Децентралізація як запобігання сепаратизму

26.09.2014 18:08

В українському суспільстві досі триває дискусія щодо прийняття так званих законів "про особливий статус на Донбасі" та "амністію терористам, які готові скласти зброю".

Українські експерти продовжують сперечатися щодо доцільності прийняття цих законів. А нова опозиція, осідлавши хвилю невдоволення ухваленням законів, продовжує плодити їх симулякри, збільшуючи в суспільстві вакуум адекватної інформації.
Щоправда провладна команда теж відверто лукавить, коли говорить, що прийняті закони зможуть повернути Україні контроль над усім Донбасом.

Варто також нагадати, що ці закони стали компромісом і були погоджені українською стороною та сепаратистами у рамках реалізації Мінського протоколу про перемир’я.

Невдоволення

Після бурхливого закритого голосування у Верховній Раді за президентські закони "про особливий статус на Донбасі" та "амністію" для терористів, які складуть зброю, частина депутатів демонстративно витягнула картки для голосування, щоб публічно засвідчити своє обурення непрозорим процесом голосування та відсутністю обговорення законопроектів.

Всупереч цьому, більшість ухвалила законопроекти, а бурхлива реакція перейшла на вулицю Банкову. Представники правих сил запалили шини та спробували потрапити через кордони міліції до офісу президента, який на той час вилетів до Канади.

Маніпуляції з текстом

Найбільше нарікань у частини депутатів викликав факт маніпуляції із законом "про особливий статус". У першій редакції проекту закону, що був поданий до голосування зазначалось, що запровадження особливого порядку у населених пунктах визначається Верховної Радою України. Однак після ухвалення на офіційному сайті Ради з’явилась нова редакція закону. У ній зазначалось, що вже не ВРУ визначає території з особливим статусом, а керівник Антитерористичного центру при СБУ.

Первинну редакцію закону, все ж повернули назад, бо спікер парламенту Олександр Турчинов відмовився підписувати змінений текст закону.

Ця деталь є дуже важливою. Різниця полягає у тому, що керівник АТ-центру в ручному режимі та одноосібно міг визначати та змінювати райони з особливим статусом. А у первинному варіанті, який має бути реалізований, тільки постановою Верховної Ради можна визначити перелік населених пунктів з особливим порядком місцевого самоврядування.

Це означатиме, що цей закон не почне діяти, навіть коли його підпише і Голова Верховної Ради, і Президент, допоки парламент не визначить території з особливим статусом.

Влада "зливає" Донбас?

Багато йшлося про те, що цим законом легалізують владу сепаратистів на де-факто окупованих територіях. Вони отримають усю повноту влади у визначених районах. Таким чином, центральна влада в Києві, втративши фактичний контроль над цією територією, втратить ще юридичне підґрунтя.

Найважливішим аспектом, що проливає світло на цю гіпотезу, є п’ята стаття закону. В ній йдеться, що в окремих районах Донецької та Луганської областей місцеве самоврядування здійснюється відповідно до Конституції та законів України відповідними територіальними громадами безпосередньо та через органи місцевого самоврядування.

Іншими словами, якщо сепаратисти забажають отримати легітимну місцеву владу, то вони будуть змушені здійснювати це у рамках правового поля української держави. Себто, інших варіацій з визнанням правового статусу квазіутворень "ДНР", "ЛНР" чи "Новоросія" не йдеться. Хоча сепаратисти намагаються імітувати законодавчий процес і приймати власні псевдозакони.

У цьому є своя хитрість — посадити сепаратистів в українське законодавче поле. Справа в іншому: чи збираються бойовики взагалі виконувати підписаний ними мирний протокол у Мінську.

Чи будуть бойовики міліціонерами?

Дражливий аспект для багатьох людей, що їх найбільше обурив, це — нібито стаття прийнятого закону, яка дозволяє терористам формувати лави нової міліції на підконтрольних їм територіях.

Однак, насправді у статті № 9 йдеться про формування загонів народної міліції, що матиме повноваження виключно у сфері охорони громадського порядку. Координувати відповідні загони будуть сільські, селищні та міські голови населених пунктів. Тобто, фактично йдеться про формування муніципальної міліції, яка не матиме повноважень слідчих дій та карного розшуку

Як призначатимуться судді та прокурори у райони з особливим статусом?

Цей аспект найгірше прописаний у цьому законі. Закон не регламентує, процедуру призначення на керівні посади в ці органи. В законі зазначено, що в окремих районах Донецької та Луганської областей законами України запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів.

Отже, якщо переговорний процес матиме продовження, то низка законів навколо «особливого статусу» будуть прийматися додатковим пакетом, зокрема закон, що буде регламентувати процедуру призначення керівників прокуратури і судів.

Між рядками

Закон про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування має стати не лише компромісом у перемовинах із сепаратистами, але й запровадити в Україні перші райони, які функціонуватимуть на принципах децентралізації, що по суті є пілотним проектом реформи місцевого самоврядування.

Крім того, закон має сформувати понад 100 суб’єктів місцевого самоврядування. Кожне село, селище і місто в районі з особливим статусом буде окремим суб’єктом, що, ймовірно, може розпорошити сили сепаратистів.

Однак, президент пообіцяв, що обидва закони будуть запроваджені лише у випадку, якщо терористи підуть шляхом деескалації. Наразі мирні домовленості бойовиками постійно порушуються. Чи запрацюють «донбаські закони» побачимо у найближчі два тижні.

Дмитро Бобрицький, Телеканал новин «24»

 

Комментарии
Последние записи в блогах

100 активних підлітків – 50 дівчат і 50 хлопців – з різних регіонів України будуть відібрані у літню освітню школу, щоб дізнатися про різноманіття професій, обговорити власні проекти з практиками та отримати навички, які допоможуть стати успішними у XXI столітті.

Подробнее

Протягом січня 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 187 кримінальних проваджень, з яких 34 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 20 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 10, у тому числі: 9 – з обвинувальними актами, а 1 – з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, за перший місяць поточного року за підслідністю направлено 3 кримінальних провадження, 11 – приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 34 млн 636 тис. гривень.

 

Подробнее

Не встигла заборона Уряду рзміщувати тимчасово вільні кошти місцевих бюджетів набрати чинності, як територіальні громади почали підраховувати збитки. На Дніпропетровщині недорахуються фінансового ресурсу у вигляді відсотків від коштів на депозитах у Марганецькій, Зеленодольській,  Синельниківській, Дніпровській та Першотравенській. В цілому біля 19 млн грн.

Подробнее

Протягом січня поточного року громадяни подали більше ніж 22 тис. декларацій про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році. Це на 13 відсотків, або на 2,5 тис. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

За даними податкових декларацій задекларовано загальний дохід у сумі – 3,6 млрд грн. Громадянами самостійно визначено до сплати в бюджет 79,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 26,5 млн грн, або на 50 відс. більше ніж у січні 2018 року. Сума військового збору до сплати становить – 13,1 млн грн, що на 3,1 млн грн, або на 31 відсоток більше, ніж за відповідний період минулого року.

На сьогодні вже 335 громадян задекларували доходи у сумі понад 1 млн грн. Податкові зобов’язання з ПДФО визначено такими громадянами у розмірі – 27,5 млн грн, військового збору – 3,2 млн грн.

Найбільшу суму доходу у січні 2019 задекларовано мешканцем м. Києва у сумі понад 200,0 млн грн.

Найбільші суми до сплати в бюджет по доходам, отриманим з джерел за межами території України, на сьогодні задекларовано 2 громадянами Сумської області (кожний у сумі понад 2,5 млн грн).

За структурою доходів найбільші суми мільйонери декларують при отриманні:

 інших оподатковуваних доходів (проценти банку, дивіденти тощо) – 628,9 млн грн, з яких податковими агентами утримано 53,3 млн грн ПДФО та 9,3 млн грн військового збору;

інших неоподатковуваних доходів – 409,6 млн грн;

доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 181,9 млн. грн., з яких вже сплачено (утримано) 6,1 млн грн ПДФО та 1,7 млн грн військового збору;

іноземних доходів – 98,9 млн грн;

доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 78,1 млн грн.

Право на податкову знижку за результатами 2018 року задекларовано 6 тис. особами. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків у розмірі – 17,2 млн грн, що на 41,1 млн грн, або на 32 відс. більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Юлия Тимошенко
Петр Порошенко
Анатолий Гриценко
Владимир Зеленский
Юрий Бойко
Олег Ляшко
Александр Вилкул
Другой кандидат