15 грудня, Верховна Рада схвалила за основу і в цілому законопроєкт №4470 для розблокування роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. «За» проголосували 300 нардепів.
Закон відновлює повноваження НАЗК, у тому числі стосовно суддів та суддів КСУ.
Документ вносить зміни до ЗУ «Про запобігання корупції», якими забезпечується повноцінне функціонування НАЗК, відомство наділяють необхідними повноваженнями й правами.
Закон прописує порядок реагування агентства на виявлення порушень відповідного закону, виявлення ознак корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень. Встановлюються особливості такого реагування у разі вчинення даних дій суддями або суддями КСУ.
У законі передбачено відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також вводиться правове регулювання особливостей врегулювання конфлікту інтересів, прописаний порядок контролю, повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування; а також порядок здійснення деяких додаткових заходів фінконтролю.
Нагадаємо, через скандальні рішень КСУ президент України Володимир Зеленський звернувся за консультацією до Венеціанської комісії. 9 грудня Венеціанська комісія опублікувала свій висновок.
Венеціанська комісія рекомендувала відновити скасовану Конституційним судом України статтю, яка передбачала покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірне декларування.
У своєму рішенні комісія визнає, що рішення Конституційного суду України “не має чіткої аргументації та твердої основи в міжнародному праві і, можливо, було заплямовано серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів. Це варто жалю не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому”, – йдеться в рішенні.
Раніше Верховна рада повернула відповідальність за брехню в деклараціях, яку скасував КСУ.
КСУ вже визнав неконституційною відповідальність за недостовірне декларування. Поки президент і народні депутати думають, як вирішити цю кризу, Вищий антикорупційний суд змушений закривати справи, які раніше були порушені за тепер уже скасованою статтею. На інфографіці «Слово і діло» – провадження, фігуранти яких уникнули відповідальності за брехню в декларації.
Нагадаємо, що у серпні 2020 року до Конституційного суду було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Відповідне рішення від 27 жовтня оприлюднене на сайті суду.
Також суд визнав неконституційною низку положень закону про запобігання корупції. Зокрема, КСУ скасував два повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції:
- здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
- здійснення контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
Крім того, Конституційний суд скасував право НАЗК складати протоколи про адміністративні порушення.
Також неконституційними визнана низка статей закону про запобігання корупції, зокрема:
- стаття 48 (контроль та перевірка декларацій);
- стаття 49 (встановлення своєчасності подання декларацій);
- стаття 50 (повна перевірка декларацій);
- стаття 51 (моніторинг способу життя суб’єктів декларування);
- стаття 65 (відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення), – проінформувало radiosvoboda.
