Конкурс у ВР: 16 кандидатів на 1 парламентське крісло

16.10.2014 09:21

Комітет виборців проаналізував майбутній парламент. Понад 6,5 тисяч кандидатів претендують на місце у ВР, хоча шанси є в небагатьох. Виборцям складно розібратись в розмаїтті нових брендів, старих та нових облич.

Про це повідомляє видання «ГЛАВНОЕ».

Комітет виборців України проаналізував якість саме тих кандидатів, що мають найбільше шансів на перемогу.

КВУ порівняв якість виборчих списків популярних політсил, а також лідерів виборчих перегонів в мажоритарних округах:

  • чим відрізняються списки партій
  • де кращі кандидати – в списках, чи в одномандатних округах
  • звідки до Верховної Ради повернуться депутати, що голосували за диктаторські закони 16 січня
  • якою буде Верховна Рада після 26 жовтня (моделюючий аналіз майбутнього парламенту)

На місце в парламенті цього року претендують 6614 кандидатів, в тому числі 3119 за списками 29 партій і ще 3495 – в мажоритарних округах.

Фактично, конкурс сягає 16 кандидатів на 1 парламентське крісло.

Комітет виборців України проаналізував верхівку виборчих списків 6 популярних партій, що за результатами соцопитувань мають шанси подолати 5% виборчий бар’єр (Батьківщина, Блок Петра Порошенка, Громадянська позиція, Народний фронт, Радикальна партія ляшка, Сильна Україна), а також 558 фаворитів перегонів в мажоритарних округах, за даними регіональних відділень КВУ.

За критерії оцінки взято об’єктивні показники. Для нових облич – попередній професійний досвід.

Для старих облич, із досвідом роботи в парламенті:

-          Чи голосував за диктаторські закони 16 січня 2014

-          Чи визнаний корупціонером чи порушником прав людини за критеріями руху «ЧЕСНО» (6-7 скликання)

Однією з особливостей кампанії є включення до партійних списків нових обличь, включно із громадськими активістами (В.Шабунін, В.Сюмар, С.Заліщук, Г.Гопко та ін.), журналістами (М.Найєм, С.Лещенко), а також представниками добровольчих батальйонів, які беруть участь в антитерористичній операції на сході держави.

Кардинальне оновлення парламентських рядів пропонують списки Радикальної партії Ляшка (96% кандидатів без досвіду роботи нардепом) та Громадянська позиція (92%).

Збалансований склад списків в Сильної України (78%) та Блоку Петра Порошенка (64%).

В списках Народного фронту та Батьківщини в парламент йдуть переважно старі обличчя, нових тільки 44% та 38% відповідно.

Якщо порівняти якісний склад нових облич в партійних списках, між списками помітні значні відмінності.

Чиновники/представники самоврядування займають біля 1/3 виборчих списків Сильної України, Блока Петра Порошенка, Батьківщини та Народного фронту, тоді як у списках Радикальної партії Ляшка та Громадянської позиції їх тільки 9% і 16% відповідно.

Юристи, топ-менеджери та власники бізнесу займають 1/3 виборчих списків Радикальної партії Ляшка, Громадянської позиції, Сильної України та Блоку Петра Порошенка. Натомість, у списках Народного фронту та Батьківщини таких кандидатів тільки 8% та 13%.

Серед нових облич списку Народного фронту чверть займають військові, тоді як в інших партіях їх від 2 до 9%.

Найбільше кандидатів із невизначеним професійним досвідом в списках Радикальної партії Ляшка (45%) та Сильної України (26%). До цієї категорії потрапили тимчасово безробітні, пенсіонери, а також кандидати, відомі тільки як помічники народних депутатів. 

Якщо порівняти якісний склад старих облич в партійних списках, вирізняється список Сильної України, де 77% старих облич – нардепи, що голосували за диктаторські закони 16 січня. 

Доля корупціонерів та/або порушників прав людини за критеріями руху «ЧЕСНО» в партійних списках сягає від 15% до 50% (Радикальна партія Ляшка, але в кількісному вимірі – це одна особа). 

Комітет виборців України проаналізував якість партійних списків загалом по 6 партіямПозитивним моментом є значна доля активістів/журналістів, а також представників культури/спорту/освіти/медицини і військових. Негативним моментом є те, що 20% нових облич у партійних списках – кандидати із невизначеним професійним досвідом. Крім того, 30% старих облич у партійних списках – корупціонери, порушники прав людини, або голосували за диктаторські закони 16 січня. 

Як вже зазначав КВУ у першому звіті зі спостереження за виборчим процесом, підготовка списків кандидатів традиційно здійснювалась в умовах закритості. Про порядок включення кандидатів до списків делегати у ряді випадків дізнавались вже після оголошення змісту списків. Результати дослідження ще раз підтверджують необхідність запровадження системи із відкритими списками, щоб виборці мали право впливати на місце кандидата у списку, і, відповідно, його шанси потрапити до Верховної Ради.

Комітет виборців України порівняв якість партійних списків та кандидатів в мажоритарних округах.

 

Так само як і в партійних списках, серед фаворитів виборчих перегонів в мажоритарних округах багато нових облич – 70%. В одномандатних округах балотується менше активістів і журналістів, представників культури/спорту/освіти/медицини і військових. Водночас, значно менше кандидатів із невизначеним професійним досвідом – тільки 5%. Серед нових облич значна доля представників бізнесу, топ-менеджменту та юриспруденції – 41%, чиновників та представників самоврядування – 36%.

Якщо розглянути старі обличчя, що балотуються в одномандатних округах, майже половина (47%) – голосували за диктаторські закони 16 січня.

Прикметною особливістю виборчої кампанії є відмежування кандидатів у депутати від провладних партій від політичних сил, з якими вони були афілійовані протягом останніх років. Громадським організаціям варто вжити заходів, спрямованих на широке інформування суспільства про діяльність таких кандидатів у період 2010-2013 рр.

До групи фаворитів виборчих перегонів в одномандатних округах, відібраною КВУ, потрапили 82 кандидати, що голосували за диктаторські закони 16 січня, і прагнуть знову здобути мандат. Абсолютна більшість із них (81) балотуються як самовисуванці, і один кандидат – від Блоку Петра Порошенка.

На 16 січня 2014 р. ці народні депутати переважно входили до складу фракцій Партії Регіонів (71) та Комуністичної партії (1), або були позафракційними (10).

Верховна Рада України нового, VIIІ скликання, буде сформована переважно за партійними списками – 225 депутатів. 199 місць займуть депутати, обрані від мажоритарних округів.

Ще принаймні 26 місць в парламенті залишаться вакантними на невизначений час – за оцінками Центральної виборчої комісії, вибори не відбудуться в 6 округах Луганської області та 8 – Донецької області. Крім того, пустими залишаться 10 місць від округів АРК Крим та 2 – від м. Севастополь.

Комітет виборців України змоделював склад нового парламенту на основі аналізу прохідної частини списків популярних партій, а також мажоритарних кандидатів в усіх округах, де відбудуться вибори. 

293 місця у Раді мають шанс зайняти нові обличчя:

109 представників бізнесу, топ-менеджменту та юриспруденції

92 чиновники та представники самоврядування

38 активістів та журналістів

16 діячів культури, спорту, освіту та медицини

15 військових

23 інші депутати (тимчасово непрацюючі, пенсіонери, помічники депутатів та інші)

 131 місце мають шанс зайняти старі обличчя:

35 що голосували за диктаторські закони 16 січня

21 корупціонери та/або порушники прав людини за критеріями руху «ЧЕСНО»

75 інші депутати

Потенційно саме мажоритарні округи можуть привести до нової Верховної Ради найбільше депутатів, що голосували за диктаторські закони 16 січня – 30 з 35, за результатами моделювання. Фактично їх кількість може бути навіть більшою.

По-перше, як вже було зазначено, більшість таких кандидатів йдуть як самовисуванці, максимально відмежовуючись від політичних сил, з якими вони були афілійовані раніше.

По-друге, в багатьох одномандатних округах точиться запекла боротьба із використанням непрямого підкупу виборців, порушенням правил ведення агітації, чорним PR, використання локального адмінресурсу. 

Перед виборцями стоїть відповідальне завдання розібратись, хто є хто серед кандидатів, і зробити майбутню Верховну Раду такою, що дійсно відповідає інтересам громадян – тобто,  більш якісною, ніж наведені результати моделювання. 

Комментарии
Последние записи в блогах

Державна податкова служба виконала індикатив Міністерства фінансів України на І квартал з податку на додану вартість на 101,7%,  до бюджету додатково надійшло 400 млн гривень.

Сальдо ПДВ у січні-березні 2020 року становило 25,9  млрд грн, що на 10,1 млрд грн, або на 63,8 % більше за відповідний період 2019 року. Загалом з початку року до бюджету надійшло 65,3 млрд грн, відшкодовано 39,4 млрд грн податку на додану вартість.

При зменшенні бази оподаткування (обсягу оподаткованих операцій) у І кварталі 2020 року до відповідного періоду 2019 року на 0,14 %, задекларовані до сплати суми ПДВ зросли на 6,5 %, що у грошовому еквіваленті становить +4 млрд гривень. Цих результатів вдалося досягти завдяки підвищенню якості аналізу надходжень податку, ефективності адміністрування та впровадження нової системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків.

 «Ми дякуємо усім сумлінним платникам, які у цих складних для функціонування бізнесу умовах продовжують робити свій внесок у наповнення бюджету. При цьому податкова гарантує продовження поступу у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ. Це запорука повного та вчасного відшкодування для підприємств, які зараз особливо гостро потребують цих коштів», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

 

Подробнее

За перший квартал 2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 11 млрд 374,9 млн грн, що на 418,1 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня – березня 2020 року надійшло 5 млрд 505,8 млн грн, що на 91,7 млн грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 5 млрд 869,1 млн гривень. Це на 326,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – березня 2019 року.

За підсумками перших трьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано  3 млрд 994,2 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 350,8 млн гривень.

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Незважаючи на те, що строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців продовжено з 01.10.2020 до 01.01.2021, а для окремих видів діяльності до 01.04.2021 (відповідні зміни внесені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»), необхідно зазначити, що застосування програмних РРО є зручним рішеннямдля бізнесу.

Так, перевагами застосування програмного РРО є:

● виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;

● створення Z-звіту в автоматичному режимі;

● сервіс використовується безкоштовно;

● можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі;

● вибір за бізнесом – використовувати класичний чи програмний РРО.

Крім того, суб’єкти господарювання, які мають власні ІТ-підрозділи або     ІТ-компанії, що пропонують свої рішення для платників, зможуть розробити власні програми РРО. Ці програми, за допомогою запропонованих податковою АРІ, зможуть надсилати електронні чеки для фіскалізації на серверах ДПС та виконувати усі інші операції, що вимагаються законом про електронні РРО.

Відкритий АРІ дозволить бізнесу самостійно впроваджувати ІТ-рішення, які відповідають бізнес-процесам кожного з секторів економіки (у тому числі потребам окремих платників), та підключатись для можливості фіскалізації операцій без будь-яких додаткових сертифікацій, виключивши при цьому створення штучних монополій на ринку РРО.

Нагадуємо, що звантажити опис АРІ фіскального сервера можна за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410320.html

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.

Так, відповідно до п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі   будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Слід зазначити, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено незастосування з 01 березня по 31 травня 2020 року штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, крім санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах.

 

 

Подробнее