заколот, ще не означає, що факту злочину більше не існує. Раніше похід на столицю оголошував Болотов, тепер – Ярош. То яка між ними в біса різниця? – задався питанням позаштатний радник президента Олег Медведєв. – Незалежно від того, чи справедлива критика Яроша на адресу МВС, він мав би понести кримінальну відповідальність за погрозу збройним заколотом проти законно обраної влади».

Питання «трофеїв» та гарантій

Свою «незаконність» визнають і в самому Правому секторі, але просять владу прислухатися до потреб тих, «хто зараз стоїть на передовій». «Позиція всього ПС не одностайна, - визнає в коментарі «Главкому» Ігор Мазур. – Ми з УНА-УНСО, наприклад, намагаємося діяти відповідно до чинного законодавства. Але треба спростити отримання дозволів на володіння вогнепальною зброєю. Щоб людина, яка її має, дійсно мала за неї відповідальність, щоб мала при її перевезенні відповідні документи».

При тому, що мобілізація сягає вже близько 100 тисяч людей, ринок зброї дійсно потребує більшої уваги з боку нинішньої влади. «Зараз достатньо людей, які їдучи в зону АТО не хочуть заключати контракт з МВС, - визнає голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін. – Відомства не надають можливості створенню великої кількості батальйонів, куди б могли піти добровольці, і вони йдуть «партизанами». Деякі беруть з собою власну зброю, яку мають офіційно, і в зоні АТО використовують її для виконання своїх функцій. А деякі просто приїжджають на місце і знаходять «трофейну» - її там достатньо. І от тут юридично питання не вирішено. Немає правового статусу людей, які поїхали туди партизанити, і немає жодного правового статусу у них на ту «трофейну зброю».

«Звісно, що ця «трофейна зброя» юридично не оформлена, але за умов того, що вона використовується в зоні конфлікту, на заплющуються очі», - говорить Учайкін. За його словами, держава на сьогодні вже втратила контроль за обігом, як легальної, так і нелегальної зброї. «Треба терміново ухвалювати закон про цивільну зброю і боєприпаси. Бо, з одного боку, ми маємо корупцію на тлі видання всіх цих дозволів. З іншого – людина не має законного права захищати себе і країну легальним шляхом», - зазначає він.

Питання «незаконності» діяльності добровольчих батальйонів не гарантує бійцям також статусу «учасника бойових дій» і соціальних гарантій, які передбачені для військовослужбовців (це питання також постало на перемовинах між представниками Правого сектору та МВС).

В цьому ж контексті є ще один достатньо дивний факт. Складається враження, що добровольчі батальйони надто часто опиняються в місцях засідок терористів. Найяскравіший приклад – коли 12 серпня автобус з бійцями «Правого сектору» був розстріляний на в’їзді в Донецьк біля селища Мандрикіно. В МВС тоді дивувалися, що автобус прямував по небезпечній зоні без розвідки попереду. Але в ПС стверджували, що даний випадок не єдиний. В ультиматумі Яроша теж звучало звинувачення в спробах знищити добровольчий рух. «Ми досі виясняємо, що це було», - сухо прокоментував ситуацію з розстрілом автобусу «Главкому» Борислав Береза.

«Нарватися в зоні АТО на блокпост – це помилка командиру підрозділу, - більш конкретно висловився Ігор Мазур, але допустив, що інформацію про пересування ПС зливається, і «хлопців підставляють». «У нас є вороги у різних структурах», - зазначив він.

Незважаючи на розуміння проблеми, коли саме легалізація бійців Правого сектору може відбутися і якому відомству будуть підпорядковуватись «хлопці Яроша» (МВС чи Мінобороні, як, наприклад, нещодавно створений батальйон УНА-УНСО) – поки що невідомо. Та й сам ПС не надто «горить» бажанням віднайти такий «дах над головою». «Правий сектор не хоче, але мусить отримати офіційний статус, - розповів після зустрічі «Главкому» Борислав Береза. – Наші хлопці захищають Вітчизну. Ми будемо намагатися зробити це в найближчий час, але треба розуміти, що цей рух не швидкий».

Катерина Пешко, Главком

Как это повлияет на рейтинг:
Комментарии
Последние записи в блогах

Поширеним способом корупції у державних закупівлях стало уникнення проведення торгів через проведення переговорної процедури.

Подробнее

Земельна комісія Одеської міської ради підтримала рішення про передачу 4,6984 гектарів землі, на якій знаходиться санаторій «Молдова», в оренду компанії «Макстгруп». Передадуть ці території в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих приміщень санаторію, включно з приміщеннями торговельного призначення та громадського харчування.

Подробнее

Бачення української історії, яке популяризується нині, сформоване переважно у другій половині 19 - на початках 20 століття. У другій половині 20 століття таке бачення було модернізоване під партійною-державну ідеологію СРСР та нав’язувалось населенню усіх країн соціалістичного табору та науковцям усього світу.

Подробнее

Уряд виділив 1,4 млрд грн на підтримку малих міст. Рішення про спрямування коштів на підтримку малих міст та селищ за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій схвалили 10 липня.

Подробнее
Голосование
Поддерживаете ли вы досрочные выборы в Днепре?
Да
Нет
Не знаю