Банковский эксперт раскритиковал «нападение» на «Сбербанк России» в Днепре

16.03.2017 15:24

Президент ассоциации Днепровский банковский союз Владимир Косюга рассказал, чем чревато нападение на «Сбербанк» и объяснил, почему, кроме негативного сигнала инвесторам, «махновщина» не принесет ничего положительного в украинскую экономику и банковскую сферу.

Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой на zabeba.li.

«В любом цивилизованном мире нападение на банк, как вчера в Днепре, расценивается как хулиганство. Это уголовное преступление. Потому что в любом виде ограничение передвижения граждан и лишение их свободы передвижения вне зависимости от их места работы и политических убеждений является уголовно наказуемым деянием. Парадоксально, что на подобные действия была такая вялая реакция правоохранительных органов. Скорее всего, из этого следует делать какие-то выводы.

Для того чтобы дать оценку происходящему в банковской сфере, надо определиться с дефинициями. Сейчас популярным является оборот «российские банки». И мы боремся с российскими банками. Но все банки, зарегистрированные в Украине – это банки украинские. Он может называться хоть «Владимир Владимирович Путин-банк», но он является украинским банком, зарегистрированным по украинскому законодательству. Вопрос может обсуждаться только о наличии капитала.

Вот здесь вопрос неоднозначный, потому что происхождение капитала – достаточно виртуальное понятие. Капитал российский присутствует сегодня во многих отраслях экономики, включая промышленность, масс-медиа, мобильную связь. Два крупнейших оператора на рынке мобильной связи имеют большую долю российского капитала. При этом они не являются российскими мобильными операторами. И их никто не замуровывает.

Такое давление на рынок путем физического воздействия на банковские учреждения – это попытка расшатать ситуацию, которая в последнее время стала похожа на стабильную. Кому-то это не нравится, и это выльется в процессы, способствующие ослаблению банковской валюты и в ужесточение мер по работе с финансовыми инструментами.

Когда мы говорим о банках как финансовых инструментах – это не банкоматы, и не конкретные отделения, и не люди, которые там работают. Это корсчет на котором аккумулируются деньги, и 95% банковских операций не связаны с отделениями. Поэтому блокирование 1-2 банковских отделений, и даже половины, к сбоям в работе банка не приведет. Но имиджевые риски и создание негативного поля создаст отток вкладчиков и снятие средств с депозитов. И одномоментно это может повлиять на платежное состояние банка. Если бы это был небольшой банк, на этом его существование могло бы прекратиться.

Но вообще банки с иностранным капиталом в Украине более устойчивы, потому что за последние три года они сильно нарастили свои мускулы, и подобные действия сильно не подорвут их экономическую составляющую. Но обратная реакция все равно произошла. Мы знаем, что в Сбербанке ограничили до 30 тыс. грн снятие наличности в банкомате. Мы тоже это все проходили, банк пытается противостоять мгновенному оттоку и суметь преодолеть этот кризис. Я не удивлюсь, если Сбербанк обратится к НБУ для рефинансирования. В законе о НБУ это предусмотрено. Сбербанк добросовестно платил все страховые платежи, взносы во все фонды, и оснований у Нацбанка отказать ему будет очень мало.

Что касается постановления СНБО по вопросу работы банков с российским капиталом. Озвучили пять банков с российским капиталом, которым ограничили операции с материнскими структурами. Они не могут выводить капитал в сторону российских структур, не могут возвращать синдицированное кредитование со стороны материнских структур и не могут выплачивать прибыль и дивиденды.

Больше это похоже на ситуацию – каков вопрос-таков ответ. Сказали применить санкции – вот вам санкции. Юридического права потребовать отзыва лицензии у этих банков сегодня в Украине нет. Это скорее требование к правительству о том, что если вам не нравится нахождение российского капитала на территории Украины, примите закон, запретите. Но тогда он должен касаться не только банковской системы, а всех отраслей экономики. Интересно, до чего мы тогда доработаемся. Как это вяжется с предложением к инвесторам приходить в Украину? С одной стороны, мы приглашаем инвесторов приходить и поднимать нам экономику, с другой стороны, мы указываем на дверь капиталам, которые уже присутствуют.

Банки не пытаются выводить капиталы из Украины. Наоборот, если мы возьмем суммы, которые заходили в эти банки капиталом в течение трех лет, то суммы исчисляются десятками миллиардов гривень.

Основной постулат о том, что банки с российским капиталом зарабатывают на украинцах и отправляют деньги на финансирование ОРДЛО, не выдерживает критики. Наравне с дуругими банками они тоже за 3 года понесли колоссальные убытки, измеряемые огромными суммами. И как раз в связи с этими убытками они вынуждены были докапитализироваться и увеличить ресурс.

В этих банках —  деньги украинских граждан и предприятий, эти банки кредитуют украинский бизнес, выплачивают налоги, зарплаты, в 5 банках, которые попали под санкции, работают 15 тысяч наших граждан. И куда мы и будем трудоустраивать, если принять решение о запрете таких банков?

Посыл, что эти банки будут закрыты, не выдерживает критики – для этого нет  юридического основания. Но эти события могут повлиять на  нацвалюту.  Когда люди поймут, что банки не защищены, люди будут снимать деньги, конвертировать их в валюту и таким образом давление на гривню с этой точки зрения возможно.

Пока главный негатив – имиджевые риски и два разрушенных отделения банков, которые придется ремонтировать и отмывать от краски. На самом деле это некий спектакль, начался по сценарию и закончился по команде – его смысл — негатив направленный против конкретных должностных лиц Нацбанка.

Просьба не применять вещи, которые ничего не несут толкового. А то, что было — это прекрасная картинка для Раша-тудей и для Евроньюс и для Лайф, которые это все показали в очень негативном формате для Украины. И когда приезжают иностранцы, они говорят: да у вас тут дурдом творится. Какие могут быть инвестиции. Если вы святая святых, финансовую систему, не можете защитить от махновщины. Нельзя поощрять, мол, задушим «кацапские» банки и появятся  деньги. Не появятся деньги. Деньги в банковской системе не имеют вкуса и запаха. Говорить о том, что это деньги, которые направляются на финансирование терроризма, нельзя. Наоборот, деньги, которые были направлены из России на докапитализацию банков, были взяты из бюджета России, то есть они не пошли на финансирование терроризма.  Так что, пытались сделать одно, а сделали другое».

Комментарии
Последние записи в блогах

Наявний у 2019 році в окремих місцевих бюджетах дефіцит освітньої субвенції пов’язаний не тільки з озвученими Мінфіном причинами (наявність неоптимальної та неефективної мережі шкіл і низька наповнюваність класів у ЗОШ), а й з рядом об’єктивних факторів, які відомі профільним міністерствам.

Подробнее

Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2019 року в порівнянні з 4 місяцями 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 16,45 %. Було оформлено 60 908 шт. МД (серед яких: 25 102 експортних МД та 29 427 імпортних) проти 52 306 шт. МД за 4 місяці 2018 року (серед яких: 24 607 експортних МД та 22 754 імпортних

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що      ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та надхоженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

Так, у разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Повернення коштів (відповідно до п. 5 Порядку) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/378247.html

Подробнее

Західно-Донбаське Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

 ● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет