Ігри в люстрацію. Хто за кулісами?

27.08.2014 10:36

Люстрація досі залишається серед невиконаних вимог Майдану. Ухваливши у першому читанні законопроект №4359а «Про очищення влади» Верховна Рада зробила перший крок на шляху до люстрації. Вже на наступному пленарному засіданні депутати голосуватимуть за цей закон в цілому. Чи підтримають законопроект народні обранці у другому читанні – питання відкрите. Воно залишається предметом домовленостей і компромісів. Але чи стане можливе прийняття цього закону відправною точкою створення нової української політичної еліти – питання риторичне.

В програмі діяльності уряду Арсенія Яценюка, оприлюдненій ще 27 лютого, закон про люстрацію зазначений першим у розділі «Законодавчі акти, необхідні для реалізації програми». Однак з того часу уряд майже нічого не зробив у напрямку реального очищення органів державної влади від чиновників режиму Януковича, фактично проваливши даний напрям реформування політичної системи. Багато кадрових призначень перших тижнів і місяців повноважень нової влади викликали відвертий подив у широкої громадськості, а деякі представники попередньої влади досі залишаються на своїх посадах. Наприклад, одіозний регіонал Сергій Ківалов представляє Україну у Венеціанській комісії. Натомість створений за рішенням ВО «Майдан» Люстраційний комітет так і не набув офіційного статусу. Тож не дивно що запит громадськості на очищення влади приречений долати шалений тиск владних еліт.

Події Євромайдану засвідчили, що перезавантаження потребують усі гілки державної влади. В рамках перевірки судової системи був прийнятий закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Ним передбачено, що Тимчасова спеціальна комісія після перевірки судді, підозрюваного у прийнятті політично вмотивованих рішень, приймає висновок, який є обов'язковим для розгляду Вищою радою юстиції. Остання – єдиний орган, що, відповідно до Конституції, уповноважений притягнути суддю до відповідальності у випадку порушення ним присяги. Згідно із законом про відновлення довіри до судової влади, повноваження майже всіх членів ВРЮ припиняються. Але процес обрання нових членів цього органу, що може здійснити люстрацію суддівського корпусу, виявився заблокованим самими судами, вочевидь не без волі на те вищого керівництва держави.

Конституційний склад ВРЮ становить 20 членів, яких за квотним принципом обирають Верховна Рада, Президент, з'їзд суддів, з'їзд адвокатів, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ (по три члени) та всеукраїнська конференція працівників прокуратури (два члени). За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Сьогодні не викликають питань повноваження лише чотирьох членів ВРЮ: двох призначених конференцією працівників прокуратури (Василь Головатий і Олег Махніцький), Міністра юстиції Павла Петренка та Голови Верховного Суду Ярослава Романюка. Щодо результатів обрання членів ВРЮ від з'їзду адвокатів та з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів були ініційовані судові процеси, внаслідок чого результати з’їздів за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва були скасовані. Нещодавно Київський апеляційний адміністративний суд переніс апеляцію адвокатів на 16 вересня, а науковці взагалі вирішили не оскаржувати скасування повноважень своїх представників. Водночас, ВР досі не спромоглася заповнити свою квоту, а позачерговий ХІІ з'їзд суддів України так і не зміг затвердити своїх представників. Окрім цього, Конституційний суд розглядає позов 47 народних депутатів, які оскаржують призначення в.о. Президента Турчиновим ще трьох членів ВРЮ.

Вся ця епопея з оновленням складу ВРЮ може свідчити з одного боку про пасивний спротив самої судової системи, з іншого про бажання адміністративної вертикалі зберегти контроль над судовою системою. На роль Адміністрації Президента вказує і той факт, що присягу члена ВРЮ не склав близький до Петра Порошенка генпрокурор Віталій Ярема, посада якого передбачає входження до складу цього органу. Наслідком небажання оновити судову владу є не тільки те що судді, які виносили рішення про арешт активістів Євромайдану, зберегли свої посади, але й перспектива провалу всієї судової реформи.

Іншим магістральним напрямком люстрації має стати також силовий блок, особливо Генпрокуратура, МВС та СБУ. В законопроекті №4359а лакмусовим папірцем для працівників цих правоохоронних органів має стати їхня діяльність у період масових акцій протесту, починаючи з 21 листопада 2013 року. Якщо діяльність прокурорів, так само як і суддів, можна легко перевірити провівши службове розслідування, то, як показує історія зі снайперами на Майдані, встановити причетність рядових міліціонерів до розстрілів протестувальників практично неможливо. Щодо колишніх беркутівців, то війна на Донбасі і анексія Криму розставила всі крапки над «і». Багато хто з них опинився в лавах ворога, а ті, що залишилися вірними українській державі, зараз ризикують своїм життям в зоні АТО.

Примітно, що хоча законопроектом «Про очищення влади» не передбачено люстрацію генералітету ЗСУ, чистки в рядах вищого керівництва армії вимагатимуть звичайні солдати, які повернуться зі сходу країни. В даному випадку виникає питання чому, приміром, Олександр Шутов, зять екс-міністра оборони Павла Лєбєдєва, повернувся на посаду начальника Головного управління оперативного планування Генштабу ЗСУ після розслідування його причетності до збиття українського транспортника Іл-76, коли загинуло 49 наших військових.

Наведені приклади є свідченням того, що справжню люстрацію неможливо здійснити в умовах тієї системи влади, котра залишилась в Україні незважаючи на падіння режиму Януковича. До того часу, поки судова гілка влади і вся система правоохоронних органів в Україні перебуватимуть під тиском «зверху», будь-які спроби їхнього оновлення приречені на провал.

Відтак, без зміни системи влади годі сподіватись на позитивний ефект від спроб люстрації. Ключовим елементом цієї системи є її тотальне підпорядкування інтересам фінансово-промислових груп, іншими словами олігархату. Тому в Україні, як парламентсько-президентській республіці, перезавантаження держави не може відбутись без очищення парламенту, який залишається інструментом в руках представників великого капіталу.

У стінах самого парламенту та в експертному середовищі, люстрацію депутатського корпусу прийнято пов’язувати з проведенням виборів. Жваві дискусії щодо майбутньої виборчої системи, яка мала б найефективніше «люструвати» ВР, можна звести до одного знаменника – жодна виборча система не принесе бажаного результату. Серед головних причин можна виділити такі:

- традиційна недовіра українського виборця до нового незнайомого кандидата (принцип «поганий, але свій»);

- низький кадровий потенціал українського політикуму (яскравим прикладом є вибори до Київради, на яких до столичного парламенту потрапило чимало людей Черновецького);

- контроль олігархів над ЗМІ дозволяє без зайвих проблем «пропихувати» потрібні політичні проекти чи окремих кандидатів;

- висока вартість виборчої кампанії змушує партії набирати до списку не перспективну та ідейну молодь, яка бажає змін, а грошові мішки, єдина мета яких – зберегти можливість збагачуватись і далі.

Незалежно від того, буде ухвалено закон про відкриті списки, чи залишиться мажоритарна складова – старі обличчя знайдуть можливість потрапити в новий парламент, а нові не принесуть із собою змін. За списками партій-фантомів, таких як президентська Солідарність чи Радикальна партія Олега Ляшка, скориставшись брендом партійного лідера, до ВР зможуть пройти колишні корупціонери.

Отож, жоден із можливих варіантів виборчої системи за наявних умов не стане соціальним ліфтом в парламент. Вихід полягає в прозорому фінансуванні політичних партій (а деяких взагалі за рахунок самих виборців), обмеженні фінансових витрат на політичну рекламу, зниження прохідного бар’єру для партій, повернення до практики політичних блоків (з бар’єром на рівні 7%). Такі заходи можуть ефективно доповнити процес очищення парламенту, а разом з тим і решти органів державної влади.

Усунути деякі недоліки виборчої системи і поставити хрест на парламентських перспективах тих політсил, які служили опорою попереднього режиму в парламенті, міг би люстраційний закон. Але й для самих представників влади в законопроекті «Про очищення влади» містяться неприємні сюрпризи. Так, законопроект передбачає люстрацію для тих, хто перебував на керівних посадах в ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМУ або їхніх обласних комітетах. А це означає, що під дію закону потрапляють такі акули вітчизняної політики як голова ВР Олександр Турчинов, Сергій Тігіпко, Олександр Єфремов, Андрій Сенченко та чимало інших. Інший нюанс стосується питання чи принесуть парламентарії нинішнього омбудсмена Валерію Лутковську на вівтар люстрації. В тексті законопроекту «Про очищення влади» підставою непроходження перевірки є факт обіймання посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

За словами одного з авторів люстраційного законопроекту, нардепа Юрія Дерев’янка, законопроект доведеться доопрацювати. Серед найбільш проблемних місць експерти вказують на ряд невідповідностей з відповідними рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи. Зокрема, вказується на відсутність окремого органу для проведення люстрації, занадто розширене коло осіб, до яких може застосовуватись люстрація, великий термін дискваліфікації на зайняття певної посади (10 років з дня звільнення) тощо. Однак показна активність, з якою дехто нині береться удосконалювати цей законопроект, може мати на меті не його покращення, а, навпаки, зведення нанівець усіх надій українського суспільства на чесну і справедливу владу.

Ще півроку тому, коли ВР за помахом руки Чечетова голосувала за «диктаторські закони», ухвалення подібних законів перебувало за межею можливого. Умовна перемога Майдану зробила політичну люстрацію реальною перспективою. Але процес люстрації влади не можна пов’язувати виключно з ухваленням одного закону. Насправді реальне очищення влади можливе лише після тотальної зміни правил гри. Інакше нові соціально-політичні кризи породжуватимуть нові й нові люстраційні закони, в яких лише змінюватимуться категорії тих, хто підлягає очищенню.

Володимир Солов`ян, Главком

Как это повлияет на рейтинг:
Комментарии
Последние записи в блогах

Протягом січня-березня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористалися 131 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано майже 364,2 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Більшість електронних ключів отримали юридичні особи. Так, майже 207,7 тис. ключів отримали 53 тис. юросіб.

Кількість фізичних осіб, які звернулися до ДПС за електронними ключами, складає 77,9 тис. Їм видано 156,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 39,4 тис. клієнтів, з яких 20 тис. – юридичних та 19,4 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 80 тис. сертифікатів.

Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.

Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Звертаємо увагу, що ДПС розроблено низку відеоуроків, в яких роз’яснюється, як правильно користуватися електронними сервісами ДПС. Переглянути відеоуроки можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.

Відеоуроки доступні також на ютуб-каналі ДПС.

Залишайтеся вдома та користуйтеся електронними сервісами ДПС.

 

Подробнее

Для забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (ЕДП) на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»,Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковий департамент ДПС забезпечує платників електронними ключами для онлайн доступу до електронних сервісів.

Надання ЕДП Надавачем здійснюватиметься лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Детальну інформацію розміщено на інформаційному ресурсі https://acskidd.gov.ua/.

Звертаємо увагу на можливість використання сервісуповторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, який значно спрощує процедуру отримання ЕДП. Сервіс доступний за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates

Сервіс дозволяє отримувати ЕДП онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, що дозволяє зекономити власний час та кошти.

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:

чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) та Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон № 540) внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами нового п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

З метою зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за період з       01 березня по 31 березня 2020 року платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, мають право подати уточнюючу податкову декларацію                   (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, та враховуючи зупинення перебігу таких строків на період з 18 березня по 31 травня 2020 року відповідно до п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). В такій декларації відображаються зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за березень 2020 року.

Ті платники плати за землю, які на підставі Закону № 533 подали уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік на зменшення податкових зобов’язань за березень та квітень 2020 року, враховуючи вимоги Закону № 540 зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій), в якій збільшують податкові зобов’язання з плати за землю за квітень 2020 рік, тобто відновлюють податкові зобов’язання, які були задекларовані в податковій декларації з плати за землю за 2020 рік.

Законом № 540 передбачено, що штрафні санкції, визначені ст. 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року, не нараховуються.

 

Подробнее

У березні 2020 року Державною податковою службою забезпечено надходження з акцизного податку у розмірі 5 889,2 млн грн. У тому числі 5 583,7 млн грн з підакцизної продукції, виробленої на території України, та 305,5 млн грн – з імпортованої. Виконання індикативних показників, встановлених розписом Міністерства фінансів України, склали 101,3 % та 106,7 % відповідно. 

Акцизний податок в Україні має значну питому вагу у формуванні Державного бюджету України. На 78,7 % цей показник формує тютюнова галузь. У березні поточного року виробниками тютюнової продукції забезпечено 4392,7 млн грн надходжень з акцизного податку, що на 1308,4 млн грн більше ніж у березні 2019 року. Темп росту склав 142,4 %. Такий показник став можливим завдяки комплексним заходам з боротьби з виготовленням та виявленням нелегальної продукції на ринку тютюнових виробів. 

Надходження з акцизного податку від реалізації лікеро-горілчаної продукції в березні становило 595,6 млн грн, що на 131,2 % більше ніж у березні 2019 року. Щодо акцизного податку зі спирту, то надходження відносно минулого року зросли майже у 8 разів і становили 61,4 млн гривень. 

З метою покращення стану адміністрування акцизного податку, а також викорінення «тіньового» сектору в Україні протягом поточного року ДПС вжито низку заходів. А саме: тотальна заміна податківців по податкових постах на спиртових заводах, пломбування місць несанкціонованого відбору спирту, контроль за показниками лічильників, масові перевірки місць роздрібної торгівлі підакцизними товарами та системна боротьба з виготовленням та розповсюдженням контрафактної продукції. Зауважимо, нині ДП «Укрспирт» під контролем ДПС збільшує обсяги виготовлення антисептичних заходів, вкрай необхідних державі сьогодні.

«Посилення контролю за ринком підакцизних товарів приносить результат. Спільні заходи податківців та правоохоронних органів вже привели до значного збільшення надходжень від акцизного податку. І ми на цьому не зупиняємося. Адже в умовах кризи важлива кожна гривня, яка може стати підтримкою для бізнесу і населення у цей непростий час», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов. 

Державна податкова служба висловлює подяку всім виробникам підакцизної продукції, які працюють легально та забезпечують країну бюджетними надходженнями.

 

Подробнее