Децентралізація як запобігання сепаратизму

26.09.2014 18:08

В українському суспільстві досі триває дискусія щодо прийняття так званих законів "про особливий статус на Донбасі" та "амністію терористам, які готові скласти зброю".

Українські експерти продовжують сперечатися щодо доцільності прийняття цих законів. А нова опозиція, осідлавши хвилю невдоволення ухваленням законів, продовжує плодити їх симулякри, збільшуючи в суспільстві вакуум адекватної інформації.
Щоправда провладна команда теж відверто лукавить, коли говорить, що прийняті закони зможуть повернути Україні контроль над усім Донбасом.

Варто також нагадати, що ці закони стали компромісом і були погоджені українською стороною та сепаратистами у рамках реалізації Мінського протоколу про перемир’я.

Невдоволення

Після бурхливого закритого голосування у Верховній Раді за президентські закони "про особливий статус на Донбасі" та "амністію" для терористів, які складуть зброю, частина депутатів демонстративно витягнула картки для голосування, щоб публічно засвідчити своє обурення непрозорим процесом голосування та відсутністю обговорення законопроектів.

Всупереч цьому, більшість ухвалила законопроекти, а бурхлива реакція перейшла на вулицю Банкову. Представники правих сил запалили шини та спробували потрапити через кордони міліції до офісу президента, який на той час вилетів до Канади.

Маніпуляції з текстом

Найбільше нарікань у частини депутатів викликав факт маніпуляції із законом "про особливий статус". У першій редакції проекту закону, що був поданий до голосування зазначалось, що запровадження особливого порядку у населених пунктах визначається Верховної Радою України. Однак після ухвалення на офіційному сайті Ради з’явилась нова редакція закону. У ній зазначалось, що вже не ВРУ визначає території з особливим статусом, а керівник Антитерористичного центру при СБУ.

Первинну редакцію закону, все ж повернули назад, бо спікер парламенту Олександр Турчинов відмовився підписувати змінений текст закону.

Ця деталь є дуже важливою. Різниця полягає у тому, що керівник АТ-центру в ручному режимі та одноосібно міг визначати та змінювати райони з особливим статусом. А у первинному варіанті, який має бути реалізований, тільки постановою Верховної Ради можна визначити перелік населених пунктів з особливим порядком місцевого самоврядування.

Це означатиме, що цей закон не почне діяти, навіть коли його підпише і Голова Верховної Ради, і Президент, допоки парламент не визначить території з особливим статусом.

Влада "зливає" Донбас?

Багато йшлося про те, що цим законом легалізують владу сепаратистів на де-факто окупованих територіях. Вони отримають усю повноту влади у визначених районах. Таким чином, центральна влада в Києві, втративши фактичний контроль над цією територією, втратить ще юридичне підґрунтя.

Найважливішим аспектом, що проливає світло на цю гіпотезу, є п’ята стаття закону. В ній йдеться, що в окремих районах Донецької та Луганської областей місцеве самоврядування здійснюється відповідно до Конституції та законів України відповідними територіальними громадами безпосередньо та через органи місцевого самоврядування.

Іншими словами, якщо сепаратисти забажають отримати легітимну місцеву владу, то вони будуть змушені здійснювати це у рамках правового поля української держави. Себто, інших варіацій з визнанням правового статусу квазіутворень "ДНР", "ЛНР" чи "Новоросія" не йдеться. Хоча сепаратисти намагаються імітувати законодавчий процес і приймати власні псевдозакони.

У цьому є своя хитрість — посадити сепаратистів в українське законодавче поле. Справа в іншому: чи збираються бойовики взагалі виконувати підписаний ними мирний протокол у Мінську.

Чи будуть бойовики міліціонерами?

Дражливий аспект для багатьох людей, що їх найбільше обурив, це — нібито стаття прийнятого закону, яка дозволяє терористам формувати лави нової міліції на підконтрольних їм територіях.

Однак, насправді у статті № 9 йдеться про формування загонів народної міліції, що матиме повноваження виключно у сфері охорони громадського порядку. Координувати відповідні загони будуть сільські, селищні та міські голови населених пунктів. Тобто, фактично йдеться про формування муніципальної міліції, яка не матиме повноважень слідчих дій та карного розшуку

Як призначатимуться судді та прокурори у райони з особливим статусом?

Цей аспект найгірше прописаний у цьому законі. Закон не регламентує, процедуру призначення на керівні посади в ці органи. В законі зазначено, що в окремих районах Донецької та Луганської областей законами України запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів.

Отже, якщо переговорний процес матиме продовження, то низка законів навколо «особливого статусу» будуть прийматися додатковим пакетом, зокрема закон, що буде регламентувати процедуру призначення керівників прокуратури і судів.

Між рядками

Закон про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування має стати не лише компромісом у перемовинах із сепаратистами, але й запровадити в Україні перші райони, які функціонуватимуть на принципах децентралізації, що по суті є пілотним проектом реформи місцевого самоврядування.

Крім того, закон має сформувати понад 100 суб’єктів місцевого самоврядування. Кожне село, селище і місто в районі з особливим статусом буде окремим суб’єктом, що, ймовірно, може розпорошити сили сепаратистів.

Однак, президент пообіцяв, що обидва закони будуть запроваджені лише у випадку, якщо терористи підуть шляхом деескалації. Наразі мирні домовленості бойовиками постійно порушуються. Чи запрацюють «донбаські закони» побачимо у найближчі два тижні.

Дмитро Бобрицький, Телеканал новин «24»

 

Комментарии
Последние записи в блогах

Станом на перше квітня 2019 року на території області діє 13531 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з яких: 7273 ліцензії на алкоголь та 6258 - на тютюн, отриманих 5819 суб’єктами господарювання. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

У першому кварталі поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 21 млн. 178,7 тис. грн.. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 15 млн. 128,7 тис. грн. - від ліцензування роздрібної торгівлі.

В той же час, впродовж січня – березня 2019 року призупинено дію  657 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 593 ліцензії, з яких 18 - за порушення законодавства у частині продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв (7 ліцензій) та тютюнових виробів (11 ліцензій).

 

Подробнее

«Сьогодні головним принципом контрольно - перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», - зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник.

Так, протягом І кварталу 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 444 документальні перевірки юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 97,2 млн грн грошових зобов’язань, Це на 88 млн грн більше ніж у січні - березні минулого року.

Також, при зниженні у І кварталі поточного року кількості проведених фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО, у порівнянні з відповідним періодом минулого року (101 проти 112), до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,8 разів більше (236 тис.грн проти 128 тис.грн).

 

Подробнее

За оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано близько 377 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 23 тис. більше аналогічного періоду минулого року.

До сплати визначено податку на загальну суму понад 397 млн грн, що більше аналогічного періоду минулого року на 134 млн грн.

Про це повідомив начальник відділу адміністрування податку на нерухоме майно фізичних осіб, відмінне від земельної ділянки, Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Володимир Гуцуляк.

За його словами, найбільші суми нарахувань податку обліковуються по ГУ ДФС у Дніпропетровській – 56 млн грн, Київській – 52 млн грн, Львівській – 28 млн грн, Донецькій – 25 млн грн областях та м. Києві – 32 млн гривень.

Станом на 10 квітня  поточного року громадянами вже сплачено до місцевих бюджетів 107 млн грн. податку на нерухомість, що більше аналогічного періоду минулого року на 45 млн гривень.

«Нагадаю, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення», – зазначив Володимир Гуцуляк.

Посадовець також нагадав, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2018 рік за ставками, які були законодавчо визначені у цей період.

Так, податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

 

Подробнее

Протягом січня-березня 2019 року митницями ДФС виявлено 9,3 тис. порушень митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму 611 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року вартість предметів правопорушення збільшилася на 30,2%.

У  1,4 тис. справ про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 162,8 млн гривень. Середня вартість предметів правопорушення склала 117,5 тис. грн..

Найпоширенішими є випадки незаконного переміщення через митний кордон продовольчих товарів. За вказаний період за скоєння таких порушень було вилучено товарів на суму 102,2 млн гривень. Промислових товарів вилучено на суму 32,9 млн грн, транспортних засобів – на 11,3 млн грн., валюти – 16,7 млн грн.

Безпосередньо митницями ДФС розглянуто майже 8 тис. справ про порушення митних правил. Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 276,4 млн грн. До Держбюджету стягнуто 31,8 млн грн., що на 22,3% більше, ніж за січень-березень 2018 року.

На розгляд до суду митницями передано 1,6 тис. справ про порушення митних правил на суму 965,5 млн грн.

За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом прийнято рішення про накладення стягнень у вигляді штрафу на суму 127,3 млн грн, що у 2,7 раза більше аналогічного періоду торік, та конфіскації на суму 136,7 млн грн, що у 2,4 раза більше, ніж у січні-березні 2018 року.

Одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.

За результатами міжнародної взаємодії за 3 місяці 2019  року порушено понад 305 справ про порушення митних правил на суму 307,5 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату 16,1 млн грн обов’язкових митних платежів.

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Петр Порошенко
Владимир Зеленский