Дніпро – це місто, яке приймає виклики, - Дмитро Поворотний

11.05.2017 08:31

Про минуле, сьогодення та майбутнє міста Дніпро розповів Дмитро Поворотний, настоятель Храму Покрови Пресвятої Богородиці полку Дніпро-1.

Про це повідомляє Інтернет-видання  «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ»  з посиланням на brand.dp.ua.

– Пане отче, ви народилися у місті Дніпро (Дніпропетровську)?

– Так, я тут народився і проживаю.

Як вам запам’яталося наше місто, коли ви були дитиною?

– З дитинства у пам’ять вкарбувався вид з мого подвір’я у Нових Кайдаках – виходиш з двору і відкривається вид на Дніпро та його розливи, а з іншого боку височіє церква серед будинків. Ось це згадується найчастіше з дитинства.

Зараз для більшості дніпрян візуальний образ міста складається з силуетів двох башт-близнюків, але, на мою думку, ми повинні не забувати і про старовинну архітектуру. У нас є гарні старовинні будівлі з ліпниною, але вони не відреставровані, закриті рекламою і потребують захисту з боку влади.

– Чим, на ваш погляд, відоме наше місто в Україні та світі?

– Дніпро хоч і був закритим містом, але ще з часів Радянського Союзу його асоціювали з «Південмашем» та футбольною командою «Дніпро». Це був великий стимулу у розвитку, люди тому мали свою ментальність, бо не виїжджали з міста. Закритість вплинула на людей, за рахунок неї місто було більш-менш забезпечене продуктами. Саме тому у складні часи люди й згадували, що краще було, коли місто було закритим і було частиною СРСР.

– У чому полягала ця закритість (секретність)?

– Футбольний клуб «Дніпро», наприклад, як команда зустрічався з французькою групою «Бордо» не в себе вдома, а у Кривому Розі. Тобто на картах, навіть часто не було вказівника на Дніпропетровськ.

І все це через наявність у місті ракетної промисловості. На мою думку, зараз треба більше показувати те, що ракетна промисловість це промисловість вищого рівня – не сировинна, а високотехнологічна. Так, більшість продукції прямо стосувалося військової сфери, але все ж таки, це дало поштовх до розвитку виробництва супутників, які зараз застосовуються і для мирних цілей. Нові виклики – повинні бути нові відповіді.

– Хотілося би від вас почути «професійні» враження стосовно іміджу міста, тобто чим відоме і цікаве наше місто у церковній галузі?

– Воно сприймається як відомий центр іудейської культури і іудейської спільноти. Дніпро – це мультикультурне, мультинаціональне, мультирелігійне місто, де вживаються і різні спільноти, і різні релігійні групи, їх очільники нормально спілкуються, вирішують різні питання без будь-яких конфліктів. Це може бути козирем у позитивному іміджі Дніпра, адже ми – дніпряни, приймаючи виклики часу, з моноетнічного міста давно перетворились у багатонаціональне. Ми толерантні, прийнявши у місто таку велику кількість різних етносів, і багато з них – приблизно 60 % – релігійні люди. І ми живемо тут мирно, сусід з сусідом нормально спілкуються, не дивлячись на релігійні уподобання.

– Чим відоме у православному християнстві наше місто?

– Є така відома вузькому колу спеціалістів ікона – «Самарська ікона Божої матері», історія якої тісно пов’язана з нашим містом. Повертаючись з чергового походу на турків, козаки принесли цю ікону на Січ. Коли Січ зруйнували, її перенесли до Миколаївського храму в Нові Кодаки. За свої чудодійні властивості вона користувалася особливою повагою серед козаків. Останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський навіть зробив срібну прикрасу для неї. Під час подій Української Революції оригінал її зник. Зараз написали новий список цієї ікони який зберігається у Самарському пустельно-Миколаївському чоловічому монастирі. Хотілося би об’єднати дніпрян навколо ідеї вшанування цієї ікони, побудувати на її честь храм.

Самарська ікона Божої матері

 – Чи має наш край перспективи як центр сакрального туризму?

– Не зважаючи на комуністичне минуле, яке завдало значної шкоди церковній архітектурі, наше місто має всі можливості стати паломницьким центром у південно-східному регіоні України. У нас у місті, особливо у центральній частині, дуже багато чудових храмів. Всі вони можуть виступати як потенційні об’єкти для сакрального туризму. Також в останній час з’являється нові храми і поза центром міста, зокрема, Храм Різдва Пресвятої Богородиці на ж/м Покровському. Віруюча людина і в маленьку просту церкву піде, а щоб було паломництво – треба зацікавлювати виглядом, історією.

Храм Різдва пресвятої Богородиці

Храм Різдва пресвятої Богородиці

Не менш цікаві об’єкти для сакрального туризму розташовані у нашій області. Це насамперед дерев’яний Троїцький собор у Новомосковську, стародавні храми у Царичанці, Свято-Миколаївський храм у с. Тритузному та багато інших.

Є ще у нашій області Рубанівський храм  – там завдяки священнику і його громаді багато паломників, церква створює там приємну атмосферу, тому люди їдуть туди. Там гарно, але на скільки це буде цікаво мешканцям, наприклад, Західної України чи інших куточків нашої держави, де релігійна інфраструктура більш розвинена? Тому, у першу чергу, ми повинні орієнтуватися на місцевих паломників.

Свято-Покровський храм у Рубановському

Взагалі треба Дніпро позиціонувати як мультикультурне місто, навіть зараз думаємо над тим, аби створити при міському голові релігійну раду. Проте не можна створювати «пустишок», бо людина релігійна розуміє, що є справжнім, а що ні. Також ми не повинні показувати «вульгарну релігійність»: нечесана борода, довге брудне волосся, хустинки і т. д., нам треба позиціонувати себе як сучасне релігійне місто. Погано те, що зараз в світовому релігійному інформаційному просторі нав’язується думка, що єдино вірним  є фундаменталізм: це  є не лише у мусульман, це також наявне у протестантів, і у православних і у католиків. Насправді віруючі люди – це не маргінали, це успішні сучасні люди, які активно використовують гаджети, знімають відео і так далі.

– Чим на Вашу думку є привабливим наше місто для туриста, окрім паломництва?

– Нам дуже пощастило з Набережною, немає ніде більше таких живописних в Україні, хіба що аби вона не була спаплюжена промисловими об’єктами. Хоча, з іншого боку, коли до мене приїжджав режисер з Великобританії, він був вражений нашою промзоною і дуже прагнув побачити процес виплавки металу. Ми можемо екскурсії відповідні робити, адже ніде у містах Європи нема подібного, щоб заводи знаходились всередині міста. Америка показує свій Лас-Вегас, а ми можемо показувати цікаву картину чесної праці.

Також ми можемо розвивати історичний туризм по місцям козацької слави. Дніпру дуже пощастило – на його території розташовані три унікальні пам’ятки козацької історії, а саме – Стара Самарь, Старі та нові Кайдаки. Якщо їх відродити у вигляді тематичних парків це було б неабиякою туристичною принадою.

– Останні події вплинули на Україну, чи відбулись якісь зміни у нас в Дніпрі?

– Так, ми стали сміливіші, також у багатьох відбулося певне переосмислення дійсності і зростання почуття національної гідності. У більшості відчуття національної гідності жило й до подій 2014 р., але яскравіше проявилося під їх впливом.

Україна часто сприймає сприймати Дніпро, як важливе місто в зупинці розповсюдження війни і як форпост патріотизму. Бо саме звідси найбільше солдат (до 25 тис.) були мобілізовані.

Ми завжди були на висоті, не йшли по течії, а пропонували щось своє – я завжди так сприймав наше місто, як його мешканець. Нам треба будувати своє і показувати, показувати, піарити те, що ми робимо.

Наше місто – це місто, яке приймає виклики!

– Якщо помріяти, яке місто тут ви хотіли б бачити через 5-10 років?

– Хотів би бачити Дніпро сучасним містом, клерикальним, але не нав’язливим. Щоб воно було більш відкритим. Місто, яке пишається своїм минулим, є успішним зараз та впевнено дивиться у майбутнє.

Комментарии
Последние записи в блогах

«Станом на перше червня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», - повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід в розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.

Разом з тим, 5687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 12 млн гривень.

Подробнее

Асоціація міст України категорично проти ініціативи щодо податкових пільг для земель залізниці. У зв’язку з цим надіслала до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики свої зауваження до законопроєкту «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту», яким пропонується встановлення податкових пільг для земель залізниці.

Подробнее

Впродовж січня – травня 2019 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму  6 млрд 285,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем  минулого року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 1 млрд 58,2 млн гривень.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 261,1 млн грн, що на 171,2 млн грн більше травневих надходжень 2018 року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

 

Подробнее

За січень – травень 2019 року за оперативними даними до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд грн. Це на 13,3%, або на 59,5 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-травень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 447,6 млрд грн.

За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, до державного бюджету зібрано 400,1 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,5%, або на 41,1 млрд гривень.

«Позитивна динаміка спостерігається по всіх податкових і митних платежах. Позитив маємо за рахунок ефективного адміністрування та контролю за правильністю декларування, а також акцентування на боротьбі з правопорушеннями. Крім того, маємо понад 90% сплати податків у добровільному порядку», - зазначив Олександр Власов.

Так, податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-травні 2019 року зібрано у розмірі 242,5 млрд грн. Це на 10,6% або на 23,1 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Митних платежів надійшло 128,4 млрд грн, що на 2,8 млрд грн, або на 2,2% більше, ніж за січень-травень 2018 року.

У травні поточного року до зведеного бюджету зібрано 117,1 млрд грн. Це на 11,9%, або на 12,4 млрд грн перевищує показник травня минулого року. До державного бюджету зібрано майже 93,2 млрд грн. Це на 10,8%, або на 9,1 млрд грн перевищує збір травня 2018 року.

До загального фонду держбюджету у травні зібрано 60,1 млрд грн податкових платежів, що на 11%, або майже на 6 млрд грн більше, ніж у травні милого року.  Митних платежів надійшло 27,4 млрд грн, що на 3,3%, або на 0,9 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет