Кого украинцы хотят видеть в парламенте

06.10.2014 09:30

Накануне внеочередных парламентских выборов украинские политические силы всеми правдами и неправдами пытаются перетянуть на свою сторону ту часть электората, которая еще не определилась со своим выбором. Одним из основных трендов продолжающейся избирательной кампании является привлечение в партийные ряды широко известных гражданских активистов, журналистов, военнослужащих — участников антитеррористической операции и других представителей общества, ранее не связанных с политической деятельностью. Наивысшей общественной поддержкой пользуются ученые и эксперты, которые включены в избирательные списки партий. Внесение в списки этих кандидатов одобряют семь из десяти (69,3 %) наших соотечественников. Таковы итоги исследования «Партийная система Украины: особенности становления, проблемы функционирования, перспективы развития», проведенного 19‑23 сентября 2014 г. социологической службой Центра Разумкова. Информацией для анализа послужили итоги опроса более 2 тыс. совершеннолетних граждан материковой Украины.

Согласно данным отчета, большинство украинского населения также приветствуют присутствие в партийных списках таких категорий граждан, как общественные активисты, волонтеры (68,3 % респондентов), командиры добровольческих батальонов, военнослужащие — участники АТО (59,5 %), журналисты (54 %), учителя (51,7 %) и врачи (50 %). С другой стороны, меньше всего жителям Украины в избирательных списках политических сил хотелось бы видеть артистов (18,3 %). Низким уровнем общественной поддержки пользуется и желание войти в новый состав Верховной Рады спортсменов (23,1 %), пенсионеров (22,8 %), а также парламентариев последнего созыва (21,4 %).

Как показывают результаты исследования, украинцы уверены, что Арсений Яценюк находится на своем месте. Более трети (37,6 %) наших соотечественников именно лидера «Народного фронта» считают лучшим претендентом на пост нового премьер-министра страны. В тройке политиков, которых граждане больше всего хотят видеть во главе нового правительства, оказались также лидер «Сильной Украины» Сергей Тигипко (4,6 % ) и бывший премьер-министр Юлия Тимошенко (3,1 %).

Участники опроса ожидают от новой власти в первую очередь мирного урегулирования донбасского конфликта и борьбы с экономическим кризисом. Также наши сограждане надеются, что одной из приоритетных задач новоизбранного главы правительства станет обеспечение населения теплом и электроэнергией ближайшей зимой, а для парламента — сдерживание инфляции и роста цен на услуги ЖКХ.

Среди социальных и политических институтов наибольшим доверием населения нашей страны пользуются церковь и украинские средства массовой информации (58,7 % ), а наименьшим — коммерческие банки (11,6 %) и российские массмедиа (8,2 %). Что касается политических партий, то в их искренность верит лишь один из пяти (21,5 %) жителей Украины.

 

Кирилл Подберезный, Капитал


Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Незважаючи на те, що строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців продовжено з 01.10.2020 до 01.01.2021, а для окремих видів діяльності до 01.04.2021 (відповідні зміни внесені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»), необхідно зазначити, що застосування програмних РРО є зручним рішеннямдля бізнесу.

Так, перевагами застосування програмного РРО є:

● виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;

● створення Z-звіту в автоматичному режимі;

● сервіс використовується безкоштовно;

● можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі;

● вибір за бізнесом – використовувати класичний чи програмний РРО.

Крім того, суб’єкти господарювання, які мають власні ІТ-підрозділи або     ІТ-компанії, що пропонують свої рішення для платників, зможуть розробити власні програми РРО. Ці програми, за допомогою запропонованих податковою АРІ, зможуть надсилати електронні чеки для фіскалізації на серверах ДПС та виконувати усі інші операції, що вимагаються законом про електронні РРО.

Відкритий АРІ дозволить бізнесу самостійно впроваджувати ІТ-рішення, які відповідають бізнес-процесам кожного з секторів економіки (у тому числі потребам окремих платників), та підключатись для можливості фіскалізації операцій без будь-яких додаткових сертифікацій, виключивши при цьому створення штучних монополій на ринку РРО.

Нагадуємо, що звантажити опис АРІ фіскального сервера можна за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410320.html

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.

Так, відповідно до п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі   будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Слід зазначити, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено незастосування з 01 березня по 31 травня 2020 року штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, крім санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах.

 

 

Подробнее

До загального фонду державного бюджету у І кварталі 2020 року надійшло 110,8 млрд грн, що на 14,3 млрд грн, або на 14,9% більше, ніж минулого року.

Зростання надходжень порівняно з відповідним періодом минулого року по основних бюджетоформуючих платежах:

• ПДВ (сальдо) +10,1 млрд грн, або +63,8%;

• акцизний податок +2 млрд грн, або +19,0%;

• податок та збір на доходи фізосіб +4,1 млрд грн, або +16,8%;

• податок на прибуток +4,6 млрд грн, або +15,8%.

Зменшення надходжень спостерігається лише по рентній платі (-5,5 млрд грн, або -48,8%), що пов’язано з двократним зменшенням ціни на природний газ та, як наслідок, зменшенням обсягів його видобутку.

Також на 0,9 млрд грн, або на 58,1% скоротились порівняно з 2019 роком надходження від акцизного податку на електроенергію. Причиною цього стало виведення з бази оподаткування операцій з реалізації електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Без урахування платежів, які фактично не залежать від ефективності адміністрування з боку Державної податкової служби, а є відображенням зміни законодавства та макроекономічних факторів (акциз з електроенергії та рента за видобування корисних копалин) індикатив Міністерства фінансів на І квартал виконано у повному обсязі – 100,2%, або +0,2 млрд грн.

Варто зазначити, що показники дохідної частини закону про державний бюджет на 2020 рік були визначені виходячи з макропоказників, які передбачали зростання економіки, зокрема реального ВВП на 3,7%. Однак внаслідок світової кризи та інших несприятливих факторів макропрогноз був переглянутий: за даними Міністерства економіки, очікується падіння ВВП України на 3,9%.

«Цифри свідчать, що обсяг податкових надходжень зростає попри сповільнення економіки. Ми виводимо з тіні ті сфери та підприємства, які раніше платили не повністю, ухилялись від сплати. Чим забезпечуємо рівні правила гри та чесну конкуренцію для тих підприємців, які чесно платять податки. В цьому і полягає функція податкової», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 18 березня поточного року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»   (далі – Закон № 533).

Законом № 533 внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 521, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються.

Водночас, продовжують діяти фінансові санкції, зокрема, за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ.

Отже, платники ПДВ зобов’язані сплатити задекларовані ними у податковій декларації суми ПДВ своєчасно і у повному обсязі.

Нагадуємо, що останній день сплати ПДВ за лютий поточного року – 30.03.2020.

 

Подробнее