Дніпропетровщина зайняла 2 місце за кількістю порушень свободи слова у 2016 році

28.12.2016 13:41

У 2016 році на неокупованій території України було зафіксовано 262 випадки порушень свободи слова (станом на 27 грудня), що приблизно на 15% менше, ніж минулого року (у 2015 році ІМІ зафіксував 310 порушень свободи слова в Україні, у 2014 році  995 випадків).

Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”, повідомляє Інтернет-видання  «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ».

Разом з окупованими Кримом (31) та територіями Донбасу (12) у 2016 кількість порушень свободи слова склала 305 випадків.

Категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень, стали перешкоджання законній професійній діяльності журналістів  107 (у 2015 році  100, у 2014 році  150, у 2013 році – 130 перешкоджань). Найбільше журналістам перешкоджали приватні особи, правоохоронці та місцева влада.

На другому місці за кількістю випадків йдуть погрози та залякування журналістів  42. 

У 2016 ця категорія перевищила за кількістю випадків минулий рік, коли було зафіксовано 36 погроз журналістам (у 2014 році  98, у 2013 році  35). Погрожували переважно приватні особи та депутати різних рівнів.

У трійку лідерів за кількістю випадків також увійшли побиття та напади на журналістів та обмеження доступу до публічної інформації  по 30 випадків відповідно.

Кількість випадків побиттів і нападів на журналістів у 2016 скоротилась майже вдвічі, порівняно з 2015 роком (58 нападів), і майже в 10 разів, порівняно з 2014 роком (286). Основними нападниками на журналістів цього року були приватні особи. Таку тенденцію ІМІ фіксує вже другий рік поспіль, на відміну від 2014 та 2013 років, коли основними агресорами були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники.

Кількість обмежень доступу до публічної інформації цього року майже зрівнялася з попереднім роком (33 випадки), у 2014 року – 14, у 2013 році  13 випадків. У 2016 році, як і попереднього року, обмежували доступ журналістів переважно органи місцевої влади.

Крім того, у 2016 році в Україні стався 1 випадок убивства журналіста (у 2015  2, у 2014 році – 7, у 2013  жодного). У Києві 20 липня в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в цій машині. Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”. Слідство відпрацьовує чотири основні версії вбивства Шеремета: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на керівницю “Української правди” Олену Притулу.

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей ІМІ вдалося зафіксувати 12 випадків порушень свободи слова, враховуючи обмежений доступ до цієї території. Зокрема, це блокування мовлення українських телеканалів, сайтів, оприлюднення даних журналістів на сепаратистських сайтах – базах даних. Також у полоні т.зв. “ЛНР” зараз перебуває троє блогерів  мешканців Луганська, яким бойовики закидають поширення “екстремістських матеріалів” щодо самоназваних республік. Для порівняння  минулого року ІМІ зафіксував на окупованих територіях Донбасу 16 випадків.

В анексованому Росією Криму у 2016 році зафіксовано 31 випадок порушень свободи слова, що трохи менше, ніж минулого року (43 випадки). На півострові на ЗМІ та журналістів, як і минулого року, тиснули російські спецслужби, Роскомнагляд, окупаційна кримська влада. Так, ФСБ висунула кримському журналісту Миколі Семені звинувачення в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії “Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації”. Сам Семена на допиті ФСБ зауважив, що вважає “розмову про приналежність Криму Росії дискусійною” і в своїй журналістській статті “реалізував право на висловлення своєї думки” 

У 2016 році регіонами-лідерами порушень (окрім окупованих територій) стали:

·         Київ (56) + Київщина (6)  62

·         Дніпропетровщина  21

·         Миколаївщина  21

·         Волинь  18

·         Полтавщина  17

·         Одещина  16

·         Львівщина  13

·         Запоріжжя  12

·         Херсонщина –12

·         Донеччина  10

·         Закарпаття – 10 

Для порівняння, у 2015 році більшість випадків сталися у Києві  60, у 2014  у Києві (256), на Сході (Луганська область  91 випадок, Донецька  197) та у Криму (148).

Комментарии
Последние записи в блогах

За результатами 2018 року платники подали майже 304 тис. декларацій з податку на прибуток. До сплати задекларовано 97,55 млрд грн. Це на 17%, або на 14,2 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Тоді цей показник складав 83,3 млрд гривень.

Зокрема, за IV квартал минулого року було нараховано 30,0 млрд грн податку на прибуток (без НАК «Нафтогаз України»). Це на 18%, або на 4,6 млрд грн. перевищило суму нарахувань IV кварталу 2017 року.

Найбільші суми нарахувань за останній квартал 2018 року задекларовано платниками Офісу великих платників та м. Києва. Так, платниками, які обслуговуються в Офісі великих платників, задекларовано до сплати 63,7% від загальної суми податку на прибуток, що складає майже 20,8 млрд грн, у ГУ у м.Києві – 15,2%, або майже 5 млрд грн.

Загальна сума отриманих суб’єктами господарювання доходів за 2018 рік склала майже 9,5 трлн грн. Це на 1,3 трлн грн більше, ніж в 2017 році. При цьому по Україні спостерігається адекватний темп росту податку при рості доходів. Так, при темпі росту доходів 116,2% темпи росту податку складають 117%.

 

Подробнее

Протягом січня – лютого 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 218 кримінальних проваджень, з яких 65 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 33, із яких до суду скеровано 19 кримінальних проваджень, в тому числі: 13 – з обвинувальним актом, а 6 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, за 2 місяці поточного року за підслідністю направлено 11 кримінальних проваджень, 18 – приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж двох місяців 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 39 млн 117 тис. гривень.

Подробнее

«З січня по лютий 2019 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 17 млрд 237,2 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 3 млрд 250,6 млн грн, або на 23,2%», - повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом двох місяців поточного року спрямовано 12 млрд 565 млн грн (в тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 3 млрд 666,7 млн грн), що на 2 млрд 262 млн грн (або на 22%) більше надходжень січня - лютого 2018 року.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 4 млрд 672,2 млн гривень. Це на 988,6 млн грн (або на 26,8%) більше фактичних надходжень двох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - лютому 2019 року в області зібрано 2 млрд 395 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 460 млн грн (або на 23,8%).

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)  (п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Отже, у разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн / 12 х К міс.), де:

К міс. – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

 

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Юлия Тимошенко
Петр Порошенко
Анатолий Гриценко
Владимир Зеленский
Юрий Бойко
Олег Ляшко
Александр Вилкул
Другой кандидат