Политический пасьянс юга и востока Украины

06.04.2017 13:52

Юго-Восток Украины не растерял свой потенциал и не растворился в постмайданной действительности

Юго-Восток Украины продолжает жить в своей системе координат, по сути уйдя во внутреннюю оппозицию и в большинстве своем не приняв ни Майдан, ни постмайданную действительность, ни официальную украинскую пропаганду. И действия власти в гуманитарной сфере, международных вопросах, внутренней политике вовсе не содействуют тому, чтобы данный регион воспринял "галицкую" модель Украины, доминирующую в Киеве, а также в Западной и Центральной Украине. Деление страны на две Украины, по сути остается – сколько бы ни старались средства массовой информации, государственные администрации на местах и записные пропагандисты.

Социологическое исследование (как количественное, так и качественное), проведенное в январе 2017 года в восьми юго-восточных областях (Донецкой, Луганской, Харьковской, Днепропетровской, Запорожской, Херсонской, Николаевской и Одесской), продемонстрировало ряд важных моментов.

На вопрос, выполняет ли власть предвыборные обещания, 51,9% респондентов ответили отрицательно, 27,3% - скорее отрицательно. Лишь 13,6% позитивно оценили действия власти. При этом на вопрос, касающийся социальной политики и способности власти решить острые социальные вопросы негативно ответили 75,4% респондентов. Это значит только одно: тотальное недоверие к власти. Две трети граждан, не доверяющих властям – такого показателя не было даже у Януковича в дни Майдана!

Не воспринимаются и основные реперные точки, предлагаемые властями. Соглашение об Ассоциации между Украиной и ЕС положительно оценивают лишь 14,9% респондентов на Юго-Востоке. 32% оценивают его крайне негативно, 35,5% считают, что оно не дало результатов. 70,4% выступают за исключительно мирный путь решения конфликта на Донбассе, продолжения АТО требуют только 17,1% респондентов.

Качественные исследования показывают негативное отношение к реформам ("они направлены на то, чтобы ограбить собственный народ"), к повышению цен. Субсидии воспринимаются как издевательство, публикация электронных деклараций – как вызов обществу. "Из людей делают дураков", "Зарабатывают на войне", "Пишут под себя законы" - эти тезисы звучат в ответах респондентов довольно часто.

При этом четко прослеживается тенденция к поддержке в данном регионе оппозиционных сил. Хотя на этом моменте у респондентов начинается проблема с политическими ставками.

42,7% респондентов считают настоящей оппозицией партию Оппозиционный блок (хотя 24,6% признались, что ожидают возврата на электоральное поле Партии регионов). 25,3% респондентов на Юго-Востоке считают оппозицией Юлию Тимошенко и "Батькивщину". 18,9% - партию "Возрождение" (на данный результат особо повлияли настроения респондентов в Харьковской области, где существует "фактор Кернеса"). 12,4% видят реальную оппозицию в партии "За жизнь" и еще 11% - в проекте "Наш край". 15,7% верят в оппозиционность Олега Ляшко и радикалов, а 13,4% - нового проекта во главе с Михеилом Саакашвили. Респонденты могли выбирать несколько вариантов ответов.

То есть, политические ориентиры Юго-Востока все больше склоняются к ставкам на политические силы, произрастающие из старой Партии регионов, сказывается как фактор ностальгии по стабильности, так и тотальный непрофессионализм нынешней власти, сплошные провалы на всех направлениях, ухудшение уровня жизни.

 

В ходе фокус-групповых исследований респонденты особенно подчеркивали тот факт, что нынешняя власть получила полномочия при отсутствии легитимности, по сути, через государственный переворот. Наибольшее количество респондентов, указывающих на этот аспект, проживают в Донецкой, Харьковской и Одесской областях. Также респонденты указывают на несамостоятельный, марионеточный характер нынешней власти: "Ими управляют из-за океана".

Для сравнения: средний показатель поддержки Оппозиционного блока на парламентских выборах 2014 года в тех же восьми областях Юго-Востока составил 24,78%. Сейчас этот показатель смело можно умножать на 1,5 – как минимум.

Осознание масштабности оппозиционного поля в Украине – равно как и того, что Оппозиционный блок может быть хоть и крупнейшим, но не всеобъемлющим проектом для Юго-Востока – толкает многих политиков и политтехнологов на завоевание данного электорального пространства. Причем многих – по традиционному украинскому принципу "Не з’їм, то понадкушую!".

Место Оппоблока в "картине мира" Юго-Востока понятно: это проект, являющийся в сознании избирателя "наследником Партии регионов", "Партией регионов без Януковича и сбежавших предателей". Добавьте фактор Рината Ахметова, являющегося несомненным авторитетом для жителей региона. Добавьте фактор канонического православия, защитником которого является Вадим Новинский, факторы русского языка и традиционной истории, без научно-популярной фантастики в стиле литературного объединения "Институт национальной памяти" – и станет понятным, почему именно этот политический проект близок для значительной части юго-восточных избирателей.

Чего не хватает другим оппозиционным проектам – так это чувства реальности. Некоторыми движет банальная мегаломания. Некоторыми – желание угодить власти и создать проект "управляемой оппозиции". Некоторыми – уверенность в том, что "деньги решают все" (а в сочетании с кадрами – и подавно!).

Общая ситуация выглядит следующим образом.

Партия "Возрождение", которую многие по инерции связывают с Игорем Коломойским (который на самом деле охладел к проекту еще на стадии его становления) может похвастаться серьезными позициями в Харьковской области, где высоко оценивается фактор Геннадия Кернеса, а саму партию считают оппозиционной почти 40% респондентов.

Интересно, но Кернеса в числе авторитетных политиков называют также и в Днепропетровской области (однако далее ареал его влияния не распространяется). Несколько популярных политиков могут также похвастаться поддержкой в регионах (например, Антон Яценко на западе Черкасской области, Валерий Писаренко в Харьковской области и другие).

Остальные политики из "Возрождения" не могут претендовать на высокий уровень узнаваемости и популярности. Проблемы с финансированием проекта и с продуцированием смыслов делают проект максимально уязвимым и – вполне возможно – временным политическим образованием.

Возникшая накануне местных выборов 2015 года партия "Наш Край" (по некоторым данным, детище первого заместителя главы Администрации Президента Украины Виталия Ковальчука) с технологической точки зрения сделала ставку на беспроигрышный вариант – собрала в свои ряды авторитетных политиков и хозяйственников местного уровня. Александр Фельдман является серьезной величиной для Харькова, Юрий Гранатуров – для Николаева, Антон Киссе – для Одессы, но ни один из них не является общеукраинской величиной. Электоральный проект, базированный на сумме местных авторитетов, вряд ли может сработать эффективно: одно дело местные выборы, другое – общеукраинские.

Избиратель привык думать и оценивать сквозь призму персонификации политического проекта. Он понимает, что может сделать бизнесмен Х в своем городе. Но не понимает, что сделает Х в сочетании с незнакомыми избирателю Y и Z в Верховной Раде.

Параллельно проявился фактор Валерия Коновалюка, который не так давно сделал заявку на возвращение в политику. Коновалюк еще в 2005 году претендовал на роль лидера Партии регионов, что вызвало острую реакцию со стороны Виктора Януковича и его команды. Позже пытался воссоздать партию "Трудовая Украина".

Несколько последних лет находился вне политики. Однако буквально на днях выступил с Планом перезапуска экономики, основу которого составляет тезис о необходимости новой индустриализации. То, что этот же тезис на протяжении длительного времени использует премьер Оппозиционного правительства Борис Колесников, уже подтолкнуло некоторых экспертов (например, Алексея Голобуцкого) к мысли о скором появлении Коновалюка в Оппозиционном блоке. Но с высокой долей уверенности можно прогнозировать то, что Коновалюк будет пытаться создать свой проект для Юго-Востока – в надежде на потенциал промышленников, уставших от потери рынков, от отсутствия стратегии развития индустриального сектора экономики, от разного рода блокад.

Естественно, что в нише, электорат которой поддерживает экономический прагматизм, кроме Коновалюка попытаются закрепиться еще несколько подобных политических проектов, которые будут зондировать электорат на тему поддержки дискурса о новых рабочих местах и уменьшения зависимости от МВФ.

В последнее время, к примеру, начал кристаллизироваться проект во главе с Сергеем Тарутой под рабочим названием "Основа". Учитывая тот факт, что по-арабски "Основа" - это "Аль-Каида", название не самое удачное. Да и сам Сергей Алексеевич на лидера явно не тянет (эту функцию он делегировать экс-губернатору Кировоградской области Николаенко), пока что относительно успешности партии существуют серьезные сомнения. Однако в партии, как считается, могут появиться немало известных имен. Ходят слухи о причастности к проекту – кроме самого Таруты – представителей харьковской (Игорь Балута), львовской (Николай Кмить, Виталий Антонов), кировоградской (Андрей Николаенко, Ярослав Арсарий) элит.

Некоторые эксперты называют в числе возможных участников проекта Марину Ставнийчук (хотя она может стать украшением любого проекта). Пока что можно говорить однозначно об одном: у проекта есть деньги и есть команда талантливых политтехнологов. Все остальное – под вопросом.

В прошлом году серьезную заявку на участие в политической жизни страны сделала партия "За жизнь" во главе с Вадимом Рабиновичем и Евгением Мураевым. Яркий старт позволил партии на время закрепиться в нескольких регионах и предстать в роли альтернативы Оппозиционному блоку. К осени 2017 года социологи зафиксировали возможность преодоления партией 5% барьера и в случае досрочных выборов попасть в парламент.

Однако с этого момента началась постепенная деградация партии. Этому можно найти свои объяснения.

Во-первых, сделана не совсем правильная ставка на лидера. Вадим Рабинович – яркий оратор, но откровенный популист. Известный анекдот "Там выступает Рабинович. Хорошо выступает. Кстати, а как его фамилия?" полностью применим в данной ситуации. Он выступает хорошо, но не оставляет ощущения перспективы. Он настолько же пустой, насколько и яркий. Другое дело – Евгений Мураев, которого отличает глубина мысли и умение держать аудиторию. Но в проекте он – младший партнер, и это быстро ощущается: избирателя сложно обмануть, тем более, играя с ним "в долгую".

Во-вторых, ставка на два базисных региона может оказаться проигрышной: тем более, если подтвердятся слухи о том, что вскоре Рабинович может потерять связь с "хозяином Одессы" Александром Ангертом и империя Ангерта начнет постепенно сыпаться.

В-третьих, партия не продуцирует смыслы, а старается действовать по принципу советской пропаганды 50-х годов: "утром в газете – вечером в куплете". У партии нет четкой идеологии, лозунгов, программы действий, а есть острая реакция на актуальные события – иногда на грани фола, без страха называть вещи своими именами. Как показывает опыт советской Перестройки и Гласности, сначала это многих цепляет, зажигает, а потом расхолаживает и начинает раздражать.

В-четвертых, в партии практически нет профессионалов-практиков, которые могут показать зримый результат и историю успеха. Постоянная апелляция Мураева к тезису "Я получил забитый район и вывел его на первое место по показателям в области" вызывает одобрение, но затем – неизменный вопрос: "А еще что?".

В совокупности можно говорить о большом количестве уязвимых мест у проекта. Главный момент: проект "За жизнь" не направлен на создание у избирателя эмоции, которая позже трансформируется в сознательный выбор. Ну и постоянные попытки Виктора Медведчука дотянуться до проекта, поспособствовать его продвижению, поучаствовать в проекте вряд ли можно считать позитивом.

Кстати, самого Медведчука тоже нельзя упускать из вида – скорее всего, после неудачной попытки стать третьим акционером в Оппозиционном блоке, он продолжит поиск политических союзников.

Довольно странными выглядят попытки некоторых политиков руководить политическими проектами "издалека". К примеру, не совсем понятно, на какой результат может претендовать сегодня партия "Успешная страна", почетным лидером которой является экс-министр Министерства сборов и доходов (в народе – МинСДОХ) Александр Клименко.

Дорогие ролики (некоторые – довольно зрелищные), программа и общественная инициатива "Восстановление Донбасса", молодые люди, возглавляющие партийные ячейки на местах, шумные акции с не менее шумными столкновениями с радикалами разных мастей – а в результате электоральный ноль.

Та же участь – у разного рода "левых" проектов: "Социалисты" Леонида Кожары, открывающие свои представительства в областных центрах, Социалистическая партия, которую вроде бы собирается реанимировать Александр Мороз – все эти проекты могут рассчитывать на результат в рамках статпогрешности. Пока что наиболее успешным "левым" проектом является Союз левых сил Василия Волги – в первую очередь за счет перетока коммунистического электората и активности в Запорожской и Херсонской областях.

Можно назвать еще несколько проектов, претендующих на оппозиционную нишу и на "откусывание" голосов у Оппоблока (например, партия "Умная сила", сумевшая создать довольно шумную кампанию осенью 2016 года, но позже ушедшая в политическую тень). Однако пока можно сказать одно: выживут только те политические силы, которые смогут а) соответствовать политической повестке дня и влиять на формирование политической повестки дня; б) держать контакт с электоратом – в том числе через средства массовой информации; в) правильно читать социологию и расшифровывать политические посылы – в том числе из-за рубежа; г) демонстрировать успешность и сплоченность; д) создавать реально действующую команду единомышленников.

Юго-Восток не растерял свой потенциал и не растворился в постмайданной действительности. Он – как сказал бы светлейший князь Горчаков – сосредотачивается.

Кость Бондаренко, strana.ua.

 

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Нормами п. 94.2 ст. 94 ПКУ визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

►відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

► платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

► платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Подробнее

За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровщини подано майже 40 тис. декларацій про майновий стан та доходи Загальна сума задекларованих доходів склала 4 млрд 49 млн гривень.

З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2019 року організована інформаційно – роз’яснювальна робота:

- у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет – мережі, розміщено 1369 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року;

- на офіційному субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 251 матеріал;

-  на сайтах місцевих рад – 1045 інформаційних повідомлень.

- створено 9 відеороликів щодо проведення Деклараційної кампанії – 2019, які розміщені на суб-сайті.

Основні питання декларування розглядалися під час проведення 93 семінарів, практикумів з платниками податків; 75 засідань «круглого столу»; 75 лекцій; 61 зустрічей з бізнесом та інститутами громадянського суспільства; 39 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 36 інтерв’ю та коментарів; 36 виступів керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 прес-конференцій, брифінгів та Інтернет-конференцій.

Інформація щодо кампанії декларування громадянами доходів, а саме: інформаційні повідомлення та відеоролики також висвітлюються на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» у «Facebook».

До проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян залучено 14 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб.

Випущено 126 видів власної друкованої продукції загальним накладом 4 653 примірники.

Також проведено 69 інших заходів, у тому числі і сучасних методів доведення інформації, стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне:

● рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому випадку – норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 13.3 ст. 12 ПКУ);

● до повноважень місцевих рад щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ);

● офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до ПКУ.

Зокрема, п. 3 розділу ІІ Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.4, 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ.

Це дає право органам місцевого самоврядування протягом року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в тому числі й у частині розміру ставок земельного податку.

Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року  № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» із змінами та доповненнями акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Отже, якщо рішення місцевих рад, прийняті та оприлюднені після 15 липня 2018 року, то вони є обов’язковими до виконання і набирають чинності з урахуванням строків, визначених такими рішеннями.

Тобто, обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника для розрахунку земельного податку на 2019 рік виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної ради з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Подробнее

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Результати проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році».

У заході прийняли участь керівники підрозділів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – управління податків і зборів з фізичних осіб Владислав Воінов та управління комунікацій Манушак Осипова.

Владислав Воінов зазначив, що з 1 січня 2019 року розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року, і тривала вона до 2 травня поточного року.

За результатами кампанії декларування мешканцями Дніпропетровської області подано 39 328 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 50 млн грн, що на 1 млрд 500 млн грн більше, ніж за минулий рік.

Сума задекларованого до сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) становить 99,9 млн грн, додаткові надходження до бюджетів територіальних громад нашої області складають 10,6 млн грн у порівнянні з минулим роком. Сума задекларованого військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, становить 13,1 млн гривень.

Побільшало у нашому регіоні і офіційних мільйонерів.

Так, доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 273 мешканці нашої області на загальну суму 2 млрд 600 млн гривень.

«На сьогодні правом на отримання податкової знижки скористались 4 907 громадян. При цьому, сума податку, що підлягає поверненню з бюджету, складає 10,7 млн грн», – повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС.

Громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2018 рік, можуть подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію протягом усього 2019 року.

Фізичні особи, які задекларували отримані впродовж минулого року доходи, зобов’язані до 1 серпня поточного року сплатити суму самостійно визначених податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору.

Манушак Осипова повідомила, що з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування фахівцями ГУ ДФС організована широкомасштабна інформаційно-роз’яснювальна робота, яка сприяла активізації звітування фізичними особами про отримані у минулому році доходи. 

Інформаційні матеріали з питань декларування громадянами доходів розміщались у засобах масової інформації, на сайтах місцевих рад, на головній сторінці суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» та на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі «Facebook».

Основні питання декларування громадянами у 2019 році доходів, отриманих протягом минулого року, розглядалися під час проведення семінарів, практикумів з платниками податків; засідань «круглого столу»; лекцій; зустрічей з бізнесом та інститутами громадянського суспільства; сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; прес-конференцій та брифінгів тощо.

Крім того, до проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування громадянами доходів залучались відомі публічні особи.

Манушак Осипова звернула увагу, що попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року.

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у вигляді заробітної плати.

Право на податкову знижку мають громадяни, які в 2018 році отримували дохід у вигляді заробітної плати та, зокрема: сплачували за навчання вітчизняним закладам освіти; сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом; оплачували допоміжні репродуктивні технології; понесли витрати у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу.

«Якщо платник податку на доходи фізичних осіб до кінця поточного року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2018 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься», – акцентувала увагу начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова.

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет