Як «кишенькові» ГО приватизують громадську думку?

13.05.2015 08:25

За якими критеріями розпізнавати «кишенькові» громадські організації, які «приватизовують» громадську думку? Відповідь на це запитання давали учасники чергового он-лайн Інтернет-відеомосту між Дніпропетровськом та Львовом, який відбувся 12 травня 2015 року, пише видання «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» з посиланням на прес-службу ДОО НСЖУ.

За словами Василя Сухова, заступника голови Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, голови ГО «Форум порятунку Дніпропетровська», голови правління ГО «Дніпропетровська правозахисна група», координатора Дніпропетровського Євромайдану, є певні ознаки «кишеньковості»: «Якщо, приміром, організації зареєстровані за однією домашньою адресою, або засновником кількох організацій є одна людина чи члени однієї родини, або особи, які були пов’язані бізнесом чи будь-якою спільною діяльністю. Ще одна ознака – це, як кажуть, «кредитна історія», тобто інформація, яка свідчить про діяльність громадської організації. Якщо організація не працює, нічого не робить, її немає в громадському просторі, про неї нічого не повідомляють засоби масової інформації – це говорить про «кишеньковість» цієї організації». Такі організації, на думку громадського активіста, створюються для того, щоб потім піти у владу чи структуру при владі, або в інший спосіб якось долучитися до влади, дістатися до «кормушки», тобто до державного чи місцевого бюджету.

Читайте також: На Дніпропетровщині планують створити 51 самодостатню громаду

Олексій Літвінов, член Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, виконавчий директор громадської організації «Інститут громадської експертизи», вважає, що не можна голослівно звинувачувати організації в тому, що вони «кишенькові» чи «фейкові»: «Якщо ми звинувачуємо організацію в тому, що вона є «кишеньковою», то ми маємо надавати докази цього. А це треба відслідковувати, що організація робила, якою була її позиція щодо резонансних справ, звідки вона отримує фінансування, де вона знаходиться, яка її юридична адреса, яка її фактична адреса, ким є її засновники».

Водночас, за словами Олексія Літвінова, є багато громадських організацій, засновниками яких є депутати різних рівнів, директори комунальних підприємств. Ці громадські організації можуть не вести жодної діяльності, але коли виникає певна політична ситуація, то вони раптом виринають і заявляють, що вони представляють громадськість. 

 На думку Рустама Курбанова, голови Громадської ради при ГУ МВСУ у Львівській області, «кишенькові» громадські організації характеризуються певним набором рис: «Це постійний перехід невеликої групи людей з однієї організації в іншу. Різні назви, але одні й ті самі організації та юридичні особи. Що стосується «кредитної історії», то дуже важливо бачити, хто фінансує громадську організацію. Я не бачу нічого поганого в  тому, що громадські організації подаються на якісь гранти або існують на членські внески. Але я був дуже здивований, коли дізнався, що один із членів громадської ради при МВС, будучи представником однієї приватної охоронної структури, чітко заявив: «Я одержую кошти від резидентів російського бізнесу тут, тому що ми здійснюємо охоронну діяльність їхніх об’єктів».

Читайте також: У Дніпропетровську призначили громадські слухання щодо реорганізації ЖКГ

Як зазначила головний спеціаліст реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Діана Щогла, органи юстиції стежать за дотриманням законності, здійснюють перевірку на наявність документів, передбачених чинним законодавством, правильність і мету діяльності громадських об’єднань. «Сам факт реєстрації свідчить про те, що мета діяльності організації не суперечить Конституції України та чинному законодавству. Оскільки на день реєстрації документи відповідають чинному законодавству, говорити про законність чи незаконність діяльності громадської організації ми не можемо. Але згідно з рішенням суду було припинено діяльність близько 12 громадських організацій за останній рік», - повідомила Діана Щогла.

Її колега зі Львова, начальник відділу легалізації та реєстрації громадських формувань реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції  Галина Сапіга зазначила, що у Львові є тільки один такий випадок.

На сьогодні у Дніпропетровську зареєстровано близько 2 300 громадських організацій, з них за останній рік – 216 новостворених. У Львові – 3 096, з них 341 з’явилася за останній рік.

Ярослав Жукровський,в.о. начальника головного управління юстиції у Львівській області, зауважив, що право будь-якого громадянина на участь в діяльності громадських об’єднань – це конституційне право. Жоден законодавчий акт не регламентує, скільки та чи інша особа може заснувати громадських організацій. «Звичайно, коли одна особа чи група осіб засновує 10-20 громадських організацій, мова вже йде про зловживання своїм конституційним правом. З іншого боку, два роки тому був прийнятий закон про громадські об’єднання, який суттєво спростив процедуру реєстрації громадських об’єднань. Це призвело до того, що ми отримали більшу кількість ГО. Чи покращилась при цьому якість?», - запитує чиновник.

Також він наголосив, що певні потужні громадські організації, які досить активно діють, зовсім не мають наміру легалізовуватися: «До прикладу, є такий громадський рух - «Стоп цензурі». Він ніде не зареєстрований. Але якщо ми хочемо брати участь у діалозі з владою, нам потрібно якимось чином легалізуватися».

 Щодо контролю за статутною діяльністю громадських об’єднань, Ярослав Жукровський сказав, що законом передбачені такі можливості для управлінь юстиції: «Та чи повинні вони вишуковувати ці громадські об’єднання, перевіряти їхні адреси і їх ліквідовувати? Я думаю, що це питання не на часі. Втім, гадаю, саме громадянське суспільство повинне самоорганізовуватись і виявляти «фейкові» структури, показувати громадськості, хто є хто».

Василь Сухов додав: «Якщо просто чекати, коли громадянське суспільство дозріє до тієї вершини, коли взагалі не буде корупції в державі, то цього можна і не дочекатись. Чим більше буде громадських організацій, які роблять корисну справу, які відсторонені від корупційних схем, які «б’ють у дзвін» і не дають спокійно жити владі, тим швидше в суспільстві відбудуться зміни на краще».

Громадські організації часто створюють політики для того, щоби потім під цим брендом створити політичну партію. Або ж з меркантильною метою – щоби відчужити майно. Про це заявив в.о. начальника головного управління юстиції у Львівській області Ярослав Жукровський. З чим не зовсім погодився громадський діяч, голова Громадської ради при Львівській облдержадміністрації Степан Середа: «Завжди так є – громадськість активізується, коли є якісь проблеми чи в державі – негаразди. Тому нічого дивного, що за останній рік кількість громадських організацій виросла. Ми знаємо, скільки є громадських волонтерських організацій. Хоча, знаємо, що багато людей готуються балотуватися в ту чи іншу раду. Тому і створюються громадські організації на вимогу часу. Час проходить, вони відмирають, через якийсь час вони знову можуть оживитися. Я впевнений, що у Верховній Раді не знайдеться жодного народного депутата, який не має своєї громадської організації. Він її створив, він її фінансує і використовує для певних речей».  

Серед тем, на яких сьогодні найбільше спекулюють «кишенькові» громадські організації, учасники відеомосту назвали захист прав людини, боротьбу з корупцією, люстраційні процеси, а також контроль за використанням бюджетних коштів, за роботою комунальних підприємств та призначення після люстрації нових керівників в органах влади.

Как это повлияет на рейтинг:
Комментарии
карманный общественник
05.06.2015
Этот Вася..., он хоть сам понял, что сказал???
Тарас
13.05.2015
Сухов Вася, самый первый "кишеньковый", и ему все равно , хто ж таки власник тієї кишені. (((
Последние записи в блогах

Уряд виділив 1,4 млрд грн на підтримку малих міст. Рішення про спрямування коштів на підтримку малих міст та селищ за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій схвалили 10 липня.

Подробнее

З початку 2019 року 41,7 тисячі мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд 246,5 млн гривень. Це на 1 млрд 453,4 млн грн. більше ніж минулого року.

До сплати за результатами декларування підлягає понад 101 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн грн., що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн гривень.

Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6315 громадян на загальну суму 13,4 млн гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд гривень.

 

Подробнее

5 липня Уряд виділив 400 млн грн на програми ремонту існуючих та будівництво нових спортивних комплексів при школах та 50-метрових та 25-метрових басейнів і оздоблення прилеглих територій. 10 липня  парламентський Комітет з питань бюджету погодив розподіл субвенції з державного бюджету територіальним громадам на спорудження спорткомплексів та басейнів.

Подробнее

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 39 млрд 481,7 млн грн, що на 10 млрд 672,9 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2019 року спрямовано 27 млрд 277,4 млн грн, що на 8 млрд. 17,3 млн грн (або на 41,6%) більше надходжень січня - червня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 12 млрд 204,3 млн гривень. Це на 2 млрд 655,6 млн грн (або на 27,8%) більше фактичних надходжень І півріччя 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 7 млрд 758,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 258,2 млн грн (або на 19,4%).

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет