Децентралізація як запобігання сепаратизму

26.09.2014 18:08

В українському суспільстві досі триває дискусія щодо прийняття так званих законів "про особливий статус на Донбасі" та "амністію терористам, які готові скласти зброю".

Українські експерти продовжують сперечатися щодо доцільності прийняття цих законів. А нова опозиція, осідлавши хвилю невдоволення ухваленням законів, продовжує плодити їх симулякри, збільшуючи в суспільстві вакуум адекватної інформації.
Щоправда провладна команда теж відверто лукавить, коли говорить, що прийняті закони зможуть повернути Україні контроль над усім Донбасом.

Варто також нагадати, що ці закони стали компромісом і були погоджені українською стороною та сепаратистами у рамках реалізації Мінського протоколу про перемир’я.

Невдоволення

Після бурхливого закритого голосування у Верховній Раді за президентські закони "про особливий статус на Донбасі" та "амністію" для терористів, які складуть зброю, частина депутатів демонстративно витягнула картки для голосування, щоб публічно засвідчити своє обурення непрозорим процесом голосування та відсутністю обговорення законопроектів.

Всупереч цьому, більшість ухвалила законопроекти, а бурхлива реакція перейшла на вулицю Банкову. Представники правих сил запалили шини та спробували потрапити через кордони міліції до офісу президента, який на той час вилетів до Канади.

Маніпуляції з текстом

Найбільше нарікань у частини депутатів викликав факт маніпуляції із законом "про особливий статус". У першій редакції проекту закону, що був поданий до голосування зазначалось, що запровадження особливого порядку у населених пунктах визначається Верховної Радою України. Однак після ухвалення на офіційному сайті Ради з’явилась нова редакція закону. У ній зазначалось, що вже не ВРУ визначає території з особливим статусом, а керівник Антитерористичного центру при СБУ.

Первинну редакцію закону, все ж повернули назад, бо спікер парламенту Олександр Турчинов відмовився підписувати змінений текст закону.

Ця деталь є дуже важливою. Різниця полягає у тому, що керівник АТ-центру в ручному режимі та одноосібно міг визначати та змінювати райони з особливим статусом. А у первинному варіанті, який має бути реалізований, тільки постановою Верховної Ради можна визначити перелік населених пунктів з особливим порядком місцевого самоврядування.

Це означатиме, що цей закон не почне діяти, навіть коли його підпише і Голова Верховної Ради, і Президент, допоки парламент не визначить території з особливим статусом.

Влада "зливає" Донбас?

Багато йшлося про те, що цим законом легалізують владу сепаратистів на де-факто окупованих територіях. Вони отримають усю повноту влади у визначених районах. Таким чином, центральна влада в Києві, втративши фактичний контроль над цією територією, втратить ще юридичне підґрунтя.

Найважливішим аспектом, що проливає світло на цю гіпотезу, є п’ята стаття закону. В ній йдеться, що в окремих районах Донецької та Луганської областей місцеве самоврядування здійснюється відповідно до Конституції та законів України відповідними територіальними громадами безпосередньо та через органи місцевого самоврядування.

Іншими словами, якщо сепаратисти забажають отримати легітимну місцеву владу, то вони будуть змушені здійснювати це у рамках правового поля української держави. Себто, інших варіацій з визнанням правового статусу квазіутворень "ДНР", "ЛНР" чи "Новоросія" не йдеться. Хоча сепаратисти намагаються імітувати законодавчий процес і приймати власні псевдозакони.

У цьому є своя хитрість — посадити сепаратистів в українське законодавче поле. Справа в іншому: чи збираються бойовики взагалі виконувати підписаний ними мирний протокол у Мінську.

Чи будуть бойовики міліціонерами?

Дражливий аспект для багатьох людей, що їх найбільше обурив, це — нібито стаття прийнятого закону, яка дозволяє терористам формувати лави нової міліції на підконтрольних їм територіях.

Однак, насправді у статті № 9 йдеться про формування загонів народної міліції, що матиме повноваження виключно у сфері охорони громадського порядку. Координувати відповідні загони будуть сільські, селищні та міські голови населених пунктів. Тобто, фактично йдеться про формування муніципальної міліції, яка не матиме повноважень слідчих дій та карного розшуку

Як призначатимуться судді та прокурори у райони з особливим статусом?

Цей аспект найгірше прописаний у цьому законі. Закон не регламентує, процедуру призначення на керівні посади в ці органи. В законі зазначено, що в окремих районах Донецької та Луганської областей законами України запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів.

Отже, якщо переговорний процес матиме продовження, то низка законів навколо «особливого статусу» будуть прийматися додатковим пакетом, зокрема закон, що буде регламентувати процедуру призначення керівників прокуратури і судів.

Між рядками

Закон про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування має стати не лише компромісом у перемовинах із сепаратистами, але й запровадити в Україні перші райони, які функціонуватимуть на принципах децентралізації, що по суті є пілотним проектом реформи місцевого самоврядування.

Крім того, закон має сформувати понад 100 суб’єктів місцевого самоврядування. Кожне село, селище і місто в районі з особливим статусом буде окремим суб’єктом, що, ймовірно, може розпорошити сили сепаратистів.

Однак, президент пообіцяв, що обидва закони будуть запроваджені лише у випадку, якщо терористи підуть шляхом деескалації. Наразі мирні домовленості бойовиками постійно порушуються. Чи запрацюють «донбаські закони» побачимо у найближчі два тижні.

Дмитро Бобрицький, Телеканал новин «24»

 

Комментарии
Последние записи в блогах

«Станом на перше червня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», - повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід в розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.

Разом з тим, 5687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 12 млн гривень.

Подробнее

Асоціація міст України категорично проти ініціативи щодо податкових пільг для земель залізниці. У зв’язку з цим надіслала до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики свої зауваження до законопроєкту «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту», яким пропонується встановлення податкових пільг для земель залізниці.

Подробнее

Впродовж січня – травня 2019 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму  6 млрд 285,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем  минулого року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 1 млрд 58,2 млн гривень.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 261,1 млн грн, що на 171,2 млн грн більше травневих надходжень 2018 року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

 

Подробнее

За січень – травень 2019 року за оперативними даними до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд грн. Це на 13,3%, або на 59,5 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-травень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 447,6 млрд грн.

За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, до державного бюджету зібрано 400,1 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,5%, або на 41,1 млрд гривень.

«Позитивна динаміка спостерігається по всіх податкових і митних платежах. Позитив маємо за рахунок ефективного адміністрування та контролю за правильністю декларування, а також акцентування на боротьбі з правопорушеннями. Крім того, маємо понад 90% сплати податків у добровільному порядку», - зазначив Олександр Власов.

Так, податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-травні 2019 року зібрано у розмірі 242,5 млрд грн. Це на 10,6% або на 23,1 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Митних платежів надійшло 128,4 млрд грн, що на 2,8 млрд грн, або на 2,2% більше, ніж за січень-травень 2018 року.

У травні поточного року до зведеного бюджету зібрано 117,1 млрд грн. Це на 11,9%, або на 12,4 млрд грн перевищує показник травня минулого року. До державного бюджету зібрано майже 93,2 млрд грн. Це на 10,8%, або на 9,1 млрд грн перевищує збір травня 2018 року.

До загального фонду держбюджету у травні зібрано 60,1 млрд грн податкових платежів, що на 11%, або майже на 6 млрд грн більше, ніж у травні милого року.  Митних платежів надійшло 27,4 млрд грн, що на 3,3%, або на 0,9 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет