Частные фирмы за снос киосков получают от мэрии в 4 раза больше реальной цены, - СМИ

06.10.2016 17:08

Последние месяцы днепровские городские чиновники под бурные аплодисменты громады «чистят» город от временных торговых сооружений – киосков. Причем частные фирмы за снос киосков получают от мэрии в 4 раза больше реальной цены.

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой  buroua.com.

Активно демонтировать временные торговые сооружения стали в марте 2016 года. Сегодня городские чиновники путаются в цифрах: четко сказать, сколько именно конструкций ими  было снесено, они не могут.

Так, выступая недавно на пресс-конференции, начальник управления рекламы и торговли Днепровского горсовета Руслан Мороз сообщил, что с марта ежемесячно коммунальное предприятие «Управление по организации контроля в сфере благоустройства и размещения внешней рекламы» убирает порядка 100 киосков, общей площадью около 3 тысяч квадратных метров. Однако, вдогонку за выступлением через информагентство была разослана «бумажная» информация от Мороза (которую, якобы, забыли раздать на конференции), из которой следует, что с марта по октябрь 2016 года было демонтировано всего 287 киосков общей площадью 7425 квадратных метров.

Так сколько снесли киосков за 7 месяцев? 700? Или 287? Ответить на этот вопрос практически невозможно. Дело в том, что ранее киоски сносили согласно решению исполкома, сегодня – по распоряжению Департамента торговли. Распоряжения на официальном сайте мэрии не публикуют, Закон не обязывает. Стало быть, и контроля над бумагами со стороны общественности и СМИ как такового нет и быть не может. Мало того: раньше сносом киосков занималось КП «Транспортная инфраструктура», привлекая к этой работе силы коммунальщиков — манипулятор и стропальщиков КП «Днепропетровский горэлектротранспорт». Деньги в таком случае оставались, образно говоря, дома, в городском хозяйстве, всего лишь кочуя между коммунальными предприятиями. Сегодня же деньги, как оказалось, идут частникам, причем в колоссальных, явно завышенных размерах.

Так, изучив порядка двадцати квитанций «за услуги», предоставленных нам разными владельцами демонтированных киосков, и пообщавшись непосредственно с самими владельцами, мы выяснили следующее.

В общую стоимость сноса киоска входят услуги непосредственно по демонтажу конструкции, услуги по демонтажу элементов обустройства киосков и компенсация затрат на хранение киоска на муниципальной штрафплощадке.

foto_1

Все это в идеале оплачивают сами владельцы, забирая впоследствии свой киоск со штрафплощадки. Но по факту, владельцы киосков забирают лишь половину от общего количества конструкций. Оставшаяся половина, получается, демонтируется исключительно за деньги профильного КП.

Именно КП, согласно своему Уставу, обязано выступать организатором сноса киосков. Своими силами будут коммунальщики демонтировать конструкции или привлекать подрядчиков/помощников, это вопрос их хозяйственной деятельности. Общественность в этом вопросе может интересовать лишь один нюанс – не наносит ли это хозяйствование финансовый ущерб городу. Как выясняется, наносит…

Давайте разбираться. Так, демонтаж одного квадратного метра конструкции стоит, согласно данным квитанций, 470 гривен. Значит демонтаж типового киоска площадью в 21 кв.м. (плюс цена обрезки проводов и компенсация за хранение) в общей сложности стоит 13 065 гривен. Много это или мало? Всё познается в сравнении.

Год назад стоимость демонтажа киоска в Днепре была… в 4 раза меньше.

Когда сносом киосков в городе занималось КП «Транспортная инфраструктура», снести киоск площадью 21 кв.м. стоило не 13 с лишним тысяч, как сейчас, а 3,5 тысячи гривен! Тогда стоимость по каждому конкретному объекту высчитывали исходя из затраченного на демонтаж времени. Исходя из полученной в КП «Транспортная инфраструктура» и подкрепленной квитанциями информации, и переведя расчеты на «модные» сегодня квадратные метры, получаем, что демонтаж одного квадратного метра ранее обходился КП от 80 до 252 гривен. Откуда же взялись нынешние 470 гривен, если учитывать, что последний год доллар вел себя относительно спокойно, цены на ГСМ не росли, минимальная заработная плата не увеличивалась?

Цены выросли аккурат после отстранения от сноса КП «Транспортная инфраструктура», переходе демонтажа де-юре из решений исполкома в плоскость распоряжений департамента, и привлечения не коммунальных, а частных структур непосредственно к работам по сносу.

К нам в руки попала бумага от 8 сентября 2016 года, написанная в КП «Управление по организации контроля в сфере благоустройства и размещения внешней рекламы» для некого Пличко П.В. – директора ООО «Промышленная компания «Сервис Продакт».

foto_7

Из текста бумаги следует, что киоски в Днепре сносит именно это ООО. Сносит на основании договора, заключенного с КП в мае 2016 года. При этом, как свидетельствуют данные Вестника госзакупок, тендер фирма не выигрывала. Почему не было торгов, ведь сумма договора достаточно большая? В КП отвечают: так удобнее.

- Получили предложение от киевской компании, которая согласилась выставить единую стоимость на демонтаж – 470 гривен за метр. В этой ситуации город экономит, не несет никаких рисков, нас не волнует простой техники и прочее, — сообщил нам директор коммунального предприятия Александр Каховский. —  Раньше отдельно оплачивали все услуги. Когда мы подсчитали всю эту математику, то поняли: то, что на первый взгляд выглядит копейками, на самом деле стоит дорого. А мы от этой практики отошли.

Мы выяснили, что по факту киоски в Днепре сносит отнюдь не киевская фирма, а… днепровский же ФЛП Лурье. Автор позвонила Дмитрию Лурье, представившись не журналистом, а предпринимателем, которому нужно демонтировать и перевезти с ул. Белостоцкого на пр. Ильича аналогичную киоску конструкцию гаража. Если исходить из расценок КП и киевской фирмы-подрядчика, то демонтаж и перевоз 14-метрового по площади сооружения обошлось бы нам в 6 580 гривен. А как оценил свою работу её непосредственный исполнитель?

-2 600, — не задумываясь, ответил нам Лурье. – Вам квитанцию присылать?

Конечно, присылать. Вот и квитанция, подтверждающая, что квадратный метр у фактически выполняющего работы по демонтажу и перевозке киосков в Днепре Лурье стоит отнюдь не 470 гривен за метр, которые платит за эту работу коммунальное предприятие. Работа эта стоит, мягко скажем, дешевле.

foto_2

Откуда взялся в работах по сносу киосков ФЛП Лурье, в профильном КП нам не ответили. И ушли от прямого ответа на вопрос, не выгоднее ли коммунальному предприятию напрямую заключать договор с исполнителем услуг, а не с посредником. Для чего нужен посредник?

-Мировая экономика говорит о том, что аутсорсинг выгоднее, чем прямое участие, — заявил нам Александр Каховский. – Данные работы несут много рисков. У нас некоторые сносы затягиваются на целый день. Представьте, если бы мы наняли манипулятор, то  демонтаж обошелся бы более чем в 7 тысяч гривен. Так что нет, не выгоднее КП договоры заключать напрямую, — поразил нас своей логикой Каховский.

В чем выгода? Ведь схема работы сегодня такова: КП предоставляет список киосков на демонтаж частнику, тот их демонтирует, и КП переводит ему деньги за выполненные работы. Если владелец киоска хочет вернуть свою конструкцию, ему в КП выдают квитанцию из расчета 470 гривен за квадратный метр плюс обрезка проводов и хранение, предприниматель платит деньги на счета КП, и забирает свой киоск. Если за киоском не приходят, то за снос платит по факту КП. А, как мы указывали выше, забирают всего половину от общего количества.

- Мы не тратим деньги бюджета! Убытки покрываем исключительно за свой счет, за деньги, полученные коммунальным предприятием от ведения хозяйственной деятельности, — говорит Каховский, добавив, что его предшественники на эти цели тратили как раз деньги бюджета.

Но, во-первых, схема, по которой работало КП «Транспортная инфраструктура» в части источников финансирования вообще ни чем не отличалась от нынешней – финансировало работу КП. А, во-вторых, деньги коммунального предприятия «частными» назвать нельзя, они в соответствии с действующим законодательством приравнены к бюджетным.

Когда-то деятельность выписывающего штрафы «за нарушение благоустройства» КП вызывала массу недовольства со стороны общественности. Горожане не понимали, куда уходят средства, которые КП добывало буквально из воздуха, только из штрафов. Скандалы приутихли только после клятвенного заверения чиновников о том, что получаемая коммунальным предприятием прибыль будет расходоваться исключительно на благоустройство города, и на заработную плату персонала КП, разумеется. Но прибыль эта, как видим, сегодня идет совсем на другие цели – она отдается частному киевскому подрядчику, да еще и по завышенным ставкам стоимости услуги.

ООО «Промышленная компания «Сервис Продакт» было создано в июне 2015 года в Киеве. Его учредитель Денис Чернецкий проживает в селе Драбовка в Черкасской области, а руководитель Павел Пличко – в Днепропетровской.

Помимо «Сервис Продакт» Пличко является руководителем и единоличным учредителем ряда других киевских фирм – ООО «Трансойлсфера», ООО «Добробуд-трейд», ООО «Энергокомплект», ООО «Универсал Юрсервис».

«Добробут-Трейд», согласно данным Единого реестра судебных решений, фигурирует в уголовном производствепо факту уклонения от уплаты налогов предприятием «Первый мясной дом «Полесье», расследование в рамках которого осуществляет Киево-Святошинская налоговая.  А «Энергокомплект» — в расследовании аналогичных фактов, но уже проводимом Соломянской налоговой.

Утверждать, что киевское ООО является обычной прокладкой, через которое могут обналичиваться коммунальные средства, мы не станем. Предположение такое есть, но подтвердить его документально мы пока не можем. Но факт четырехкратного подорожания всего за полгода одной и той же услуги, заказываемой КП днепровского горсовета, документально закреплен и хорошо виден.

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень       п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року           № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, для отримання фізичною особою права на податкову знижку у разі надання нею пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платнику ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

 

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п. 524.

Відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до   п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову деклараціюз плати за землю, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплатити плату за землю за відповідні місяці.

Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) доводить до відома платників, що на період дії карантину та в умовах введення на Дніпропетровщині надзвичайної ситуації обслуговування платників у ЦОПах з 23.03.2020 здійснюється у режимі онлайн та за попереднім записом за телефонами виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.

Звертаємо увагу, що на цей час зупиняється перебіг строків звернень за отриманням адміністративних та інших послуг і строків надання цих послуг. Після припинення надзвичайної ситуації та карантину перебіг цих строків буде продовжено з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Закликаємо платників: користуйтеся дистанційними формами комунікації, не відвідуйте податкові органи та максимально використовуйте електронні сервіси ДПС, що розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України:

- електронний кабінетhttps://cabinet.tax.gov.ua/ ;

- електронна звітністьhttps://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/ .

Вхід до Електронного кабінету здійснюється також через офіційний вебпортал ДПС України.

Скориставшись Електронним кабінетом, ви зможете сплатити визначені податкові зобов’язання, подати звітність або отримати інформацію не відвідуючи податкові ограни.

Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Якщо у вас відсутній електронний цифровий підпис, звертаємо увагу, на можливість отримання його онлайн, зокрема через Приват24.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/ .

Користуючись субсайтом ГУ ДПС «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (далі – субсайт), платники мають можливість отримати необхідну інформацію.

Проконсультуватись з фахівцями податкової служби платники можуть за допомогою Інтернету, надіславши повідомлення на офіційні скриньки ГУ ДПС, та за номерами телефонів, а саме:

- перелік контактної інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розміщений за посиланнямhttps://dp.tax.gov.ua/kontakti/ або на субсайті у рубриці «Контакти»;

- контактні дані управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (поштова адреса, контакти, електронна адреса, зокрема для подання запиту на публічну інформацію та письмових звернень громадянами) розміщені за посиланнямhttps://dp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/teritorialni-organi/.

 

Звертаємо увагу на наступні електронні адреси поштових скриньок:

► електронна адреса для направлення листів:dp.official@tax.gov.ua ;

► електронна адреса для направлення запитів на публічну інформацію:dn.publik436@tax.gov.ua ;

► електронна адреса, за якою громадянин може викласти своє звернення:dp.zvern436@tax.gov.ua ;

► електронна адреса для представників засобів масової інформації:dp.presa@tax.gov.ua .

 

Ми надаємо послуги виключно дистанційними комунікаційними засобами у зв’язку із запровадженням у регіоні надзвичайної ситуації та введенням карантину.

Сподіваємось на ваше розуміння.

Дотримуючись правил безпеки у непростій ситуації, ви максимально себе захищаєте!

Податківці Дніпропетровщини бажають усім міцного здоров’я!

 

Подробнее

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Перевага подання звітності в електронному вигляді».

На питання платників відповіла начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Питання 1. Які переваги подання податкової звітності в електронному вигляді?

Відповідь:Подання податкової звітності в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків, так і для податкової служби, зокрема платники податків отримують:

-економію робочого часу;

-немає необхідності відвідувати податкову інспекцію;

-економію власних коштів на придбання звітних документів;

-оперативне оновлення версій документів звітності;

-гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок;

-звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання;

-підтвердження доставки звітності (податковий орган надсилає квитанції про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв’язку);

- конфіденційність інформації;

- суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку;

-можливість проведення звірки щодо платежів та відстеження наявності податкового боргу в електронному вигляді.

Питання 2. Яким чином платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу?

Відповідь:Для набрання статусу суб’єкта електронного документообігу та користування сервісами електронного кабінету, платнику податків необхідно:

-отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах;

-зареєструватися користувачем електронного кабінету, розміщеного на сайті ДПС України, за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису;

- надіслати засобами електронного зв’язку Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів;

- після отримання підтвердження про приєднання до системи електронного документообігу – платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу та має можливість користуватися сервісами електронного кабінету.

Питання 3. Які умови та режим роботи сервісу «Електронний кабінет»?

Відповідь: Хочу звернути увагу на функціонування сервісу «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua/), яким можливо скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт-пристроїв, сервіс працює безкоштовно.

Питання 4. Що є підтвердженням про прийняття або відмову у прийнятті електронного документу?

Відповідь: Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача електронного документа та автора квитанції).

 

 

Подробнее
Голосование
Поддерживаете ли Вы политику Президента Зеленского?
Да
Нет
Не знаю