Борис Брагинский: «Трагедии в ситуации с «Лицами» не вижу»

03.02.2015 13:54

«Еще раз по поводу скандала вокруг «Лиц» и главреда Алены Гарагуц. Почему не помогаю проигравшей суд газете, а с плохо скрываемым злорадством наблюдаю за процессом ее увядания.

Алену знаю со второй половины1990-х. Тесное сотрудничество с ней началось осенью 2004-го в ходе пиар-кампании против тогдашнего губернатора Яцубы. 
Алена компромат публиковала охотно, но – за деньги. При этом требовала гарантий, чтобы в случае судебного иска ее обеспечили бесплатным адвокатом. Такие гарантии ей были даны, но не пригодились – компромат был юридически выверен. После ухода Яцубы сотрудничество с Гарагуц несколько раз возобновлялось. Опять-таки, на платной основе. Потом сошло на нет. Без взаимных претензий», - пишет на своей странице в фейсбук известный днепропетровский журналист, советник губернатора Борис Брагинский. 

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ».

«Сергей Довлатов говорил, что честный журналист продается один раз в жизни. Ему же принадлежит афоризм: «Порядочный человек тот, кто делает гадости без удовольствия». До определенной поры Гарагуц этот рубеж не переступала, но потом вошла во вкус. Брала деньги у заказчика, потом у его оппонента. Это называлось обеспечить баланс мнений. 
Применялась и такая технология: в адрес какого-нибудь «богатенького буратины» фабриковалось обвинение от имени «общественности». А затем «обвиняемому» предлагали опубликовать статью-опровержение от его имени - на платной, естественно, основе. Насколько мне известно, многие на этот удочку попались. 
Многие, но не все. АТБ – тому пример. В одном из материалов, ставших предметом иска, автор (некая общественница) прямым текстом называет торговую сеть «организованной преступной группировкой». Без мало-мальски серьезных оснований, чисто на эмоциях. Будь Гарагуц потоньше, могла бы грамотно отредактировать статью, чтобы не доводить дела до суда. Например, так: «Мне кажется, что АТБ -…» Далее по тексту. За «кажется» не судят. Или уж если лопухнулась, опубликовать опровержение, извиниться, наконец. Законы у нас в отношении прессы мягкие, суд в большинстве случаев на стороне журналистов. Но Алена – девушка упорная. Видимо, решила, что если не пойти на принцип, в следующий раз ее не примут всерьез, и раскрутить жертву на бабки не получится. При такой стратегии рано или поздно должен был случиться срыв. И он случился», - добавляет Брагинский.

По мнению журналиста, газета «Лица» имеет несколько вариантов решения проблемы со своим печатным изданием. 

«Трагедии в ситуации с «Лицами» не вижу. В Интернете, куда ушло большинство бывших печатных изданий, можно существовать с минимальными затратами, продолжая оказывать влияние на умы. Ну, а если поклонникам газеты невтерпеж, пусть скинутся, например, по 10 грн с носа. Наберется таких поклонников10 тысяч – можно с лихвой погасить материальный ущерб истцу. Есть еще один выход – найти инвестора с условием сохранения коллектива редакции, в т.ч. главреда. Так, например, поступил один мой коллега. Да, он теперь не хозяин издания, но никто не уволен, и газета по-прежнему выходит. 
Знаю, о чем пишу. Семь лет проработал главредом, прошел через восемь судов. Ни один не проиграл. Суммы исков были от 2,5 тыс до миллиона гривен с хвостиком. Что важно: ни один из упомянутых судов не касался заказных публикаций. Поверьте, судья тоже человек, он интуитивно понимает, когда журналист ищет истину, а когда деньжат по легкому пытается срубить. Те же публикации, за которые газета брала деньги, и оформлялись соответствующим образом: специальная пометка или рубрика, официальный договор с заказчиком, отдельным пунктом предусматривающий юридическую ответственность последнего за изложенные факты, деньги – только по перечислению. Если эти правила игнорировать, редакция попадает в зону риска. Можно зашибить кучу деньжищ, а можно крепко влипнуть. Гарагуц в свое время сделала свой выбор, который ей, заметьте, никто не навязывал», - заключил Борис Брагинский.

Читайте также: До громадської ради при ОДА не пускають організації, що утворилися після Майдану

Комментарии
Последние записи в блогах

Станом на 1 травня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,2 тис. справ різних категорій на загальну суму 11,4 млрд гривень.

З розглянутих судами у січні - квітні поточного року 323 справ на суму 314,8 млн грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 201 справу на суму 267,1 млн грн, що складає 62,2 % від загальної суми розглянутих судами справ.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4727 таких справ на суму 9,0 млрд гривень. З них судами розглянуто 196 справ на суму 113,0 млн грн, з яких на користь органів ДФС вирішено 122 справи на суму 65,2 млн гривень.

 

Подробнее

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури області припинили роботу міжрегіонального конвертаційного центру, через який було проконвертовано понад 1 млрд грн.

У рамках розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України було встановлено групу осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки, підприємствам державної та комунальної форми власності Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Зокрема, встановлено, що учасниками злочинної групи здійснено реєстрацію та придбання низки підконтрольних підприємств, на рахунки яких «клієнти» «конверту» перераховували грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги).

Отриману такими шляхами готівку фігуранти передавали замовникам незаконних послуг, за винятком «винагороди» у розмірі 10-13% від суми конвертації.

Таким чином протягом 2018-2019 років через рахунки компаній, які входили до складу конвертцентру, було проконвертовано понад 1 млрд. грн.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених в офісних приміщеннях, за місцями проживання фігурантів та їх транспортних засобах з незаконного обігу вилучено 567 тис. гривень готівкою, 53 печатки, 2 електронних ключа, 13 одиниць комп’ютерної техніки, 30 мобільних телефонів, 31 банківську картку, 15 електронних носіїв інформації, фінансово-бухгалтерську документацію, чорнові записи та травматичний пістолет 9 мм марки „SHMEISSER PSH 790” без дозвільних документів та 13 набоїв до нього.

Окрім того, накладено арешт на 3,4 млн грн ліміту суми ПДВ на рахунках компаній-фігурантів в СЕА ПДВ.

Слідство триває.

 

Подробнее

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – квітень 2019 року склали 9 млрд 437,7 млн грн, що на 2 млрд 145 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 5 млрд 223,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 18,5 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року майже 1 млрд 601,1 млн грн,  що на 402,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж чотирьох місяців 2019 року спрощенці області сплатили 923,8 млн грн, що на 171,6 млн грн більше рівня 2018 року.

Подробнее

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з початку 2019 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 5 млрд 24,8 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 887,1 млн грн або на 21,0 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Протягом квітня 2019 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 381,3 млн грн, що на 235,3 млн грн більше квітня 2018 року.

 «Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями - порушниками, фахівці ДФС  вважають, що норми закону у сфері оплати праці мають  винятковий пріоритет. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», - зазначила Оксана Томчук.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет