Когда заработает Приднепровская ТЭС

07.04.2017 16:44

Директор Приднепровской ТЭС Сергей Дегтяренко рассказал, что происходит сейчас на остановленной станции, чей уголь будут сжигать на Приднепровке и каковы перспективы возобновления работы предприятия.

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой на zabeba.li.

Блокада в январе привела к тому, что уголь на станцию перестал поступать. По словам Сергея Дегтяренко, 11 февраля на станции разгрузили последний вагон, 17 февраля перешли на работу в экономном режиме. С 20 февраля по сути работали одним блоком, задача стояла  – обеспечить жителей левого берега теплом, ночью работал один блок,  днем — два и мы растягивали запасы угля, чтобы хватило до конца отопительного сезона. 5 апреля, в 0:46 последний работающий блок на станции остановлен. На складе осталось угля порядка 30 тыс.тонн. Но мы готовы по команде «Укрэнерго», если будут какие-то сбои в работе энергосистемы Украины, поднять свое оборудование», — сказал Сергей Дегтяренко.

Директор станции рассказал, что тех 30 тыс. тонн угля хватит на 10-20 дней в зависимости от режима работы. Такой запас необходим, потому что в энергетике бывают всякие ситуации. Так в прошлом году стояли сразу 3 блока атомных станций.

Откуда дровишки?

Выйти из ситуации с энергоносителями возможно за счет импортного ресурса. Сегодня компания ДТЭК один корабль с углем уже законтрактовала. Это порядка 75-80 тыс. тонн.  Мы ожидаем поставку в порт уже в начале мая, и через пять дней первые составы угля придут на станцию. И мы начнем готовиться к зиме.

Согласно прогнозному балансу Министерства топлива и энергетики, станция возобновит работу в июне. С 2011-2012 года в Украине появился летний максимум нагрузок. Как только  повышается температура, население включает  кондиционеры. И тогда станция заработает снова.

Южноафриканский уголь, который закупает станция, стоит порядка 100 долларов, украинский в два раза дешевле. Стоимость угля, заложенная в тарифе, не покрывает реальную стоимость угля  — дефицит на одной тонне 20-30 долларов. Чтобы Приднепровская ТЭС подготовилась к зиме, надо 700 тысяч тонн угля ,а это  12-15 млн долларов дополнительно надо где-то искать. Кроме того за отечественный уголь платили по факту поставки, а за импортный уголь требуют предоплату.

Российский угольный ресурс попал под запрет, остается южноафриканский уголь, австралийский, который дороже южноафриканского. На этой неделе наш министр обратился в Госдепартамент США с просьбой помочь антрацитовыми углями. Возможно, поставки будут из США.

Будут ли повышать тариф на электроэнергию?

Решения о повышении тарифа на электроэнергию принимает Нацкомиссия, а там  понимают, что  ситуация одинаковая по всем станциям, которые сжигают антрацитовые угли. Сегодня остановлена «Донбассэнерго» Славянская ТЭС, две станции «Центрэнерго»  — Трипольская и Змиевская ТЭС. Так что не только у ДТЭКа нет ресурса на закупку угля. Нацкомиссия должна заложить в тарифе его реальную стоимость.  В такой же ситуации оказались и теплоэлектроцентрали, которые тоже сжигали антрацитовые угли. Это и Черниговская и Дарницкая в Киеве, и целый ряд других станций.

Появится ли летом горячая вода в кранах жителей Левобережья Днепра?

За этот отопительный сезон «Комэнергосервис» уже должен станции  50 млн грн. И здесь  все будет зависеть от того, какое решение  примет город. В прошлом году решение было горячую воду не давать. И летом горячая вода была только у жителей Приднепровска.

Город должен погасить долги, чтобы мы смогли подготовиться к следующему отопительному сезону – провести ремонты и закупить уголь.

Виновата ли ТЭС в загрязнении реки Шиянка?

А почему мелеют и заиливаются мелкие реки в Украине? Ответ самый простой – снижение скорости течения малых рек возникло из-за каскада водохранилищ на Днепре. Если в протоке Шиянки скорость маленькая, взвеси оседают на дно и река мелеет.

По золоотвалам на станции есть долгосрочная программа рекультивации, но сегодня для того чтобы активно заниматься рекультивацией, надо иметь бюджет развития. Финансовый результат 2015 года —  988 млн убытка, мы остались должны нашим поставщикам за услуги, за товар, в первую очередь, за уголь. Немного наладили ситуацию в 2016 году, но убытки полностью не покрыли. Финансовый результат за 2017 год будет аналогичен 2015 году. Это ситуация, в которую нас загнала блокада. Но в этом году, в отличие от 15 года, принято решение ремонты делать. И мы делаем ремонты. Сегодня идти на то, чтобы вложить деньги в золоотвалы и не чинить оборудование, – город останется без тепла. Такая ситуация может закончиться не только плановыми веерными отключениями, это чревато и серьезными авариями в энергосистеме и даже ее крахом.

Что будет с коллективом?

Больной вопрос – люди, коллектив. Часть персонала, в первую очередь, оперативный персонал, мы вынуждены отправлять в простой – две трети оклада платим, они теряют в зарплате, но другого пути нет. То, что мы просчитали сегодня, говорит о том, что для нас это будет печальный год.

Комментарии
Последние записи в блогах

За результатами 2018 року платники подали майже 304 тис. декларацій з податку на прибуток. До сплати задекларовано 97,55 млрд грн. Це на 17%, або на 14,2 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Тоді цей показник складав 83,3 млрд гривень.

Зокрема, за IV квартал минулого року було нараховано 30,0 млрд грн податку на прибуток (без НАК «Нафтогаз України»). Це на 18%, або на 4,6 млрд грн. перевищило суму нарахувань IV кварталу 2017 року.

Найбільші суми нарахувань за останній квартал 2018 року задекларовано платниками Офісу великих платників та м. Києва. Так, платниками, які обслуговуються в Офісі великих платників, задекларовано до сплати 63,7% від загальної суми податку на прибуток, що складає майже 20,8 млрд грн, у ГУ у м.Києві – 15,2%, або майже 5 млрд грн.

Загальна сума отриманих суб’єктами господарювання доходів за 2018 рік склала майже 9,5 трлн грн. Це на 1,3 трлн грн більше, ніж в 2017 році. При цьому по Україні спостерігається адекватний темп росту податку при рості доходів. Так, при темпі росту доходів 116,2% темпи росту податку складають 117%.

 

Подробнее

Протягом січня – лютого 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 218 кримінальних проваджень, з яких 65 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 33, із яких до суду скеровано 19 кримінальних проваджень, в тому числі: 13 – з обвинувальним актом, а 6 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, за 2 місяці поточного року за підслідністю направлено 11 кримінальних проваджень, 18 – приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж двох місяців 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 39 млн 117 тис. гривень.

Подробнее

«З січня по лютий 2019 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 17 млрд 237,2 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 3 млрд 250,6 млн грн, або на 23,2%», - повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом двох місяців поточного року спрямовано 12 млрд 565 млн грн (в тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 3 млрд 666,7 млн грн), що на 2 млрд 262 млн грн (або на 22%) більше надходжень січня - лютого 2018 року.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 4 млрд 672,2 млн гривень. Це на 988,6 млн грн (або на 26,8%) більше фактичних надходжень двох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - лютому 2019 року в області зібрано 2 млрд 395 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 460 млн грн (або на 23,8%).

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)  (п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Отже, у разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн / 12 х К міс.), де:

К міс. – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

 

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Юлия Тимошенко
Петр Порошенко
Анатолий Гриценко
Владимир Зеленский
Юрий Бойко
Олег Ляшко
Александр Вилкул
Другой кандидат